Постанова

від 04.05.2011 по справі 2а/0470/1879/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 р.  

Справа № 2а/0470/1879/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Захарчук Н. В.  

при секретарі

Чмух Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2011 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.12.2010 року, винесену Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (далі-відповідач) та повернути виконавчий напис за реєстровим номером №8625 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_1, що належить на праві власності громадянину ОСОБА_3, вчинений 28.10.2010р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до виконання.

           Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить суд задовольнити їх. Позов обґрунтовано тим, що на виконанні у Бабушкінському відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області перебуває виконавчий напис за реєстровим номером №8625 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_1, що належить на праві власності громадянину ОСОБА_3 та на підставі якого відповідачем  було відкрито виконавче провадження. Однак, 01.02.2011 року Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» було отримано постанову головного державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області про закінчення виконавчого провадження на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з постановою господарського суду Дніпропетровської області по справі №Б38/187-10 від 02.09.2010 року  щодо визнання банкрутом боржника ФОП ОСОБА_3. Позивач вважає постанову про закінчення виконавчого провадження такою, що не відповідає чинному законодавству, у зв’язку з чим звернувся до суду за захистом порушених прав.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить залишити позовну заяву без задоволення. Заперечення обґрунтовує тим, що  керуючись п.7 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 10.12.2010р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису №8625 від 28.10.2010р. ПН ДМНО ОСОБА_4 про звернення стягнення на нерухоме майно (іпотека)- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 0,0259га, за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1210100000:02:360:0007, що належить на праві власності ОСОБА_3, за рахунок коштів від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги ПАТ «ОТП БАНК» всього у гривневому еквіваленті 1625068,14грн. та виконавчий документ направлено для виконання Арбітражному керуючому Колошину Вадиму Петровичу, ліцензія серія НОМЕР_4 від 25.10.2007р. (49006, АДРЕСА_2, ідент. № НОМЕР_1). Вважає, що дії відповідача є правомірними  та проведені в повній відповідності з вимогами Закону, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 04 березня 2011 року судом було залучено  ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Представник третьої особи у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним  відмовити в задоволенні позовних вимог повністю з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 26.10.2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» є правонаступником всіх прав та обов’язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», що підтверджується статтею 1 Статуту позивача, копія якого залучена до матеріалів справи), який знаходиться за адресою: 01033, м.Київ, вул.Жилянська, буд.43, ідентифікаційний код 21685166 та ОСОБА_6 був укладений Кредитний договір №ML-300/570/2007 (далі - Кредитний договір-1), за умовами якого  ОСОБА_6 отримав кредит в сумі 121380,00 Доларів США.

10.01.2008 року між позивачем та ОСОБА_6 був укладений Кредитний договір №ML-300/6/2008 (далі - Кредитний договір-2), за умовами якого  ОСОБА_6 отримав кредит в сумі 70000,00 Доларів США.

          Для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов’язань за Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2 між ОСОБА_3 та позивачем був укладений договір іпотеки №PML-300/6/2008 від 10.01.2008 року (далі – договір іпотеки), відповідно до якого ОСОБА_3 прийняв на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником всіх боргових зобов’язань перед позивачем за Кредитними договорами.

          Однак, у зв’язку з невиконанням зобов’язань за Кредитними договорами, 28.10.2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис за реєстровим №8625 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_1, що належить на праві власності громадянину ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серія НОМЕР_5, виданого 24.01.2007р. Виконавчим комітетом Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради на підставі рішення від 17.11.2006 року №1080.

           Виконавчий напис було вчинено з метою задоволення вимог 1625068,14 грн., у зв’язку з чим постановою головного державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області Пасовою О.О. було відкрито виконавче провадження про звернення стягнення на заставлене майно на користь АТ «ОТП Банк».

            Але 01.02.2011 року Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» було отримано постанову головного державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області про закінчення виконавчого провадження на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з постановою господарського суду Дніпропетровської області по справі №Б38/187-10 від 02.09.2010 року  щодо визнання банкрутом боржника ФОП ОСОБА_3.

           В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена з порушенням норм чинного законодавства також неналежно вмотивована щодо підстав для закінчення виконавчого провадження, а тому підлягає скасуванню.

           Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10.11.2010р. до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області надійшов на примусове виконання виконавчий напис №8625 від 28.10.2010р. приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на нерухоме майно (іпотека)- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 0,0259га, за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1210100000:02:360:0007, що належить на праві власності ОСОБА_3, за рахунок коштів від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»  всього у  гривневому  еквіваленті 1625068,14грн.

            Відповідно до статей 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження» 11.11.2010р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого по примусовому виконанню вищезазначеного виконавчого документа та за заявою стягувана, з метою забезпечення виконання даного виконавчого напису в порядку п. 6 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, Копії даної постанови направлено сторонам виконавчого провадження та боржнику надано добровільний строк  виконання до 18.11.2010р.

           Також державним виконавцем внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна реєстраційний запис, а саме обтяження на майно належне боржнику ОСОБА_3 на праві власності: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 0,0259га, за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Артема, 58-6, кадастровий номер 1210100000:02:360:0007.

          09.12.2011 року до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_5 та постанова по справі №Б38/187-10 від 02.09.2010р. господарського суду Дніпропетровської області про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2-банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на один рік, до 02.09.2011р., ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, призначено арбітражного керуючого Колошина Вадима Петровича, ліцензія серія НОМЕР_4 від 25.10.2007р. (49006, АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1).

           Керуючись п.7 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» 10.12.2010р. відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису №8625 від 28.10.2010р. приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на нерухоме майно (іпотека)- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 0,0259га, за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1210100000:02:360:0007, що належить на праві власності ОСОБА_3, за рахунок коштів від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» всього у гривневому еквіваленті 1625068,14грн. та виконавчий документ направлено для виконання арбітражному керуючому Колошину Вадиму Петровичу, ліцензія серія НОМЕР_4 від 25.10.2007р. (49006, АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1).

            Боржником по виконавчому документу є фізична особа ОСОБА_3, яка має ідентифікаційний код №НОМЕР_2 та постановою по справі №Б38/187-10 від 02.09.2010р. господарського суду Дніпропетровської області визнано банкрутом фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, за ідентифікаційним кодом № НОМЕР_2, тобто фізична особа ОСОБА_3 та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 мають однаковий ідентифікаційний код НОМЕР_3.

           На  підставі ст. 51 ЦКУ до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

           Відповідно до ч.1 ст. 52 ЦКУ фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

           Окрім цього, згідно ст. 53 ЦКУ фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

            ст. 49 Закону України «Про платоспроможність боржника та визнання його банкрутом» встановлено черговість задоволення вимог кредиторів, а саме заставлене майно підпадає задоволенню у третю чергу.

          Як вбачається зі змісту ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», Виконавче   провадження   як   завершальна   стадія  судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)  -  це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому  Законі,  спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших  органів  (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб  та  в  межах  повноважень,  визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими  актами,  виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

             В силу вимог ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний  здійснювати  необхідні заходи  щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом та розглядати заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання.

            Суд дійшов висновку, що у відповідача були всі правові підстави для винесення 10.12.2010р. постанови про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису  №8625 від 28.10.2010р. приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та направлення на підставі п.7 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчого документа для подальшого виконання арбітражному керуючому Колошину Вадиму Петровичу, ліцензія НОМЕР_4 від 25.10.2007 року (49006, АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1).

У зв’язку з вищевикладеним, суд вважає відмовити в задоволенні позовних вимог позивача про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.12.2010 року, винесену Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (далі-відповідач) та повернути виконавчий напис за реєстровим номером №8625 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_1, що належить на праві власності громадянину ОСОБА_3, вчинений 28.10.2010р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до виконання, оскільки постанову про закінчення виконавчого провадження від 10.12.2010 року  відповідачем прийнято під час здійснення виконавчого провадження згідно із Законом України «Про виконавче провадження», а тому вимоги позивача необґрунтовані і безпідставні та не підлягають задоволенню.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем та відповідачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що позивачем не обґрунтовано та  не підтверджено належним чином позовні вимоги, а відповідач довів правомірність своїх дій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та такі,  які не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

                                                       ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

   Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

             Повний текст постанови складений  26.04.2011 року.

Суддя                       

Н.В. Захарчук