Рішення

від 26.05.2011 по справі 6/35/5022-509/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/35/5022-509/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" травня 2011 р.Справа № 6/35/5022-509/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Шумського І.П.             

Розглянув справу

За позовом - Приватного підприємства "Трансекспо-Сервіс" вул. Ямська, 72, м.Київ 150,  03150           

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" вул. Л. Курбаса, 5 "Ч", м.Тернопіль,  46010            

про  cтягнення  121979,47 грн. основного боргу, 6098,97 грн. пені, 23785,95 грн. інфляційних нарахувань, 7894,80 грн. 3% річних згідно договору №008/01-1806.

За участю представників сторін:

Позивача –Ушаков О.В.

Відповідача –не з'явився

Суть справи:

Приватне підприємство "Трансекспо-Сервіс" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" про стягнення 121979,47 грн. основного боргу, 6098,97 грн. пені, 23785,95 грн. інфляційних нарахувань, 7894,80 грн. 3% річних.

Судове засідання, призначене вперше на 05 травня 2011 року було відкладено на 26 травня 2011 року

Представник відповідача, участь якого не визнавалась обов'язковою, в судове засідання жодного разу не з'явився, відзив на позов не представив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК  України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.

При даних обставинах, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за правилами, встановленими ст.75 ГПК України, за наявними у ній документами.

В засіданні представнику позивача роз'яснювались належні йому права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

- 18 червня 2008 року між ТОВ "Вестер Україна" та ПП "Трансекспо-Сервіс" укладено договір №008/01-1806, відповідно до якого виконавець (позивач) зобов'язувався здійснити поставку та монтаж обладнання на об'єктах замовника, а замовник (відповідач) брав на себе зобов'язання прийняти та оплатити вартість обладнання і виконаних робіт у три етапи, а саме: 20% на умовах передоплати, 40% протягом 5 банківських днів з дати підписання здачі та  введення обладнання в експлуатацію, 40% із відтермінуванням на 60 днів з дати підписання здачі та  введення обладнання в експлуатацію.

28 листопада 2008 року сторонами складено Акт здачі-прийняття продукції та виконаних робіт за договором №008/01-1806 від 18 червня 2008 року.

За змістом Акта, визначені договором обладнання та роботи виконані належним чином, у встановлений строк і у відповідності до всіх вимог та завдань Замовника. Загальна вартість поставленого обладнання  та виконаних робіт склала 121979,47 грн. Все обладнання перевірено, є в наявності згідно переліку і у справному стані. Претензій з боку замовника не має.

Свої зобов'язання по оплаті поставленого та встановленого обладнання замовник  не виконав.

Направлену на адресу відповідача вимогу від 11 лютого 2011 року, ПП "Трансекспо-Сервіс"  залишило без відповіді та задоволення.

Невиконання відповідачем свого обов'язку по оплаті отриманих товарів та робіт, стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про відновлення його порушеного права.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового  задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, незапереченими відповідачем, частково доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, за змістом  ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

За своєю правовою природою, укладена сторонами угода поєднує у собі два види договорів: поставки та підряду.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу приписів ст. 854 ЦК України, підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором, а якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

В свою чергу, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 712 ЦК України).

Частина 2 ст. 712 ЦК України, визначає, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В порядку ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю  оплатити  товар  до  його передання продавцем (попередня оплата),  покупець повинен здійснити оплату в строк,  встановлений договором  купівлі-продажу, а у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частиною 1  ст. 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному  виконанні  зобов'язання  сторони  повинні виконувати  свої  обов'язки  одночасно,  якщо  інше не встановлено договором,  актами цивільного законодавства,  не випливає із  суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (ч. 2 ст. 538 ЦК України).

Якщо  зустрічне  виконання  обов'язку  здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.4 ст. 538 ЦК України).

В силу приписів ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, боржник повинен виконати його в семи денний термін з дня пред'явлення про це вимоги кредитора.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом з'ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, відповідач за отримані матеріальні цінності та виконану роботу не розрахувався, заборгувавши 121979,47 грн.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. проведення розрахунку, відповідачем не представлено.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення заборгованості в сумі 121979,47 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані і неоспорені відповідачем.

Згідно з п.8.3 Договору, у разі порушення строків оплати, ТОВ "Вестер Україна"  зобов'язувалась сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення але не більше 5% від суми простроченого платежу.

Враховуючи положення п.8.3 Договору, приписи ст.ст. 546-549 ЦК України, ст. ст.231,232 ГК України, ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, суму боргу, інші обставини справи, вимога про стягнення 6098,97 грн. пені, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з врахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Зважаючи на суму боргу, розрахунок позивача, період нарахування, встановлений індекс інфляції, інші обставини справи, вимоги про стягнення 23785,95 грн. інфляційних нарахувань, 7769,93 грн. 3% річних, слід задовольнити.

Вимоги про стягнення 124,87 грн. 3% річних задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (вул. Л. Курбаса, 5 "Ч", м. Тернопіль,  код 35073676)

На користь    Приватного підприємства "Трансекспо-Сервіс" (вул. Ямська, 72, м. Київ,  код 32421275)  121979,47 грн. основного боргу, 6098,97 грн. пені, 23785,95 грн. інфляційних нарахувань, 7769,93 грн. 3% річних, 1596,34 грн. сплаченого держмита, 235,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

2. В задоволенні решти вимог відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки  мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 30 травня 2011р., через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          І.П. Шумський