Рішення

від 31.05.2011 по справі 5/59пн/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГА НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВ В, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.11 Справа № 5/59пн/2011.

За позовом Державн ого підприємства “Донецька з алізниця” в особі Дебальцівс ького будівельно - монтажно го експлуатаційного управлі ння, м. Донецьк

до Виконавчого комітет у Свердловської міської ради , м. Свердловськ Луганської області

третя особа, яка не заявл яє самостійних вимог на пред мет спору, на стороні відпові дача Свердловське міжрайо нне бюро технічної інвентари зації Свердловської міської ради, м.Свердловськ Луганс ької області

про визнання права в ласності

в присутності представник ів сторін:

від позивача - ОСОБА_ 1 дов. №71-01/4059 від 29.12.2010;

від відповідача - ОСО БА_2 дов. №48 від 07.02.2011

від 3-ї особи - ОСОБА_3 дов. №5 від 04.01.2011.

в с т а н о в и в:

Суть спору: Державне п ідприємство “Донецька заліз ниця” в особі Дебальцівськог о будівельно - монтажного ек сплуатаційного управління з вернулось до господарського суду Луганської області з по зовом про визнання права дер жавної власності на будівлю загальною площею 90,2 кв.м; будів лю загальною площею 156,0 кв.м; вб иральню; Т-навіс; №1-2-огорожу; №3 свердловину та замощення, як і розташовані за адресою: Луг анська область, м. Свердловсь к, провулок Станційний, 2-а.

Представник позивача в суд овому засіданні позовні вимо ги підтримав в повному обсяз і.

Ухвалою суду від 17.05.2011 за клоп отанням позивача до участі у справі в якості третьої особ и, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залуч ено Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризац ії Свердловської міської рад и.

Відповідач та третя особа у відзивах на позовну заяву №149 від 30.05.2011 та №795 від 27.05.2011 проти поз ову заперечили, посилаючись на те, що у позовній заяві міст иться інформація, яка не відп овідає матеріалам інвентари заційної справи № 43 КП «СМБТІ» , а саме: зазначені в позовній заяві об' єкти нерухомого ма йна були зареєстровані на пр аві власності в КП «СМБТІ»з 200 2 року за Свердловським район ним споживчим товариством на підставі свідоцтв про право власності від 30.07.2002 року за № 150 т а № 129 та вже в подальшому на під ставі договору купівлі-прода жу від 20.01.2003 зареєстровано за ре гіональним благодійним това риством «Правозахист», тобто на сьогодні на підставі вище вказаного договору купівлі-п родажу за регіональним благо дійним товариством «Правоза хист»зареєстровані дві нежи тлові будівлі, загальною пло щею 96,0 кв. м

При цьому, відповідач також зазначив про те, що за адресою : Луганська область, м. Свердл овськ, провулок Станційний, 2-а був виявлений факт переобла днання будівель та добудуван ня нових об' єктів за відсут ністю відповідних дозволів т а без прийняття об' єкту в ек сплуатацію.

Розглянувши матеріали спр ави, вислухавши доводи та поя снення представників сторін і третьої особи та оцін ивши подані докази в їх сукуп ності, суд

в с т а н о в и в:

На обґрунтування подан ого позову позивач посилаєт ься на те, що протягом тривал ого часу він використовує сп ірні будівлі і споруди, що зна ходяться за адресою: Лугансь ка область, м. Свердловськ, про вулок Станційний, 2-а.

Як вказує позивач, зазначен і об' єкти знаходяться в йог о користуванні на підставі д оговорів купівлі-продажу №1 в ід 25.12.1995, №172 від 20.01.2003 та наказів нач альника дистанції громадськ их споруд №270 від 30.12.1996, №318 від 13.05.2004 , згідно яких вказані будівлі з прилеглими згідно договор ів спорудами передані на бал анс Дебальцевського будівел ьно-монтажного експлуатацій ного управління.

20.10.2008р. позивач звернувся до т ретьої особи з заявою щодо оф ормлення свідоцтва про право власності на об' єкти нерух омого майна, які знаходяться за адресою: Луганська област ь, м.Свердловськ, провулок Ста нційний, 2а, але позивачу було відмовлено в проведенні реєс трації з підстав того, що нада ні ним документи не відповід ають вимогам п. 3.3 Тимчасового положення про порядок держа вної реєстрації прав власнос ті на нерухоме майно та іншим законодавчим актам.

З цих підстав позивач проси ть суд задовольнити позов та визнати право державної в ласності на будівлю загал ьною площею 90,2 кв.м; будівлю заг альною площею 156,0 кв.м; вбиральн ю; Т-навіс; №1-2-огорожу; №3 свердл овину та замощення, які розта шовані за адресою: Луганська область, м. Свердловськ, прову лок Станційний, 2-а.

Відповідач та третя особа п роти позову заперечили, з під став викладених у відзивах н а позовну заяву.

Дослідивши обставини спр ави, надані матеріали, оцінив ши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов вис новку про необґрунтованість позовних вимог та необхідні сть відмови в їх задоволенні з таких підстав.

Відповідно до статті 328 Ц К України право власності н абувається на підставах, що не заборонені законом, зокре ма із правочинів.

Ст. 325 ЦК України пере дбачено, що суб' єктами прав а приватної власності є фіз ичні і юридичні особи. А від повідно до ст. 326 цього кодек су передбачено, що у державн ій власності є майно, що нал ежить державі Україна, від і мені та в інтересах держави Україна право власності зд ійснюють відповідно органи державної влади.

Статтями 3,4 Закону Укр аїни "Про управління об'єктам и державної власності" перед бачено, що об'єктами управлін ня державної власності, є, зок рема, майно, яке передане держ авним комерційним підприємс твам, установам та організац іям.

Суб'єктами управлінн я об'єктами державної власно сті є, зокрема Кабінет Мініст рів України; міністерства та інші органи виконавчої влад и.

Відповідно до Закону України "Про управління об'єк тами державної власності", уп равління об'єктами державної власності - здійснення Кабін етом Міністрів України та уп овноваженими ним органами, і ншими суб'єктами, визначеним и цим Законом, повноважень що до реалізації прав держави я к власника таких об'єктів, пов 'язаних з володінням, користу ванням і розпоряджанням ними , у межах, визначених законода вством України, з метою задов олення державних та суспільн их потреб.

Зі змісту позовної заяви в бачається, що позивач є держа вним підприємством, отже вл асником майна, що перебуває н а балансі державного підпри ємства є держава в особі пев ного міністерства, а пози вач є суб' єктом господарюв ання, якому належить майно на праві господарського віданн я.

Відповідно до ст.1 Господар ського процесуального кодек су України підприємства, уст анови, організації, інші юрид ичні особи (у тому числі інозе мні), громадяни, які здійснюю ть підприємницьку діяльніст ь без створення юридичної ос оби і в установленому порядк у набули статусу суб'єкта пі дприємницької діяльності, м ають право звертатися до гос подарського суду згідно з в становленою підвідомчістю г осподарських справ за захист ом своїх порушених або оспо рюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також дл я вжиття передбачених цим Ко дексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушен ням.

Суб' єкт господарювання , який вважає, що певне майно н алежить йому на праві повног о господарського відання, і ц е право оспорюється (або втра чений документ, що підтвердж ує це право), може подати до су ду позов лише про визнання йо го права господарського віда ння на майно.

Отже, виходячи з положень ст .1 Господарського процесуаль ного кодексу України, ч.3 ст.136 Г осподарського кодексу Украї ни, ст.392 Цивільного кодексу Ук раїни, позивач мав право звер нутися до суду з позовом за за хистом саме своїх порушених або оспорюваних прав і охоро нюваних законом інтересів (в даному випадку - права господ арського відання), але право д ержавної власності на майно, що є предметом спору, позивач у не належить.

Аналогічна правова позиці я викладена в постанові Вищ ого господарського суду Укр аїни від 08.07.2009 № 16/513-08.

Чуже право підлягає захист у лише в межах інституту пред ставництва. Однак, в матеріал ах справи відсутні докази, як і б підтверджували, що позива ч отримував від власника май на повноваження у встановлен ому законом порядку звертати ся до господарського суду за захистом права державної вл асності.

З огляду на вищевикладене, о цінивши подані сторонами док ази за своїм внутрішнім пере конанням, що ґрунтується на п овному, всебічному і об' єкт ивному розгляді в судовому з асіданні всіх обставин справ и в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в зад оволенні позовних вимог в по вному обсязі, з покладенням с удових витрат на позивача в п орядку ст. 49 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и.

На підставі виклад еного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82, 8 4, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти н а позивача.

Рішення господарського с уду набирає законної сили пі сля закінчення строку на по дання апеляційної скарги, як що апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеля ційної скарги рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після розгляду ск арги апеляційним судом.

Повний текст рішення ск ладено та підписано 03.06.2011р.

Суддя Т.В.Васильченко