Постанова

від 19.05.2011 по справі 20/37-3/144

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2011 року Справа № 20/37-3/144

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя І стоміна О.А., судді Барбашова С .В., Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н .В.

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_1, д овіреність № 11-01/11966 від 31.12.2010 року ( у справі)

1-го відповідача - ОС ОБА_2, довіреність № 05/11 від 05.01.20 11 року (у справі)

2-го відповідача - ОС ОБА_3, довіреність б/н від 04.01.201 1 року (у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщ енні Харківського апеляцій ного господарського суду апе ляційну скаргу позивача - Г оловного управління юстиції у Полтавській області, м. Полт ава (вх. № 1095 П/3-10) на рі шення господарського суду По лтавської області від 15 лютог о 2011 року по справі № 20/37-3/144

за позовом Головного управління юстиції у Полтав ській області, м. Полтава

до 1. Товариства з обмеж еною відповідальністю “Анта рес-2000, м. Полтава

2. Відділ державної викон авчої служби Великобагачанс ького районного управління ю стиції, Полтавська область, с -ще Велика Багачка

про визнання недій сними договорів,-

встановила:

У березні 2010 року Гол овне управління юстиції у По лтавській області, м. Полтава звернулось до господарськог о суду Полтавської області з позовом до Товариства з обме женою відповідальністю «Ант арес-2000», м. Полтава та Відділу державної виконавчої служби Великобагачанського районн ого управління юстиції, с-ще В елика Багачанка, Полтавська область про визнання недійсн ими договорів.

Справа розглядалась судам и неодноразово.

Рішенням господарського с уду Полтавської області від 15 лютого 2011 року у справі № 20/37-3/144 (с уддя Бунякіна Г.І.) в позові ві дмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що с ам по собі факт наявності у по зивача статусу розпорядника коштів ВДВС Великобагачанск ього РУЮ не свідчить про пору шення оспорюваними договора ми прав і охоронюваних закон ом інтересів позивача.

Позивач, з рішенням господа рського суду Полтавської обл асті не погодився, звернувся до Харківського апеляційног о господарського суду з апел яційною скаргою, в якій, посил аючись на порушення норм мат еріального та процесуальног о права у рішенні місцевого г осподарського суду, просить скасувати рішення господарс ького суду Полтавської облас ті від 15 лютого 2011 року та прийн яти нове рішення, яким позовн і вимоги Головного управлянн я юстиції у Полтавській обла сті задовольнити повністю.

Заслухавши в судовому засі данні представників сторін, перевіривши матеріали справ и на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим г осподарським судом при прийн ятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила на ступне.

Приймаючи оскаржен е рішення, господарський суд у Полтавської області виходи в з результатів встановлення та дослідження документальн о підтверджених матеріалами справи, за якими встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес-2 000», м. Полтава (виконавець) та В ідділом державної виконавчо ї служби Великобагачанськог о районного управління юстиц ії (замовник) було укладено ря д договорів: б/н. від 02.08.2005 року, б /н від 03.08.2005 року, б/н від 04.08.2005 року, б/н від 05.08.2005 року, б/н від 06.08.2005 рок у, б/н від 07.08.2005, б/н від 08.08.2005 року, б/н від 18.08.2005 року, б/н від 28.08.2005 року, б /н від 17.09.2005 року, б/н від 01.10.2005 року, б/н від 01.11.2005, б/н від 01.12.2005 року, б/н в ід 01.01.2006 року, б/н від 01.02.2006 року, б/н від 01.03.06, б/н від 01.04.2006 року, б/н від 01 .05.2006 року, б/н від 01.06.2006 року про заб езпечення безпеки підприємс тва.

Звертаючись з позово м у даній справі про визнання недійсними договорів на заб езпечення безпеки підприємс тва, позивач - Головне управ ління юстиції у Полтавській області вказує на те, що Відді л державної виконавчої служб и та Товариство з обмеженою в ідповідальністю «Антарес-2000» уклали дані договори з поруш енням норм чинного законодав ства України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погод жується з висновками суду пе ршої інстанції і зазначає, що відповідно до приписів стат ті 638 Цивільного кодексу Украї ни, договір є укладеним, якщо с торони в належній форму дося гли згоди з усіх істотних умо в договору. Істотними умовам и договору є умови про предме т договору, умови, що визначен і законом як істотні або є нео бхідними для договорів даног о виду, а також усі ті умови, що до яких за заявою хоча б одніє ї із сторін має бути досягнут о згоди.

Аналогічні положення цієї статті викладені у част ині 2 статті 180 Господарського кодексу України.

Зазначені вище догов ори були укладені між Товари ством з обмеженою відповідал ьністю «Антарес - 2000»та Відділ ом державної виконавчої служ би Великобагачанського райо нного управління юстиції в з в' язку із складністю викона ння зведеного виконавчого пр овадження по стягненню грошо вих коштів на користь юридич них та фізичних осіб боржник а - ВАТ «Агротехніка», з мето ю збереження цілісності та в артості майна боржника.

Законом України «Пр о виконавче провадження»та І нструкцією «Про проведення в иконавчих дій»передбачено, щ о у разі необхідності для про ведення чи організації викон авчих дій, державний виконав ець має право залучати на пла тній основі суб' єктів госпо дарювання, які в установлено му законом порядку одержали ліцензію на надання послуг з охорони державної та іншої в ласності.

Як правомірно встано влено господарським судом по лтавської області, спірні до говори передбачали саме охор ону майна боржника з метою йо го збереження та цілісності.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при дослід жені зазначених догорів вірн о встановив та зробив виснов ок про їх дійсність і законні сть.

Позивач в апеляційній ска рзі зазначає, що укладання сп ірних договорів та їх викона ння стосується прав та обов' язків Головного управління ю стиції, як розпорядника кошт ів Відділу державної виконав чої служби Великобагачанськ ого районного управління юст иції.

Відповідно до статт і 215 Цивільного кодексу Україн и, підставою недійсності пра вочину є недотримання в моме нт укладення правочину сторо ною (сторонами) вимог, які вста новлені частинами першою - тр етьою, п' ятою та шостою стат ті 203 Цивільного кодексу Украї ни.

Частина 1 статті 203 Цивільно го кодексу України визначає, що зміст правочину не може су перечити Цивільного кодексу України та іншим актам цивіл ьного законодавства, а також моральним основам суспільст ва.

Згідно зі статтею 207 Господа рського кодексу України госп одарське зобов'язання, що не в ідповідає вимогам закону, аб о вчинене з метою, яка завідом о суперечить інтересам держа ви і суспільства, або укладен о учасниками господарських в ідносин з порушенням хоча б о дним з них господарської ком петенції, може бути на вимогу однієї з сторін або відповід ного органу державної влади визнано судом недійсним повн істю або в частині.

За оцінкою колегії с уддів, місцевий господарськи й суд дійшов вірного висновк у, що сам по собі факт наявност і у позивача статусу розпоря дника коштів структурного пі дрозділу управління - Відді лу державної виконавчої служ би Великобагачанського райо нного управління юстиції не свідчить про порушення його прав і охоронюваних законом інтересів.

Крім того, в апеляційній с карзі позивач посилається на ухвалу господарського суду Полтавської області від 03 кві тня 2007 року у справі № 7/106 про виз нання банкрутом Відкритого а кціонерного товариства «Агр отехніка», в якій господарсь кий суд не визнав та не включи в вимоги відділу державної в иконавчої служби по коштам н а охорону майна боржника до р еєстру вимог кредиторів ВАТ «Агротехніка». Але колегія с уддів вважає необґрунтовані ці посилання, оскільки спірн і договори не були предметом дослідження у справі № 7/106, том у відсутні підстави для заст осування статті 35 Господарсь кого процесуального кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої і нстанції правомірно дійшов в исновку про те, що позовні вим оги є необґрунтованими, не до веденими матеріалами справи та не підлягають задоволенн ю.

Отже, здійснивши апеляційн ий перегляд оскаржуваного рі шення, колегія суддів вважає , що викладені в апеляційній с карзі твердження зроблені пр и довільному трактуванні обс тавин справи та норм чинного законодавства, аргументи за явника скарги ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердж ення не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського про цесуального кодексу України доказів з посиланням на конк ретні норми матеріального та процесуального права, які б с простовували висновки місце вого господарського суду і м огли б бути підставою для ска сування оскарженого судовог о рішення.

За таких обставин, колегія с уддів апеляційного господар ського суду дійшла висновку , що апеляційна скарга не підл ягає задоволенню, а оскаржув ане рішення слід залишити бе з змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, пун ктом 1 статті 103, статтею 105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, колегія судді в, -

постановила:

Апеляційну скаргу Го ловного управління юстиції у Полтавській області, м. Полта ва залишити без задоволення .

Рішення господарського су ду Полтавської області від 15 л ютого 2011 року по справі № 20/37- 3/144 за лишити без змін.

Постанова набирає чинност і з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого гос подарського суду України про тягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

суддя Б арбашова С.В.

суд дя Білецька А.М.

Повний текст постан ови підписано 29 квітня 2011 року.