Постанова

від 14.04.2011 по справі 2а-1451/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 р.                                                                                    № 2а-1451/11/1370  

Львівський окружний  адміністративний суд

у складі: головуючого судді  Дем’яновського Г.С.,

при секретарі                           Бугарі Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Червоноградського міського центру зайнятості до відділу освіти Сокальської районної державної адміністрації про стягнення матеріального забезпечення -

в с т а н о в и в :

Червоноградський міський центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом про стягнення матеріального забезпечення, виплаченого ОСОБА_1, яку поновлено на роботі за рішенням суду в сумі 1 734,97 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання вдруге не забезпечив, хоча був повідомлений про судовий розгляд, причин неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, згідно ст. 71 КАС України.Ухвалою від 14.04.2011 року судом відмовлено в клопотанні відповідача про відкладення \зупинення\розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини, на які позивач посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до наступних висновків.

Червоноградський міський центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та діє відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення», «Про державну службу»тощо.

11.08.2010 року ОСОБА_1 звернулась до Червоноградського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю. У такій заяві ОСОБА_1 підтвердила той факт, що не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсійних виплат не отримує.

Згідно наказу Червоноградського міського центру зайнятості №НТ100811 від 11.08.2010 року ОСОБА_1 надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю відповідно до п.п.2,4 ст. 22, п.2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п.п. 2.7, 2.9 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року.

Відповідно до рішення Апеляційного суду Львівської області від 29.11.2010 року по справі №22ц-6826/2010 року, яке набрало законної сили, задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, скасовано рішення Сокальського районного суду Львівської області від 21.06.2010 року та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково, зокрема визнано незаконним та скасовано наказ № 01-3/277 від 28.08.2009 року про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя християнської етики Реклинецької ЗШ І-ІІІ ступенів та  поновлено її на роботі на вказаній посаді з 31.08.2009 року.

У зв’язку з цим, згідно наказу Червоноградського міського центру зайнятості №НТ101214 від 14.02.2010 року припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1

Також, прийнято рішення про повернення коштів роботодавцем –сум матеріального забезпечення на випадок безробіття, отриманих ОСОБА_1 відповідно до наказу Червоноградського міського центру зайнятості №279\01 від 17.12.2010 року.

Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття  врегульовані Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (надалі –Закону України № 1533-ІІІ).

Як вбачається з  ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними  визнаються  працездатні громадяни працездатного віку,  які  через  відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених  законодавством  доходів  і зареєстровані у державній службі  зайнятості  як  такі,  що шукають роботу, готові та здатні приступити  до  підходящої  роботи.  Безробітними визнаються також інваліди,   які   не  досягли  пенсійного  віку,  не  працюють  та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до ст.7 Закону України № 1533-ІІІ видами забезпечення безробітних є допомога по безробіттю,  у тому числі одноразова  її  виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю;  матеріальна допомога   у   період   професійної   підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного  або  особи, яка перебувала на його утриманні.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону України №1533-ІІІ застраховані особи,  зареєстровані в установленому порядку як  безробітні,  зобов'язані  своєчасно  подавати  відомості  про обставини,  що впливають  на  умови  виплати  їм  забезпечення  та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»в Україні  до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах,  які  самостійно  забезпечують  себе  роботою, включаючи  підприємців.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий  договір  є  угода  між  працівником   і   власником підприємства,  установи,   організації   або   уповноваженим   ним органом  чи фізичною  особою,  за  якою  працівник  зобов'язується виконувати  роботу,   визначену   цією   угодою,   з   підляганням внутрішньому  трудовому  розпорядкові,  а  власник   підприємства, установи, організації  або  уповноважений  ним  орган  чи  фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові  заробітну  плату  і забезпечувати  умови  праці,  необхідні  для   виконання   роботи, передбачені законодавством  про  працю,  колективним  договором  і угодою сторін.

Як вбачається з підпункту 2 пункту 5.5 Розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення на роботі).

Відповідно до підпункту 1 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року за №219, громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і безробітні, знімаються з обліку з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до частини четвертої статті 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», тобто з роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі на підставі рішення суду.

Таким чином, в період з 11.08.2010 року по 14.12.2010 року ОСОБА_1 вважається такою, що займалась трудовою діяльністю, за що отримувала відповідну винагороду, а отже не могла підпадати під категорію безробітної особи та отримувати відповідне матеріальне забезпечення по безробіттю. А відтак, допомога по безробіттю, виплачена ОСОБА_1, підлягає поверненню її роботодавцем –відділом освіти Сокальської районної державної адміністрації в сумі 1734,97 грн.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи вище викладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги базуються на законі, обґрунтовані, доведені і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відділу освіти Сокальської районної державної адміністрації (Львівська область, м.Сокаль, вул. Шашкевича, 86, р/35410001005887 в ГУДКУ Львівської області, ЄДРПОУ 02144789, МФО 825014) на користь Червоноградського міського центру зайнятості Львівського обласного центру зайнятості (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Паркова, 4а, р/р 35172975900019 в ГУДКУ у Львівській області, ЄДРПОУ 22404092, МФО 825014) кошти  в сумі 1734  (тисяча сімсот тридцять чотири) гривні 97 (дев’яносто сім) копійок.

3. Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до  суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя:підпис-з оригіналом звірено.

Суддя                                                                                      Дем’яновський   Г.С.