Постанова

від 31.05.2011 по справі 2а-1670/4043/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

      

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 року

м. Полтава

Справа № 2а-1670/4043/11

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду  Слободянюк Н.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Російсько-українське підприємство "ПолтаваБудДор" про стягнення  податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2011 року  Державна податкова інспекція у м. Полтаві/далі по тексту - позивач/  звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Російсько-українське підприємство "ПолтаваБудДор"/далі по тексту - відповідач/ про стягнення  податкового боргу у сумі 510,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу, позивач зазначив, що відповідачем не подано до контролюючого органу  податкові декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року, за 9 місяців 2010 року та за 2010 рік. За  неподання  цієї податкової звітності  до відповідача на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафну санкцію у сумі 170,00 грн за кожне таке неподання. Однак, податкові повідомлення-рішення від 25.10.2010 № 0010441501/0, від 02.03.2011 № 0003551501/0 та від 24.03.2011 № 0004591501 про визначення штрафної санкції відповідачем  не оплачені.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження у справі за вказаним позовом направлялася відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Поштове повідомлення, що направлене судом, повернулося до суду з відміткою відділення зв'язку "за зазначеною адресою адресат не знаходиться".

Відповідно до частини 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

З врахуванням викладеного, суд розцінює повідомлення відповідача як належне повідомлення відповідача про перебування у суді справи за вказаним позовом.

Дослідивши матеріали справи та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд доходить висновку про можливість ухвалення у цій справі законного та обґрунтованого судового рішення у порядку скороченого провадження.

Згідно матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Російсько-українське підприємство "ПолтаваБудДор" /ідентифікаційний код 32844902/ зареєстроване юридичною особою Полтавським міськвиконкомом 12.03.2004 /а.с. 16/.

Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) товариство перебуває на обліку у ДПІ у м. Полтаві з 18.03.2004, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки /а.с. 14/.

Згідно актів перевірки з питання своєчасності подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Російсько-українське підприємство "ПолтаваБудДор" податкової звітності від 10.09.2010 № 8204/15-01/32844902 та від 23.12.2010 № 12766/15-01/32844902  ТОВ "Російсько-українське підприємство "ПолтаваБудДор"  допущено порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” внаслідок неподання  до ДПІ у м. Полтаві податкових декларацій з податку на прибуток за І півріччя 2010 року та за 9 місяців 2010 року. А також згідно акта перевірки з питання своєчасності подання  податкової звітності від  11.03.2011 № 1749/15-01/32844902 Товариством з обмеженою відповідальністю "Російсько-українське підприємство "ПолтаваБудДор" допущено порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України внаслідок неподання  до ДПІ у м. Полтаві податкової декларації з податку на прибуток за  2010 рік . За вказані порушення до відповідача податковими повідомленнями-рішеннями від 25.10.2010 № 0010441501/0, від 02.03.2011 № 0003551501/0 та від 24.03.2011 № 0004591501 застосовано штрафні санкції на загальну суму 510,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, спору між сторонами щодо підстав застосування штрафних санкцій та їх розміру згідно означених податкових повідомлень-рішень немає.

Крім того, відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення спору та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, для вирішення цього спору значення мають обставини виконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті  штрафних санкцій у встановлений законодавством строк та на дату вирішення спору судом, а також  наявності у позивача права вимоги на стягнення вказаного виду платежу у судовому порядку.

Упродовж 2010 року діяв Закон України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів /обов’язкових платежів/, включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону  (пункт 19.6 статті 19 цього Закону).

Відтак, з набранням чинності зазначеним Законом 01 квітня 2001 року уніфіковано зокрема порядок та строки подання податкових декларацій (розрахунків), строки сплати сум податкових зобов’язань, підстави та розмір відповідальності за порушення податкового законодавства.

З огляду на викладене, оплата податкового повідомлення-рішення від 25.10.2010 № 0010441501/0 мала здійснюватись за правилом абзацу 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону, відповідно до якого у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За визначенням пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

У матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем передбаченої підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення–рішення від 25.10.2010 № 0010441501/0, а також його оскарження до суду.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Таким чином, оплата податкових повідомлень-рішень від 02.03.2011 № 0003551501/0 та від 24.03.2011 № 0004591501 мала здійснюватись за правилом пункту 57.3 статті 57 зазначеного Кодексу, відповідно до якого у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення /абзац 3 пункту 58.3 статті 58 ПКУ/.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку /пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу/.

Поштові повідомлення з податковими повідомленнями-рішеннями від 02.03.2011 № 0003551501/0 та від 24.03.2011 № 0004591501 повернулися до ДПІ у м. Полтаві з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат вибув". За таких обставин податкові повідомлення-рішення у силу абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 ПКУ  вважаються врученими ТОВ "Російсько-українське підприємство "ПолтаваБудДор".

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 ПКУ процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень–рішень від 02.03.2011 № 0003551501/0 та від 24.03.2011 № 0004591501, а також їх оскарження до суду.

Отже, суд не знаходить правових підстав та фактичних даних для висновку про те, що вказані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві порушують права та охоронювані законом інтереси ТОВ "Російсько-українське підприємство "ПолтаваБудДор" у сфері публічно-правових відносин і тому не створюють для нього обов'язку виконати їх владні приписи у частині сплати податкового зобов’язання/грошового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені Законом, визнається сумою податкового боргу платника податків.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Докази  оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні. Натомість, наявні у матеріалах справи облікові картки особового рахунку відповідача  з податку на прибуток за 2010 та 2011 роки свідчать про наявність у відповідача податкового боргу у загальній сумі 510,00 грн.

Право податкового органу на звернення до суду з позовом про стягнення боргу перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Аналогічна за змістом норма міститься і у підпункті 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Положенням статті 41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності. Звідси, вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів, що охоплюється вимогою про стягнення, згідно зі статтею 124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення свого порушеного права і інтересу на отримання належних йому платежів в позасудовому  порядку.

Отже, позов належить задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -  

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві доТовариства з обмеженою відповідальністю "Російсько-українське підприємство "ПолтаваБудДор"про стягнення податкового боргу у сумі 510,00 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Російсько-українське підприємство "ПолтаваБудДор" /ідентифікаційний код 32844902, м. Полтава, вул.Шевченка, 4/6, кв.3/ до бюджету (р/р 31115009700002, код бюджетної класифікації платежу 11021000, одержувач УДК у м. Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019) суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 510, 00 грн /п'ятсот десять гривень нуль копійок /.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк