Ухвала

від 22.03.2011 по справі 8/029-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/029-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

УХВАЛА

"22" березня 2011 р.                                                                  Справа № 8/029-11

  Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна-Веста», ідентифікаційний код: 32285581, місцезнаходження: 80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 67,

до відповідача: дочірнє підприємство «Ексімп», ідентифікаційний код: 34641339, юридичне місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 79, фактичне місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Ярославська, 57,  

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю «Дюна-Веста»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до дочірнього підприємства «Ексімп»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки від 26.06.2010 року за №21/75 (далі за текстом: Договір) у вигляді основного боргу у сумі 195803,14  грн. (сто дев'яносто п'ять тисяч вісімсот три гривні 14 коп.) та судових витрат у вигляді державного мита у сумі 1958,04 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень 04 грн.) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 195803,14  грн. (сто дев'яносто п'ять тисяч вісімсот три гривні 14 коп.).

Відповідно до ухвали від 11.02.2011 року порушено провадження у справі №8/029-11 та призначено її розгляд на 01.03.2011 року.

01.03.2011 року в судове засідання Позивач та Відповідач не з'явились і про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи, вимог ухвали суду від 11.02.2011 року не виконали. Ухвалою суду від 01.03.2011 року розгляд справи відкладено на 15.03.2011 року.

15.03.2011 року в судове засідання Позивач та Відповідач не з'явились і про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 01.03.2011 року не виконали. Ухвалою суду від 15.03.2011 року розгляд справи відкладено на 22.03.2011 року.

18.03.2011 року до суду через канцелярію від Позивача надійшла письмова заява, яка зареєстрована за вхідним номером 3694, з доданими копіями документів на виконання вимог ухвал суду від 11.02.2011 року та від 01.03.2011 року, згідно якої Позивач повідомляв суд про добровільну сплату Відповідачем заборгованості за Договором в повному обсязі з наданням копії банківської виписки, наполягав на стягненні з Відповідача судових витрат та просив подальший розгляд справи здійснювати за відсутності представника Позивача за наявними у справі документами. У зв'язку з цим провадження у справі №8/029-11 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором у вигляді основного боргу у сумі 195803,14  грн. (сто дев'яносто п'ять тисяч вісімсот три гривні 14 коп.) підлягає припиненню через відсутність предмету спору.

22.03.2011 року в судове засідання Відповідач не з'явився і про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 15.03.2011 року не виконав. У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами.   

Згідно з роз'ясненнями президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.07.1997 року за №02-5/289 особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Детально розглянувши матеріали справи та дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, - встановив: відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.  

26.06.2010 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 655 Цивільного кодексу України, був укладений договір поставки за № 21/75 (далі по тексту: Договір). За наслідками дослідження даного Договору суд приходить до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.

За умовами п.п. 1.1. даного Договору, Позивач зобов'язувався передати у власність Покупця, а  Відповідач (Покупець) зобов'язувався прийняти та оплатити на умовах викладених в даному Договорі товари за цінами, зазначеними у накладних, які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

Договір у п.п.3.1. передбачає, що товар постачається Постачальником (Позивачем) у відповідності з замовленням Покупця (Відповідача) по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні.

Згідно з п.п. 3.4. Договору, пунктом поставки товару за цим Договором є склад Покупця (Відповідача), адреса якого вказана в замовленні.

Відповідно до п.п. 7.9., 7.11. Договору, оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівкову порядку шляхом перерахування коштів на банківській рахунок Постачальника (Позивача) через 60 (шістдесят) днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару. Зобов'язання Покупця (Відповідача) по оплаті товару вважається виконаним з моменту списання коштів з його банківського рахунку.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що на виконання вимог Договору в період з 15.07.2010 року по 28.07.2010 року Позивач з дотриманням вимог ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України передав, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 463859,04 грн. (чотириста шістдесят три тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 04 коп.), що підтверджено видатковими накладними від 15.07.2010 року за № 1002759 та від 28.07.2010 року за № 1002814, копія яких міститься в матеріалах справи.

Факт отримання Відповідачем товару за вказаним Договором підтверджуються підписом та відбитком печатки Відповідача на вказаних накладних, який особисто отримав товар у Позивача, без будь-якого зауваження щодо кількості, якості, вартості і строків поставки товарів.

Відповідач в порушення вимог п.п.1.1., 3.1., 3.4., 7.9., 7.11. Договору, ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 655 Цивільного кодексу України розрахувався з Позивачем за отриманий товар частково шляхом перерахування Позивачу коштів у сумі 268055,90 грн. (двісті шістдесят вісім тисяч п'ятдесят п'ять гривень 90 коп.), що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 25.01.2011 року, який знаходяться в матеріалах справи.  

За таких обставин у Відповідача перед Позивачем станом на 25.01.2011 року існує заборгованість за Договором у вигляді основного боргу у сумі 195803,14  грн. (сто дев'яносто п'ять тисяч вісімсот три гривні 14 коп.).               

Наявність заборгованості у Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 25.01.2011 року у сумі 195803,14  грн. (сто дев'яносто п'ять тисяч вісімсот три гривні 14 коп.) суд вважає доведеним фактом, який підтверджується матеріалами справи та Відповідачем належними і допустимими доказами не спростований.

Проте, в ході розгляду справи 18.03.2011 року до суду через канцелярію від Позивача надійшла письмова заява, яка зареєстрована за вхідним номером 3694, згідно якої Позивач повідомляв суд про добровільну сплату Відповідачем заборгованості за Договором в повному обсязі з наданням копії банківської виписки, відповідно якої Відповідача перерахував Позивачу заборгованість за Договором поставки від 26.06.2010 року за №21/75 у вигляді основного боргу у сумі 195803,14  грн. (сто дев'яносто п'ять тисяч вісімсот три гривні 14 коп.). За таких обставин, провадження у справі №8/029-11 в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача основної суми заборгованості у сумі 195803,14  грн. (сто дев'яносто п'ять тисяч вісімсот три гривні 14 коп.) підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, яка передбачає можливість припинення провадження у зв'язку з відсутністю предмету спору, в зв'язку з тим, що Відповідачем під час розгляду справи зазначена сума основної заборгованості сплачена на користь Позивача в добровільному порядку згідно з вищевказаною банківською випискою.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.  

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів своєї позиції по справі, є письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятих ним, відповідно до Договору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, не спростовані та Відповідачем по суду не заперечувались.

Також, Позивач просить стягнути на його користь судові витрати у вигляді державного мита у сумі 1958,04 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень 04 грн.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.          

Відповідно до ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів суду здійснення ним фактично судових витрат у вигляді державного мита у сумі 1958,04 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень 04 грн.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), в зв'язку з чим останні покладаються судом на Відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.          Провадження у справі №8/029-11, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна-Веста»до дочірнього підприємства «Ексімп»про стягнення заборгованості, - припинити.

2.          Стягнути з дочірнього підприємства «Ексімп», ідентифікаційний код: 34641339, юридичне місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 79, фактичне місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Ярославська, 57, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна-Веста», ідентифікаційний код: 32285581, місцезнаходження: 80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 67, державне мито у сумі 1958,04 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень 04 грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

3.          Видати наказ.

        Дана ухвала господарського суду Київської області набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена.

 Суддя                                                                                Скутельник П.Ф.