П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2011 р. № 2а-3725/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Кравчука В.М.
за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.,
представника позивача Копняк Н.Я,
представника відповідача Піць І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області
до
Управління Держкомзему у Дрогобицькому районі
про
про стягнення заборгованості ,
ВСТАНОВИВ:
30.04.2010 року Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області звернулася з позовом до Управління Держкомзему у Дрогобицькому районі про стягнення 60525,00 грн.
В обґрунтування позову покликається на те, що в порушення постанови Кабінету Міністрів України № 1619 від 01.11.2000 р. Управління Держкомзему у Дрогобицькому районі надавало фізичним та юридичним особам послуги з видачі висновків щодо надання земельних ділянок у користування, складання технічного завдання на виконання землевпорядних робіт. Вважає, що державні органи мають право стягувати плату, встановлену спільним наказом державного Комітету по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України № 97/298/124 від 15.06.2001 р., лише за ті види землевпорядних робіт та послуг, право які надавати на платній основі їм надано Постановою № 1619. Керуватись в своїй роботі даним наказом в частині переліку видів землевпорядних робіт та послуг, які надаються на платній основі, є невірним, оскільки цим наказом регулюється лише плата за земельно-кадастрові роботи і послуги. Вважає, що економічні санкції нараховані правомірно. Просить позов задовольнити.
Позивач надав додаткові пояснення по справі в яких зазначив, що Інспекція наділена правом застосовувати адміністративно-господарські санкції у формі рішень про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано отриманої суб’єктами господарювання виручки виключно до суб’єктів господарювання, а не до територіальних органів державної влади. Щодо правового режиму коштів одержаних в якості плати за надання послуг Управлянням, вважає, що кошти отримані відповідачем за послуги з виконання земельно-кадастрових-робіт та послуг є доходами спеціального фонду Державного бюджету України, а не власними коштами Управління.
Відповідач позов заперечив. Пояснив, що відповідач безпідставно відносить до дозвільних документів усі висновки та довідки, що видавались Управлінням. Документи, що видавались були лише документами, які необхідні для отримання державного акта, укладення договору оренди на землю. Вважає, що оплата за виконання землевпорядних робіт та послуг здійснювалась на підставі спільного наказу Держкомзему, Міністерства фінансів України, міністерства економіки України від 15.06.2001 р. № 97/298/124, прийнятого на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 1619, а п.5 Постанови № 1619 встановлено види, а не вичерпний перелік, земельно-кадастрових робіт та послуг, які можуть виконуватись та надаватись на платній основі державними органами земельних ресурсів. Стверджує, що кошти, які отримуються Управлінням на виконання земельно-кадастрових робіт на надання послуг на платній основі, не є виручкою, або доходом Управління, а є власністю держави. Просить в позові відмовити.
Сторони неодноразово порушували процесуальні обов’язки, зокрема не подавали вчасно витребувані судом докази, не забезпечували явки представників в судові засідання, що перешкоджало розгляду справи у визначений законом строк.
З метою створення сторонами у справі необхідних умов для встановлення фактичних обставин останньої та правильного застосування законодавства, відповідно до ст. 11 КАС України Суд вимагав від відповідача докази, які підтверджують його доводи. В судовому засіданні представники сторін заявили, що Суду надано усі докази, що стосуються справи і інших немає, і лише після цього з’ясування фактичних обставин справи було закінчено. Заяв про фальшивість наданих суду доказів, зокрема письмових документів, від представників сторін не надходило.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області проводила планову перевірку Управління Держкомзему у Дрогобицькому районі з питань встановлення, формування та застосування тарифів на землевпорядні роботи, роботи та послуги, пов’язані з формуванням документів в т.ч., які посвідчують право власності на земельні ділянки при передачі їх безоплатно у власність громадян.
