Ухвала

від 01.06.2011 по справі 5021/1218/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5021/1218/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

01.06.11           Справа №5021/1218/2011.

Суддя Господарського суду Сумської області  Спиридонова Н.О.,

розглянувши матеріали

за заявою – Державної податкової інспекції в м.Суми

про порушення справи про його банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіммонтаж -14» (м.Суми, вул..Прикордонна, 1 ід. код 34328443),

встановив:

 До суду звернулась ДПІ в м.Суми із заявою про порушення справи про  банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіммонтаж -14» з тих мотивів, що боржник має податковий борг на суму 10224873,47, 85 грн. з яких борг у розмірі 3777359,07 грн. відповідає вимогам абзацу 3 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом» (далі Закон). Також заявник стверджує, що наданий час борг боржником не сплачено.

 Дослідивши подані матеріали, оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті заяви, враховуючи наступне.

 Відповідно до вимог статті 1 Закону, неплатоспроможність - неспроможність   суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;

  Відповідно до вимог статті 1 Закону безспірні вимоги кредиторів – вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

  Згідно з ч. 3 статті 6 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку,якщо інше не передбачено цим Законом.

   Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то в підтвердження безспірності вимог кредитором має бути додано виконавчий документ, який підлягає виконанню  державною виконавчою службою в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

   Частиною 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції згідно із Законом України від 4 листопада 2010 року N 2677-VI) встановлено, що державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:

         1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

         2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

         3) судові накази;

         4) виконавчі написи нотаріусів;

         5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

         6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

          7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

          8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

          9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

    Крім того, в абзаці 2 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» теж зазначено, що безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями підтверджуються виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у Законі України «Про виконавче провадження».

Як доказ наявності безспірної заборгованості боржника перед заявником, ДПІ в м.Суми додала до своєї заяви наступні документи:    

- копію виконавчого листа №2а-3226/09/1870 від 15.09.2010р. про стягнення з боржника 3700000 грн. фінансових санкцій;

- копію виконавчого листа №2а-1781/09/1870 від 13.10.2009р. про стягнення з боржника 78425,08 грн. заборгованості по податках.

  Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом» боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

  Згідно статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

   Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів встановлено статтями 9,10 Податкового кодексу України. Установлення загальнодержавних та  місцевих податків та зборів, не передбачених Податковим кодексом України, забороняється.

   Пеня, штраф, інші фінансові санкції, що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, в перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених статтями 9, 10 Податкового кодексу України, не включені.

   Вирішуючи питання про склад вимог з податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону.

 Вищезазначена правова позиція наведена у  п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15  «Про судову практику  у справах про банкрутство».

 З огляду на вищезазначене, заборгованість по штрафним (фінансовим) санкціям не може бути підставою для порушення справи про банкрутство.

 Отже, при вирішенні питання щодо порушення провадження у справі, суд може враховувати лише 78425,08 грн. заборгованості по податках, що підтверджується копією виконавчого листа №2а-1781/09/1870 від 13.10.2009р.

  Що стосується заборгованості в сумі 3700000 грн. по штрафних санкціях, то вона не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

  Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» мінімальна загробні плата з 1 квітня 2011 року складає 960 грн.

  А триста мінімальних заробітних плат складає 288000 грн. (960*300).

  Разом з тим, безспірні вимоги заявника складають лише 78425,08 грн., що менше трьохсот мінімальних заробітних плат.

  У п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15  «Про судову практику  у справах про банкрутство» зазначено, що відповідно до частини другої статті 8 Закону суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо, зокрема, вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі становлять менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом. У визначенні сукупного мінімального розміру вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) судам слід керуватися статтею 3 Закону України «Про оплату праці», статтею 95 Кодексу законів про працю України та відповідними статтями Закону України про Державний бюджет України на визначений рік.

  Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

  Згідно статті 36  Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

     Разом з тим, заявником до своїх матеріалів додані копії виконавчого листа №2а-3226/09/1870 від 15.09.2010р. про стягнення з боржника 3700000 грн. фінансових санкцій та виконавчого листа №2а-1781/09/1870 від 13.10.2009р. про стягнення з боржника 78425,08 грн. заборгованості по податках, які не завірені належним чином.

   Тобто, фактично заявником не надано суду належних доказів безспірності вимог до боржника.

   Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, але всупереч цьому заявник не довів суду тих обставин, які б слугували підставою для порушення справи про банкрутство.

       Таким чином, суд дійшов висновку про відмову ДПІ в м.Суми у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіммонтаж -14» відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом».

   Керуючись абзацом 5 частини 2 статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом», п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15  «Про судову практику  у справах про банкрутство», статтею 86 Господарського процесуального кодексу України,  суд-

ухвалив:

      1. Державній податковій інспекції в м.Суми у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіммонтаж -14» - відмовити.

      2. Копію даної ухвали разом із заявою та доданими до неї документами направити заявнику.

      Додаток: заява з доданими до неї документами, всього на 119 арк.

           Суддя                                               (підпис)                          Н.О.Спиридонова