Постанова

від 10.05.2011 по справі 2а/0570/5497/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 10 травня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/5497/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  11 год. 00  хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Абдукадирової К.Е.

при секретарі          Окрибелашвілі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу   

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна структура «Кентавр», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька

про скасування повідомлення-рішення № 0000211640/0 Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька від 28.02.2011р. про накладення податкового зобов’язання в розмірі 170,00 грн., скасування податкової вимоги № 14 від 14.03.2011р. про податкові зобов’язання у розмірі 323,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – за дов. від 21 квітня 2011 року  

від відповідача: ОСОБА_2 – за дов. від 9 березня 2011 року  

                                                              ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронна структура «Кентавр» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про скасування повідомлення-рішення № 0000211640/0 Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька від 28.02.2011р. про накладення податкового зобов’язання в розмірі 170,00 грн., скасування податкової вимоги № 14 від 14.03.2011р. про податкові зобов’язання у розмірі 323,00 грн.

Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним податкове  повідомлення-рішення № 0000211640/0 Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька від 28.02.2011р. про накладення податкового зобов’язання в розмірі 170,00 грн., визнати недійсною податкову вимогу № 21 від 14.03.2011р. про податкові зобов’язання на суму 323,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність  застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. ст. 120 Податкового кодексу України за порушення граничного строку подання податкової декларації, оскільки вважає, що відповідачем не враховано норми п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, згідно з якими штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Визначена у податковій вимозі № 21 від 14.03.2011р. сума податкового зобов’язання щодо сплати податку на прибуток в розмірі 154,00 грн. є завищеною також через порушення п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, у зв’язку з чим ця вимога є протиправною.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, зазначивши, що податкове повідомлення-рішення № 0000211640/0 від 28.02.2011р. прийнято у відповідності до вимог ст. 120 Податкового кодексу України за неподання звітності у встановлені строки, а податкова вимога № 21 від 14.03.2011р. винесена через несплату узгодженого податкового зобов’язання у встановлені законом строки.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.   

Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронна структура «Кентавр» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 28.11.2008р., включене до ЄДРПОУ за номером 36253883, перебуває на податковому обліку в у Державній податковій інспекції у Петровському районі м. Донецька з 01.12.2008р. (арк. справи 38, 39, 54).

18.02.2011р. відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка  своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено акт № 151/15/36253883 від 18.02.2011р. (арк. справи 11).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011р. № 0000211640/0, яким позивачу нараховані штрафні санкції на підставі пп. 54.3.1. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України за порушення ч. 1 п. 120.1. ст. 120 наведеного Кодексу за платежем: податок на додану вартість в сумі 170,00 грн. (арк. справи 12).

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 28.02.2011р., про що свідчить підпис на його корінці (арк. справи 70).

Відповідно до пп. 54.3.1. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Згідно із ч. 1 п. 120.1. ст. 120 наведеного Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п. 203.1. ст. 203 розділу V «Податок на додану вартість» Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Щодо застосування норм п. 7 підрозділу 10 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

З дня набрання чинності Податковим кодексом України (01.01.2011р.), повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність платників податків визначені цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 підрозділу 10 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Також згідно з пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, штрафні санкції в розмірі не більше 1 гривні встановлюються за порушення податкового законодавства, яке вчинене платником податків з 1 січня по 30 червня 2011 року.

З акту перевірки вбачається, що порушення граничного строку подання декларації вчинене позивачем 20.01.2011р. Цей період підпадає під дію п. 7 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Враховуючи приписи ст. 58 Конституції України до даного порушення повинні застосовуватися норми перехідних положень Податкового кодексу України.

Така позиція викладена, зокрема, у листі Міністерства юстиції України від 11.01.2011 р. № 18222-0-26-10-20.

Неврахування відповідачем вимог «Перехідних положень» Податкового кодексу України призвело до неправомірного застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. на підставі ч. 1 п. 120.1. ст. 120 наведеного Кодексу.

Щодо спірної податкової вимоги.

Згідно із пп. 14.1.153. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1. ст. 59 Кодексу).

На виконання статей 59 та 60 розділу II Податкового кодексу України розроблено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. № 1037, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за № 1432/18727, згідно із п.  2.2. якого податкова вимога формується, якщо:

платник податків не сплатив суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки;

платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, визначену в податковому повідомленні-рішенні, в установлені законами строки;

Згідно із п. 2.3. Порядку протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Пунктом 57.3 статті 57 розділу II Кодексу визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.1. ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.15. ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно із ч. 4 п. 56.18. ст. 56 цього Кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Виходячи з приписів пп. 56.1., 56.15., ч. 4 п. 56.18. ст. 56, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання, визначена податковим органом, якщо вона не оскаржена в адміністративному або судовому порядку вважається узгодженою у день отримання податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Сума узгодженого податкового зобов’язання повинна бути сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Зі зворотного боку облікової картки з ПДВ (арк. справи 47, 48) вбачається, що податковий борг з податку на додану вартість в сумі 169,00 грн. (як то зазначено у вимозі) утворився внаслідок несплати зобов’язань за спірним податковим повідомленням-рішенням від 28.02.2011р. № 0000211640/0 частково в сумі 98,00 грн. та несплати самостійно узгодженого податкового зобов’язання в сумі 71,00 грн. за декларацією з ПДВ № 17034 від 10.03.2011р. (арк. справи 71, 72).

Як встановлено судом податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011р. № 0000211640/0 отримано позивачем 28.02.2011р., останній термін сплати - 10.03.2010р.

Той факт, що воно оскаржено позивачем в даній справі не є наслідком визнання недійсною податкової вимоги, оскільки такою підставою може бути факт відсутності узгодженого податкового боргу та факт його несплати у встановлені законом строки.

Позивач від дня граничного терміну сплати боргу (10.03.2011р.) до дня винесення податкової вимоги (14.03.2011р.) не скористався своїм правом на оскарження податкового повідомлення-рішення, наслідком чого стало виникнення податкового боргу, що увійшов до складу узгодженого грошового зобов’язання, визначеного у податковій вимозі в сумі 98,00 грн.

Крім того, зі зворотного боку облікової картки з податку на прибуток (арк. справи 51) вбачається, що податковий борг з податку на прибуток в сумі 154,00 грн. (як то зазначено у вимозі) утворився внаслідок несплати зобов’язань за податковим повідомленням-рішенням від 28.02.2011р. № 0000381500/0 в сумі 154,00 грн. (арк. справи 70).

Як встановлено судом податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011р. № 0000381500/0 отримано позивачем 28.02.2011р., останній термін сплати – 10.03.2010р.

Так само, позивач від дня граничного терміну сплати боргу (10.03.2011р.) до дня винесення податкової вимоги (14.03.2011р.) не скористався своїм правом на оскарження податкового повідомлення-рішення, наслідком чого стало виникнення податкового боргу з податку на прибуток, що увійшов до складу узгодженого грошового зобов’язання, визначеного у податковій вимозі в сумі 154,00 грн.

Щодо несплати податкового зобов’язання в сумі 71,00 грн. за декларацією з ПДВ № 17034 від 10.03.2011р.

Обов’язок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобов’язань встановлений пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, вважаються податковим боргом.

Відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за лютий 2011 рік № 17034 від 10.03.2011р., в якій самостійно обчислена сума штрафу 71,00 грн., нарахована платником самостійно у зав’язку із виправленням посилки (арк. справи 71, 72).  

Внаслідок несвоєчасної сплати суми штрафу за наведеною податковою декларацією утворилась заборгованість у розмірі 71,00 грн., яка підтверджується позивачем зворотнім боком облікової картки платника податків (арк. справи 50).

Згідно приписів 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України самостійно узгоджене платником податків, але не сплачене у строк вважається податковим боргом.

Доказів сплати заборгованості, яка стала підставою винесення спірної вимоги позивач не надав.

Зазначене стало наслідком надіслання позивачу податкової вимоги від 14.03.2011р. № 21 на загальну суму 323,00 грн. на підставі та у порядку, передбаченими ст.ст. 59, 60 розділу II Податкового кодексу України та Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. № 1037.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, довів підстави надіслання позивачу спірної податкової вимоги, але не довів підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.  

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                  ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна структура «Кентавр» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000211640/0 Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька від 28.02.2011р. про накладення податкового зобов’язання в розмірі 170,00 грн.; визнання недійсною податкової вимоги № 21 від 14.03.2011р. про податкові зобов’язання в сумі 323,00 грн. – задовольнити частково.   

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000211640/0 Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька від 28.02.2011р. про накладення податкового зобов’язання в розмірі 170,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна структура «Кентавр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.      

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 травня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 13 травня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                      Абдукадирова К.Е.