За наслідками перевірки 25 лютого 2010 року складено акт № 000102, в якому зафіксовано порушення Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Постанови КМУ від 01.11.2000 р. № 1619 «Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів», внаслідок завищення плати за видачу висновків про погодження проекту відведення земельної ділянки, про погодження проекту відведення земельної ділянки, про відсутність (наявність) обмежень та сервітутів на земельній ділянці, висновків містобудівного обґрунтування на земельну ділянку, складання технічного завдання на виконання землевпорядних робіт та оформлення проектів договорів оренди землі, стягнутої Управлінням із замовників за період з жовтня 2008 р. по 17.02.2010 р. скало 40 050, 00 грн. Не обґрунтовано отримана виручка за період з 01.03.2009 р. по 17.02.2010 р. –20 160,00 грн.
Перевірка проводилась в присутності заступника начальника Управління та завідуючої сектором. Від підписання акту Управління відмовилось.
Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області виставила Управлінню Держкомзему у Дрогобицькому районі претензію № 66 від 01.03.2010 р. на суму 60 525,00 грн. Претензія Управлінням отримана, залишена без виконання.
Рішенням № 66 від 01.03.2010р. до Управління Держкомзему у Дрогобицькому районі застосовано економічні санкції за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення в дохід Державного бюджету Дрогобицького району необґрунтованої виручки в розмірі 60 525,00 грн. за порушення вимог Постанови КМУ № 1619 від 01.11.2000 р. Цього ж дня надіслано претензію № 66 від 01.03.2010р.
Відповідач рішення не виконав. Натомість звернувся до суду з вимогою скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області № 66 від 01.03.2010 р. Львівським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі № 2а-4898/10/1370 за позовом Управління Держкомзему у Дрогобицькому районі до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про скасування рішення від 01.03.2010 р. № 66 про застосування економічних санкцій в сумі 60 525,00 грн. У зв’язку з цим провадження у даній справі 03.08.201 р. Суд зупинив до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 2а-4898/10/1370.
25.01.2011 р. провадження у справі поновлено, оскільки позовну заяву Управління Держкомзему у Дрогобицькому районі у справі № 2а-4898/10/1370 було залишено без розгляду. Сторони не оскаржували до суду апеляційної інстанції ухвалу від 22.09.2010 р., а тому ухвала від 22.09.2010 р. про залишення позовної заяви без розгляду набрала законної сили.
Зазначені фактичні обставини сторони визнають та щодо них немає спору. Спір виник у зв‘язку з несплатою відповідачем економічних санкцій, який вважає рішення про їх застосування правомірним.
Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затверджений Постановою КМ України № 1619 від 01.11.2000 р. визначає основні вимоги щодо виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг державними органами земельних ресурсів, бюджетними установами та організаціями, які належать до сфери їх управління на платній основі, затверджений Постановою КМУ № № 1619 від 01.11.2000 р. (надалі –Постанова КМ України № 1619 від 01.11.2000 р.).
Відповідно до вказаної Постанови виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг здійснюється на платній основі відповідно до поданих заяв та укладених договорів.
Відповідно до п. 4 Постанови № 1619 державні органи земельних ресурсів, що виконують земельно-кадастрові роботи та надають послуги на платній основі юридичним і фізичним особам, зобов'язані відповідно до законодавства забезпечувати дотримання державної та комерційної таємниці.
Пунктом 5 встановлено перелік видів земельно-кадастрових робіт і послуг, які можуть виконувати та надавати на платній основі Державні органи земельних ресурсів, саме: розроблення нормативно-технічної та науково-методичної документації з питань землевпорядних, грунтових, геоботанічних, радіологічних, лісотипологічних, містобудівних та інших обстежень і розвідувань земельних угідь з метою отримання земельно-кадастрової інформації; виготовлення планово-картографічних матеріалів; проведення спеціальних обстежень і розвідувань, в тому числі збирання, обробка, аналіз, зберігання, надання та публікація земельно-кадастрової інформації; проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, у тому числі грошова оцінка земель та експертна грошова оцінка земельних ділянок; проведення робіт з паспортизації земельних ділянок; внесення записів до державного реєстру земель; розроблення проектів оптимізації структури земельних угідь новостворених господарств; складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обгрунтувань з використання й охорони земельних ресурсів, визначення меж земельних ділянок, а також виконання інших робіт щодо проведення землеустрою; проведення державної землевпорядної експертизи; надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, державного земельного кадастру, кількісної та якісної характеристики земельних угідь, економічної та грошової оцінки земель, інших питань використання та охорони земель; підготовка дублікатів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, сертифікатів на право на земельну частку (пай); публікація матеріалів статистичних даних про стан та склад земельних угідь; розповсюдження статистичної та іншої інформації на паперових і електронних носіях; підготовка та видання довідників, збірників, бюлетенів, брошур, буклетів тощо; підготовка та надання аналітичних записок щодо стану земельних ресурсів України, земельно-кадастрової інформації на замовлення, відомостей з бази даних державного земельного кадастру; розроблення програмного забезпечення та технології автоматизованої обробки даних; запровадження та експлуатація програмно-технічних комплексів для збирання, обробки, систематизації, зберігання та аналізу земельно-кадастрової інформації; підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів-землевпорядників, супроводження процесу автоматизованого ведення державного земельного кадастру, інших спеціалістів у галузі використання, оцінки та охорони земель; надання витягів з державного земельного кадастру; надання витягів з Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Як вбачається з п. 5 Постанови відсутня така послуга як надання земельних ділянок у користування, складання технічного завдання на виконання землевпорядних робіт на платній основі.
На виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. N 1619 був розроблений спільний Наказ Держкомзему, Мінфіну, Міністерство економіки України, від 15.06.2001, № 97/298/124 "Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг" і таким Наказом встановлено лише розміри (вартість) оплати земельно-кадастрових робіт та послуг використовуються при визначенні вартості робіт з виготовлення проектної і вишукувальної продукції та надання послуг у відповідності до діючих в Україні нормативно-правових та технічних актів.
Таким чином, твердження позивача проте, що даний Наказ встановлює лише розмір послуг, а самі види платних послуг встановлені Постановою КМ України № 1619 від 01.11.2000 р., підтверджується наведеними вище положеннями та заслуговує на увагу Суду.
Згідно з п. 8 Постанови № 1619 відповідальність за дотримання встановленого порядку надання земельно-кадастрової інформації та послуг на платній основі, визначення їх вартості несуть державні органи земельних ресурсів.
Суд звертає увагу відповідача на те, що він вже звертався до суду з вимогою скасувати рішення № 66 від 01.03.2010 р., однак у зв’язку з його неявкою позовну заяву було залишено без розгляду. Відповідач підтвердив, що апеляційну скаргу на ухвалу про залишення його позову без розгляду він не подавав, повторно до суду з вимогою скасувати рішення не звертався.
Покликання Управління Держкомзему у Дрогобицькому районі на Постанову КМ України №526 «Про затвердження заходів щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»є необгрунтованим, оскільки така встановлює лише види дозвільних документів та перелік дозвільних органів, уповноважених їх видавати. Однак, відповідачем при цьому не взято до уваги положень Постанови № 1619 від 01.11.2000 р.
Перевіряючи дотримання позивачем вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд дійшов висновку, що рішення № 66 від 01.036.2010р. прийняте на підставі, не в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки рішення про застосування економічних санкцій є правомірним, Суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Судові витрати у справі відсутні, а тому їх розподіл між сторонами не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління Держкомзему у Дрогобицькому районі (ідентифікаційний код 23969399, м. Дрогобич, вул. Сагайдачного, 22) в дохід Державного бюджету України 60525 (шістдесят тисяч п’ятсот двадцять п’ять) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 14 квітня 2011 року.
Суддя Кравчук В.М.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2011 |
Оприлюднено | 09.06.2011 |
Номер документу | 15937981 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кравчук Володимир Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кравчук Володимир Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кравчук Володимир Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні