Постанова

від 25.05.2011 по справі 14/189

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/189

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.11                                                                                           Справа  № 14/189

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді                                                  Галушко Н.А.

суддів                                                                                Краєвська М.В.

                                                                                Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі с/г ТзОВ) «Нижнегорський інкубатор»№40 від 24.02.2011року

на рішення господарського суду Львівської області від 14.02.2011 року

у справі № 14/189

за позовом: с/г ТзОВ «Нижнегорський інкубатор», с. Плодове, АРК

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Агрофірма «Ватра», с. Доброгостів Львівської області

про стягнення 105 011,76 грн. заборгованості

за зустрічним позовом: ТзОВ «Агрофірма «Ватра», с. Доброгостів

до відповідача: с/г ТзОВ «Нижнегорський інкубатор», с. Плодове, АРК

про стягнення 1 074 496,50 грн. збитків

За участю представників сторін за первісним позовом:

від позивача –Бардин Р.І. –представник

від відповідача –не з'явився

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали. За усним клопотанням сторін у справі здійснюється технічна фіксація судового процесу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.02.2011 року у справі № 14/189 первісний позов с/г ТзОВ «Нижнегорський інкубатор»задоволено частково: стягнуто з ТзОВ «Агрофірма «Ватра»на користь с/г ТзОВ «Нижнегорський інкубатор» 45507,90 грн., в решті первісних позовних вимог відмовлено та задоволено частково зустрічний позов ТзОВ «Агрофірма «Ватра»: стягнуто з с/г ТзОВ «Нижнегорський інкубатор»на користь ТзОВ «Агрофірма «Ватра»856 089,00 грн., в решті зустрічних позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення в частині первісних позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що сума заборгованості в розмірі 42 414,00 грн. підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем, а тому підлягає до задоволення разом з вимогою про стягнення інфляційних втрат та 3% річних; вимога про стягнення пені є необґрунтованою, оскільки в умовах договору відсутнє положення про пеню та відсутня норма закону, яка б встановлювала розмір пені щодо даних правовідносин. Щодо зустрічних позовних вимог господарський суд першої інстанції мотивував рішення тим, що сторона позивача за зустрічним позовом зазнала збитків у вигляді падежу птиці та у вигляді не одержаного доходу з вини відповідача, оскільки падіж настав в результаті захворювання птиці на хворобу Марека, яка виникла в результаті неналежної вакцинації цієї птиці продавцем.

С/г ТзОВ «Нижнегорський інкубатор»не погоджуючись з даним рішенням подало апеляційну скаргу №40 від 24.02.2011 року, в якій просить рішення господарського суду від 14.02.2011 року скасувати в частині задоволення зустрічного позову про стягнення збитків в сумі 856 089,00 грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, оскільки судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Окрім цього, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що добові курчата були провакциновані від хвороби Марека відповідною сертифікованою вакциною з дотриманням усіх норм та правил і умов договору; в момент передачі товару (добових курчат) покупцю була передана уся документація та зауважень щодо якості і виду вакцини, чи претензій щодо порушення правил вакцинації поставленого товару не було; господарським судом не досліджено яким чином відбувався відбір проб для дослідження та чи належним чином була проведена експертиза курей та діагностування хвороби Марека. Також, скаржник вважає, що з моменту поставки за актом приймання-передачі добових курчат кроса Хайсекс зобов'язання с/г ТзОВ «Нижнегорський інкубатор»є виконаними і припиненими, а право власності на поставлений товар перейшло до покупця, відповідно будь-яку відповідальність за подальше перебування цих курей на території контрагента продавець не несе, оскільки позбавлений будь-якої об'єктивної можливості контролювати умови розвитку, харчування поставлених курчат, дотримання санітарно-ветеринарних норм та інших необхідних чинників.

Представником ТзОВ «Агрофірма «Ватра»подано додаткові пояснення по даній справі, в яких останній зазначає, що посилання апелянта на ту обставину, що товариство не повідомило орган ветеринарної медицини про наявне захворювання птиці не заслуговує на увагу, оскільки  факт відсутності реєстрації (неповідомлення) про хворобу Марека не може бути підставою для відмови у позові, так як обставина неповідомлення про хворобу та обов'язок по відшкодуванню збитків за таку хворобу не перебувають у взаємозв'язку між собою.

06 квітня 2011 року представником ТзОВ «Агрофірма «Ватра»подано клопотання про забезпечення позову, у якому останній просить накласти арешт в межах суми позову на майно та грошові кошти відповідача, оскільки вважає, що ТзОВ «Агрофірма «Ватра»зазнало значних збитків від неправомірних дій с/г ТзОВ «Нижнегорський інкубатор» та сума коштів, яка підлягає до стягнення є достатньо великою для обох підприємств. Однак, колегія суддів вважає дане клопотання необґрунтованим та безпідставним та приходить до висновку про відмову у його задоволенні.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступне:

15.03.2010 р. між с/г ТзОВ «Нижнегорський інкубатор» (продавець) та ТзОВ «Агрофірма «Ватра»(покупець) був укладений договір №6 купівлі-продажу, предметом якого є поставка 60000 добових курчат кроса Хайсекс Білий з урахуванням вакцинації проти інфекційного бронхіту та хвороби Марека (п. 1) (том І, а.с. 42-43).

Відповідно до умов договору якість товару має відповідати необхідним вимогам санітарно-ветеринарного контролю, діючим стандартам, вимогам ГОСТів та ТУ України (п. 3.1.). Приймання-передача курчат здійснюється двома партіями, кожна партія має супроводжуватись ветеринарним свідоцтвом (п. 3.2.).

Як вбачається з матеріалів справи, за видатковою накладною № 39 від 09.05.2010 р. позивач поставив 31 206 голів на суму 218 442,00 грн. (том І, а.с. 24) та за накладною № 42 від 15.05.2010 р. –31 996 голів на суму 223 972 грн. (том І, а.с. 27), усього 63 202 голів на суму 442 414,00 грн. Товар був отриманий відповідачем за довіреністю №237 від 07.05.2010 р. (том І, а.с. 26) і факт поставки товару на суму 442 414,00 грн. був визнаний відповідачем у господарському суді першої інстанції.

Однак, відповідач частково оплатив товар на загальну суму 400 000,00 грн. в наслідок чого виникла заборгованість на суму 42 414,00 грн., що не заперечно останнім та підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, відписаним сторонами у справі (том І, а.с. 53).

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що при передачі курчат відповідачу було складено два акти приймання-передачі від 09.05.2010 р. та від 15.05.2010 р. добових курчат за підписами начальника служби зооветзабезпечення, головного ветлікаря і птичниці з відміткою про добрий клінічний стан курчат та їх обробку від хвороби Марека і інфекційного бронхіту (том ІІ, а.с. 24, 25). Кожна партія курчат супроводжувалась ветеринарним свідоцтвом Ф-1 А-01 №064966 від 09.05.2010 р. і Ф-1 РД-00 №177805 від 15.05.2010 р., підписаними державним лікарем ветеринарної медицини, згідно із яким курчата провакциновані від хвороби Марека (том ІІ, а.с. 22,23). Відповідно до експертного висновку Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів і мікроорганізмів № 0437.І.21042010 від 07.05.2010 р., наданого при отриманні вакцини від ТзОВ «Інтер-Запоріжжя»відповідно до накладної №1404 від 07.05.2010 р., вакцина придатна для застосування (том ІІ, а.с. 28,29).

Однак, у вересні –листопаді 2010 р. у отриманих від позивача курей був виявлений високий показник падежу, як наслідок актами загибелі птиці встановлено загибель 21707 голів (том І, а.с. 120-144). Висновком №2117-АВД/06 від 07.10.2010 р. Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок, а також експертним висновком №343/Г* від 07.10.2010 р. науково-виробничого підприємства «Біо-Тес-Лабораторія»виявлено характерні ознаки враження птиці вірусом хвороби Марека (том І, а.с. 116, 117-118).

Враховуючи вищенаведене, ТзОВ «Агрофірма «Ватра»звернулась з зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом про стягнення з останнього 1 074 496,50 грн. збитків.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача за первісним позовом, колегія судова вважає, що рішення господарського суду Львівської області слід скасувати в частині задоволення зустрічного позову та в його задоволенні відмовити, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Яв вбачається з матеріалів справи позивач передав відповідачу товар на загальну суму 442 414,00 грн.. Проте, відповідач частково оплатив за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 42 414,00 грн., що не заперечується останнім та підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, відписаного сторонами у справі

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки матеріалами справи доведено виконання позивачем умов договорів, вимога позивача про стягнення з відповідача 42 414,00 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо  він  не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Враховуючи вищевикладене судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що позивачем підставно нараховано відповідачу за період  з жовтня 2010р. по грудень 2010р. включно інфляційні втрати в розмірі 1 355,64 грн. та за період з 30.09.2010р. по 13.01.2011р. 3% річних в сумі 857,04 грн..

Щодо позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 4 428,04 грн., господарський суд виходив з наступного:

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, враховуючи відсутність в умовах договору положень про пеню та відсутність норми закону, яка б встановлювала розмір пені щодо даних правовідносин, господарським судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в цій частині позову.

Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення 1 074 496,50 грн. збитків суд першої інстанції, приймаючи рішення в цій частині позову, виходив з того, що позивач за зустрічним позовом зазнав збитків у вигляді падежу птиці та у вигляді не одержаного доходу з вини відповідача, оскільки падіж настав в результаті захворювання птиці на хворобу Марека, яка виникла в результаті неналежної вакцинації цієї птиці продавцем.

Однак, колегія суддів з даним висновком місцевого господарського суду погодитись не може, виходячи з наступного:

Як вбачається з зустрічної позовної заяви ТзОВ «Агрофірма «Ватра»позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач за зустрічним позовом продав позивачу товар, який не відповідає умовам договору, а саме поставив добові курчата породи Хайсекс білий, проте без належно проведеної вакцинації від хвороби Марека, чим завдав товариству матеріальних збитків. На думку товариства, факт неналежної вакцинації проти хвороби Марека був встановлений при патологоанатомічному розтині падежу та гістологічному дослідженні птиці породи Хайсекс білий, 143 денного віку, що належав ТзОВ «Агрофірма «Ватра»(пташник № 6), 07.10.2010 року Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок і підтверджується висновком № 2117-Авд/06 від 07.10.2010 року. Також, аналогічний висновок, надало Науково-виробниче підприємство «Біо-Тес-Лабораторія»у своєму Експертному висновку № 343/Г*, згідно якого, в результаті дослідження було виявлено характерні ознаки враження птиці вірусом хвороби Марека.

На запит Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2011 року Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок листом від 26.04.2011 року № 910-Авд/06 повідомив, що при проведенні патологоанатомічного та гістологічного дослідження патматеріалу від 5 (голів) трупів птиці 143 денного віку, що належали Доброгостівській ТзОВ «Агрофірма «Ватра»виявлені зміни характерні для хвороби Марека. Також, у листі зазначено, що при підозрі на хворобу Марека лікар ветеринарної медицини вживає заходи щодо уточнення діагнозу згідно Інструкції про заходи з профілактики та ліквідації хвороби Марека у курей, затвердженої наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини України №78 від 17.10.2001 р. (пп. 2.2, 2.2.1 Інструкції)

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про заходи з профілактики та ліквідації хвороби Марека у курей, затвердженої наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини України №78 від 17.10.2001 р., при підозрі на хворобу Марека лікар ветеринарної медицини вживає заходи щодо уточнення діагнозу. З цією метою направляє на дослідження в державну лабораторію ветеринарної медицини трупи або хвору птицю (5 - 10 голів) .

Згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про ветеринарну медицину»(в редакції станом на 29.06.2010р.)  лабораторну діагностику хвороб тварин та оцінку ветеринарно-санітарного стану продуктів тваринного походження, неїстівних продуктів тваринного походження, кормових добавок, преміксів, кормів, ґрунту, води для тварин, а також періодичного контролю за показниками якості та безпечності здійснюють Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи і його філіали в Автономній Республіці Крим, областях, а також регіональні, міжобласні, міські, районні, міжрайонні державні лабораторії ветеринарної медицини та інші лабораторії, уповноважені на проведення необхідних досліджень відповідно до порядку, встановленого Департаментом. Дослідження проводяться згідно з рекомендаціями, інструкціями та стандартами відповідних міжнародних або вітчизняних організацій.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Агрофірма «Ватра»не надано судовій колегії у відповідності до приписів п. 2.2 Інструкції про заходи з профілактики та ліквідації хвороби Марека у курей, лабораторних висновків державної лабораторії ветеринарної медицини, що свідчили б про встановлення факту враження птиці вірусом хвороби Марека.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що проведені дослідження та висновки викладені Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок у висновку № 2117-Авд/06 від 07.10.2010 року та НВП «Біо-Тес-Лабораторія»у Експертному висновку № 343/Г* від 07.10.2010 року не можуть бути належними та допустимими доказами для констатування факту хвороби Марека у птиці ТзОВ «Агрофірма «Ватра».

Також, позивач за зустрічним позовом у суді першої інстанції та апеляційної інстанції вказує на неналежну вакцинацію добових курчат, а саме: відповідач провів вакцинацію добових курчат препаратом Avi Pro MD LIO, однак, відповідно до Інструкції по утриманню курей кроса Хайсекс Білий, наданої офіційним дистриб'ютором цього поголів'я в Україні ДП «Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім.. Фрунзе НАУ», передбачено базисну схему вакцинації курчат саме цього кросу та визначено для вакцинації іншу вакцину - Rismavac+CA-126, якою вакцинація даних курчат не проводилась.

З приводу даних висновків позивача, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно умов договору № 6 від 15.03.2010 р. сторони обумовили лише здійснення вакцинації проти інфекційного бронхіту та хвороби Марека та що якість товару має відповідати необхідним вимогам санітарно-ветеринарного контролю, діючим стандартам, вимогам ГОСТів та ТУ України. Вибір вакцини для щеплення добових курчат сторони ні у вищезазначеному договорі, ні у додаткових угодах не зазначили, що не заперечується сторонами у справі. Крім цього, препарат Avi Pro MD LIO, яким проводилась вакцинація добових курчат зареєстроване в Україні, про що видано відповідне реєстраційне посвідчення № 4074-03-3496-03/08-1/0 від 24.12.2008 року та відповідно до експертного висновку Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів № 0437.І.21042010 від 07.05.2010 р., придатний для застосування та відповідає вимогам нормативних документів за перевіреними показниками (том ІІ, а.с. 18).

Відповідно до актів від 09.05.2010 року та 15.05.2010 року (том ІІ, а.с. 26, 27) позивачу за зустрічним позовом було відомо про здійснення вакцинації птиці та вид препарату. Проте, товар був прийнятий позивачем без будь-яких заперечень чи зауважень.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що Інструкція по догляду курей кроса Хайсекс Білий, на яку посилається позивач, не є нормативно правовим актом, який є обов'язковим до виконання та носить рекомендаційний характер по утриманню птиці і проведенню вакцинації. Вказаний висновок колегії суддів підтверджується і листом ДП «Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім.. Фрунзе НАУ»№ 890/01-5 від 06.05.2011 року, наданого суду апеляційної інстанції в порядку ст. 101 ГПК України. Також, у своєму листі ДП «Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім.. Фрунзе НАУ»зазначає, що вибір схеми вакцинації і тип вакцини проводиться відповідно до ветеринарного законодавства України виходячи з місцевої епізоотичної ситуації. Про обов'язок вибору вакцини господарством, також зазначено у листі Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок від 26.04.2011 року № 910-Авд/06. Однак, ТзОВ «Агрофірма «Ватра»не надала суду апеляційної інстанції доказів вибору вакцини в залежності від епізоотичної ситуації для проведення вакцинації добових курчат.

Згідно наданих с/г ТзОВ «Нижнегорський інкубатор»в прядку ст. 101 ГПК України листів Державного комітету ветеринарної медицини України від 13.04.2011 року № 15-2-20/3185 та Головного управління ветеринарної медицини в Львівській області від 19.04.2011 року № 7-418 ТзОВ «Агрофірма «Ватра»у 2010 році було благополучне щодо гостроінфекційних захворювань сільськогосподарських тварин і птиці та впродовж року хвороба Марека в господарстві не реєструвалась. Аналогічні дані щодо благополучності по інфекційних і інвазійних захворюваннях у с/г ТзОВ «Нижнегорський інкубатор», відображенні у довідці Нижньогірської районної державної лікарні ветеринарної медицини № 01 від 19.01.2011 року.

Отже, судова колегія вважає необґрунтованим та безпідставним посилання позивача за зустрічним позовом про неналежним чином проведену вакцинацію добових курчат і застосування при цьому невідповідного препарату (вакцини), оскільки сторонами не було погоджено схеми вакцинації та вибір препарату.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги додаткові докази, що були подані с/г ТзОВ «Нижнегорський інкубатор»в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем за зустрічним позовом –ТзОВ «Агрофірма «Ватра»не було належними та допустимими доказами доведено захворювання птиці товариства на хворобу Марека.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 статті 224 ГК України визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При цьому, застосування відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних невиконанням або неналежним виконання зобов'язань, збитків можливе лише за наявності складу правопорушення до якого входять такі елементи, як протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків і вина.

Отже, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи наведені ТзОВ «Агрофірма «Ватра»у зустрічній позовній заяві та у додатково поданих товариством доказах не доводять наявності сукупності елементів складу правопорушення.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 14.02.2011 року слід скасувати в частині задоволення зустрічного позову, в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу с/г ТзОВ «Нижнегорський інкубатор»№40 від 24.02.2011року задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 14.02.2011 року у даній справі скасувати в частині задоволення зустрічного позову.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на ТзОВ «Агрофірма «Ватра».

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ватра»(82176, вул. 1-го Травня, 8,  с. Доброгостів, Дрогобицький район, Львівська область, код ЄДРПОУ 30484438) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нижнегорський інкубатор»(97100, Автономна Республіка Крим, Нижньогірський район, с. Плодове, вул. Садова, 2-а, код ЄДРПОУ 31415606) 4280,45 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.          Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий - суддя                                                                      Галушко Н.А.

суддя                                                                                          Краєвська М.В.

суддя                                                                                          Орищин Г.В.