Постанова

від 19.05.2011 по справі 2а-10774/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19 травня 2011 року   м. Запоріжжя                                    Справа №  2а-10774/10/0870

 Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.,

за участю:

представника позивача – не з’явився;

відповідача – не з’явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Михайлівського районного центру зайнятості

до ОСОБА_1, смт. Михайлівка Запорізької області

про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року Михайлівський районний центр зайнятості (далі – Михайлівський РЦЗ, позивач), звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) з позовом до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 2 592,48 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18.01.2010 відповідачу наданий статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі. У листопаді 2010 року позивачем проведено розслідування та встановлений факт працевлаштування відповідача у період перебування на обліку у центрі зайнятості, а тому отримана нею у цей період допомога по безробіттю у розмірі 2 592,48 грн. підлягає поверненню. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити та стягнути указану заборгованість.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 19.02.2011 надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явися, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі до суду не надходило. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступні обставини.

На підставі заяви від 18.01.2010 наказом від 18.01.2010 №НТ100118 відповідачу надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю, відповідно до ст.33 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ (далі – Закон №1533-ІІІ).

З обліку у Михайлівський РЦЗ відповідача знято наказом від 06.07.2010 №НТ100706, у зв’язку із поданням письмової заяви про відмову від послуг.

Посадовими особами Михайлівського РЦЗ проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону №1533-ІІІ та складено акт від 08.11.2010 № 258. Перевіркою встановлено, що у період перебування на обліку у центрі зайнятості відповідач уклала договір з ВАТ НАСК «Оранта» від 10.12.2009 №217 про надання страхових агентських послуг з терміном дії до 10.12.2010. Згідно акту надання послуг до трудового договору зі страховим агентом від 10.12.2009 №217 та відомості на виплату грошей від 10.02.2010 №0000000030 ОСОБА_1 у лютому 2010 року була виплачена грошова винагорода у розмірі 256,90 грн.

Листом від 08.11.2010 №3-03/2437/1 Південно-Східна головна регіональна дирекція ВАТ НАСК «Оранта» повідомила позивача, що станом на 08.11.2010 договір від 10.12.2009 №217 є дійсним; термін дії договору до 10.12.2010.

29.11.2010 позивачем виданий наказ №361 щодо відшкодування коштів, отриманих відповідачем незаконно, як допомоги по безробіттю. Крім того, відповідачем винесено претензією від 29.11.2010 №1450, у якій повідомлялось про необхідність повернення ОСОБА_1 коштів у розмірі 2 592,48 грн., виплачених як допомога по безробіттю. Указаний наказ та претензію надіслано відповідачу поштою та отримано нею особисто 01.12.2010, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

13.12.2010 відповідачем до Михайлівського РЦЗ надано відповідь на претензію від 29.11.2010 №1450, згідно якої ОСОБА_1 повідомила, що із претензією не погоджується, оскільки в період перебування на обліку у центрі зайнятості не відносилась до жодної з категорій зайнятого населення, передбачених ч.3 ст.1 Законом України «Про зайнятість населення». Зазначає, що договір від 10.12.2009 №217 про надання страхових агентських послуг не підписувала. Крім того, вказує, що в грудні 2009 року надавала посередницькі послуги у сфері страхування, оплата за які надійшла у 2010 році, проте з січня 2010 року вищевказані послуги нею не надавались. На підставі викладеного, вважає, що статус безробітної отримано нею на законних підставах.

Крім того, у грудні 2010 року відповідач звернулась із листом до Запорізької обласної дирекція ВАТ НАСК «Оранта» про надання роз’яснень з приводу вищевказаних обставин.

Відповідно до листа від 14.12.2010 №3-04/2775 Запорізької обласної дирекція ВАТ НАСК «Оранта» встановлено, що договір від 10.12.2009 №217 було укладено відповідно до наданих копій документів відповідача, а саме: паспорта та довідки про ідентифікаційний номер. Відповідно до п.6.2 зазначеного договору кожна із сторін має право достроково припинити його, попередивши про це іншу сторону не менш, ніж за один місяць до моменту такого припинення. Повідомлено, що у зв’язку із тим, що від ОСОБА_1 не надходило попередження щодо наміру достроково припинити згаданий договір, він діяв протягом року до 09.12.2010.

Згідно довідки відповідач за період перебування на обліку у центрі зайнятості отримала допомогу по безробіттю у розмірі 2 592,48 грн.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку вказаних коштів Михайлівський РЦЗ звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 2 592,48 грн. у судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 №803-ХІІ (далі – Закон №803-ХІІ) безробітні - це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Приписами ст. 6 Закону №1533-ІІІ встановлено, що право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Згідно п.2 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 20 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразова виплата для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого постановою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307 (далі - Порядок) громадяни зареєстровані як такі, що шукають роботу та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійно або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи, державної реєстрації фізичної особи підприємця, укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг тощо. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення договору цивільно-правового характеру.

Відповідно пп. 5.5 п. 5 Порядку виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю пов'язаною з одержання доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Із матеріалів справи вбачається, що у період перебування на обліку у центрі зайнятості відповідач уклала договір з ВАТ НАСК «Оранта» від 10.12.2009 №217 про надання страхових агентських послуг з терміном дії до 10.12.2010 та згідно акту надання послуг до трудового договору зі страховим агентом від 10.12.2009 №217 і відомості на виплату грошей від 10.02.2010 №0000000030 ОСОБА_1 у лютому 2010 року отримала грошову винагороду у розмірі 256,90 грн.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що договір від 10.12.2009 №217 діяв протягом року до 09.12.2010. Відповідач з попередженням щодо наміру достроково припинити згаданий договір до ВАТ НАСК «Оранта» не звертався. Із вимогою про визнання договору недійсним відповідач до суду не зверталась, доказів протилежного суду надано не було.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що твердження відповідача щодо недійсності договору від 10.12.2009 №217 є необґрунтованим.

Згідно п.3 ст.36 Закону №1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд дійшов висновку, що отримана відповідачем допомога по безробіттю підлягає поверненню.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) виплачену допомогу по безробіттю у розмірі 2 592,48 грн.(дві тисячі п’ятсот дев’яносто дві грн. 48 коп.) на користь Михайлівського районного центру зайнятості (р/р 37176300901185, ЄДРПОУ 20493826, МФО 813015, ГУДКУ у Запорізькій області). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 24.05.2011.

Суддя                     (підпис)                     О.С.Янюк

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                                    О.С.Янюк