Рішення

від 26.05.2011 по справі 5019/961/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5019/961/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"26" травня 2011 р.                                                                            Справа  № 5019/961/11

за позовом          Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта"  

до відповідача   Костопільське сільське споживче товариство       

про стягнення в сумі 4 294 грн. 11 коп.

                                                                                                              Суддя  Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача  :  Терлецький О.М.

Від відповідача :  не з'явився    

СУТЬ СПОРУ:     Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Костопільського сільського споживчого товариства про стягнення 4 294 грн. 11 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар згідно Договору поставки №1493-10А від 04.11.2010 р., з яких: 1 935 грн. 50 коп. - основний борг, 52 грн. 63 коп. - збитки, завдані внаслідок інфляції, 16 грн. 23 коп. - 3% річних, 83 грн. 82 коп. - пеня, 270 грн. 43 коп. - 50% річних, нарахованих на підставі п.5.3. Договору, 1 935 грн. 50 коп. - штрафу, нарахованого на підставі п.5.3. Договору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги  в повному обсязі. Просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, вимог не заперечив. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції адресату (арк.с.20). Суд зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору за наявними у справі матеріалами (ст. 75 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" та Костопільським сільським споживчим товариством було укладено Договір поставки 1493-10А (арк.с.9). Відповідно до предмету договору Постачальник (позивач) зобов'язується передавати у власність Покупця (відповідача) товар, згідно накладних відповідно до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах даного Договору. Асортимент, кількість товару вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною договору. Ціна товару погоджується сторонами додатково у відповідності до діючих на момент відпуску товару ринкових цін та підтверджується накладними на відпуск товару, виписаними Постачальником. Ціну договору складає сума цін усіх накладних, відповідно до яких здійснюється постачання товару.   

За умовами п.п. 4.1.-4.4. Договору порядок оплати за товар: відстрочка платежу 100% , але не більше 21 банківських днів з моменту поставки товару. Розрахунок за поставлений товар здійснюється готівкою, в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника або за погодженням з Продавцем векселями, товарами, послугами. Датою оплати за товар вважається дата надходження грошових коштів на рахунок або в касу Постачальника.  

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2011р. включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Покупцем зобов'язань пов'язаних з проведенням розрахунків за поставлений товар. Договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо не менш ніж за 20 календарних днів до кінця дії Договору від жодної із сторін не надійшла вимога про його розірвання або не укладено нового договору.

Договір поставки підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору згідно наданої позивачем накладної №154958/163 від 16.12.2010 р. (арк.с.10), останній поставив відповідачу товар на загальну суму 1 935 грн. 50 коп.

Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті вартості товару  не виконав. Внаслідок чого за останнім рахується заборгованість згідно Договору поставки в розмірі 1 935 грн. 50 коп.

28 лютого 2011 року позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу №198 про оплату даного боргу, однак вона залишена без належного реагування (арк.с.11).

Пунктами 5.2-5.3. Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар Покупець сплачує Постачальнику штрафну неустойку (пеню) в розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно оплаченої вартості партії товару, за кожен день прострочення оплати, до моменту повного розрахунку з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. За прострочення оплати за поставлений товар понад 5 календарних днів від дати встановленої п.4.1. даного Договору, до Покупця застосовуються наступні санкції: а) на протязі трьох банківських днів з моменту надсилання відповідної вимоги Постачальника Покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двадцять тисяч гривень; б) на протязі трьох банківських днів з моменту надсилання відповідної вимоги Постачальника Покупець зобов'язаний сплатити суму боргу із врахуванням індексу інфляції, з нарахуванням 3% річних та сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами з розрахунку 50% річних, що нараховується на прострочену суму за кожен день прострочки, поряд із сплатою штрафних санкцій передбачених п.п.5.2.,5.3. Договору.  

Однак, відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 цього Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. За умовами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Керуючись пунктами 5.2-5.3. Договору та чинним законодавством, враховуючи, що розмір пені, обумовлений сторонами у Договорі поставки, перевищує розмір, встановлений ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 83 грн. 82 коп., 270 грн. 43 коп. - 50% річних, нарахованих на підставі п.5.3. Договору, 1 935 грн. 50 коп. - штрафу, нарахованого на підставі п.5.3. Договору.  

Покликаючись на ст.625 ЦК України та п.5.3. Договору позивач нарахував відповідачу 52 грн. 63 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції та 16 грн. 23 коп. - 3% річних.

За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 цього Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача  1 935 грн. 50 коп. - основного боргу, 83 грн. 82 коп. - пені, 16 грн. 23 коп. - 3% річних, 270 грн. 43 коп. - 50% річних, нарахованих на підставі п.5.3. Договору, ґрунтуються на Договорі та законі, тому підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Костопільського сільського споживчого товариства 52 грн. 63 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції, суд зазначає слідуюче.

Позивачем надано розрахунок, з якого вбачається, що ТзОВ "ТД "Аванта" нарахувало відповідачу збитки, завдані внаслідок інфляції за період з 19 січня 2011 року по березень 2011 року: за 13 днів січня місяця 2011 року - 8,11 грн., за лютий 2011 року - 17,42 грн., за березень 2011 року - 27,10 грн., всього 52 грн. 63 коп.

Відповідно до абзацу 8 листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. №62-97р, у якому викладено Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, у випадках коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожен внесок збільшується на розмір індексу інфляції за відповідний період, результати сумуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця індексується за період цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, позивачем безпідставно  нараховані інфляційні втрати у розмірі 8,11 грн. за період з 19.01.2011 р. по 31.01.2011 р.

Тому в частині стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок інфляції задоволенню підлягає сума, що обрахована за лютий 2011 року - 17,42 грн. та за березень 2011 року - 27,10 грн., всього 44 грн. 52 коп. В частині стягнення інфляційних втрат за січень 2011 року у сумі 8,11 грн. в позові слід відмовити.  

Щодо вимоги позивача про стягнення з Костопільського сільського споживчого товариства 1 935 грн. 50 коп. - штрафу, нарахованого на підставі п.5.3. Договору суд зазначає таке.

Загальна сума боргу відповідача по розрахунках за отриманий товар згідно Договору поставки №1493-10А від 04.11.2010 р. перед ТзОВ "ТД "Аванта" становить 1 935 грн. 50 коп. Згідно наданих позивачем матеріалів строк повного погашення боргу - до 18 січня 2011 року включно. Позовна заява №411 ТзОВ "ТД "Аванта" датована 28 квітня 2011 року. Отже, вбачається короткостроковість виникнення боргу. Позивач не надав суду жодних доказів заподіяння йому збитків внаслідок прострочення сплати суми боргу. Разом з тим, з огляду на прострочення виконання зобов'язання нарахував відповідачу 1 935 грн. 50 коп. штрафу за несвоєчасну оплату вартості поставленого товару.

Слід зауважити, що вказаний розмір штрафних санкцій є надмірно великим в порівнянні з основною сумою боргу по Договору поставки. Крім того, позивачем за невиконання відповідачем умов Договору нараховані  збитки завдані внаслідок інфляції, 3% річних, пеня та 50% річних на підставі п.5.3. Договору. Суд зазначає, що загальна сума вказаних нарахувань буде достатньою компенсацією (платою) відповідача за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати позивачеві.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За умовами пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зважаючи, що борг відповідача перед позивачем по сплаті вартості поставленого товару становить 1935 грн. 50 коп., враховуючи, що позивачем за невиконання відповідачем умов Договору нараховані збитки завдані внаслідок інфляції, 3% річних, пеня та 50% річних на підставі п.5.3. Договору, з огляду на короткостроковість виникнення боргу, суд вважає можливим зменшити розмір штрафу до 10% від заявленої суми 1935 грн. 50 коп., та стягнути його в сумі 193 грн. 55 коп.

При цьому, суд звертає увагу на те, що для застосування судом права зменшити розмір штрафних санкцій, у випадку наявності для цього підстав, подання боржником відповідного клопотання чинним законодавством не вимагається.

Отже, аналізуючи все вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково в сумі стягнення з відповідача 1 935 грн. 50 коп. - основного боргу, 44 грн. 52 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції, 16 грн. 23 коп. - 3% річних, 83 грн. 82 коп. - пені, 270 грн. 43 коп. - 50% річних, нарахованих на підставі п.5.3. Договору, 193 грн. 55 коп. - штрафу, нарахованого на підставі п.5.3. Договору, що в загальній сумі складає 2 544 грн. 05 коп. В решті вимог в позові слід відмовити.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених складає  59,24 %.    

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Костопільського сільського споживчого товариства (Рівненська область, м.Костопіль, вул. 1-го Травня, 39, код ЄДРПОУ 01765213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" (43006, м. Луцьк, провул.Макарова,5, код ЄДРПОУ 35495114) - 1 935 грн. 50 коп. - основного боргу, 44 грн. 52 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції, 16 грн. 23 коп. - 3% річних, 83 грн. 82 коп. - пені, 270 грн. 43 коп. - 50% річних, 193 грн. 55 коп. - штрафу, 60 грн. 42 коп. витрат по сплаті державного мита, 139 грн. 81 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 

4. В іншій частині вимог в позові відмовити.

   Суддя                                                                Бережнюк В.В.

повне рішення підписано 27 травня 2011 року