Постанова

від 31.05.2011 по справі 2а/2570/2730/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                 Справа № 2а/2570/2730/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          30 травня 2011 р.                                                                                      м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд  у складі:

           головуючого-судді                                   - Д’якова В.І.,                    

          при секретарі                                            - Дурицькій К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Покошицьке"  про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

                                                  В С Т А Н О В И В :

19.05.2011 р. Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Покошицьке" ( далі –  СТОВ "Покошицьке")  і просить стягнути з відповідача 22 313,88 грн. адміністративно-господарських санкцій та 227,46 грн. пені, мотивуючи тим, що відповідач у 2010 році не виконав встановлених чинним законодавства вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що підприємство  створило робочі місця для інвалідів та вживало заходів до їх пошуку, тому вина відповідача щодо невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відсутня.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 2, 3 зазначеної статті Закону роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першої цієї статті, та самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42 затверджена форма звітності № 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкція щодо її заповнення. Згідно п. 3.1. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до п. 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 1442/11722. За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

З матеріалів справи вбачається, що 14 лютого 2011 року СТОВ "Покошицьке" був поданий звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік.

Відповідно до поданого звіту, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 72 особи. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" складає 3 особи.

Відповідно до списку працюючих інвалідів-штатних працівників, доданого до Звіту, на підприємстві працювало 3 інваліди: ОСОБА_1 відпрацювала 12 місяців, ОСОБА_2 відпрацював 12 місяців та ОСОБА_3 відпрацював 12 місяців.

Тобто, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2010 році за звітом виконано.

Річний фонд оплати праці за 2010 рік та середньорічна заробітна плата штатного працівника визначені відповідачем з порушенням вимог Інструкції щодо заповненні звітності форми 10 - ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року №42.

Згідно зазначеної Інструкції, фонд оплати праці штатних працівників визначається в тисячах гривень з одним десятковим знаком, відповідно становить - 803,3 тис. грн.

Середньорічна заробітна плата штатного працівника СТОВ "Покошицьке" - 11156,94 грн. (803,3 тис. грн./ 72 особи = 11 156,94 грн.).

Відповідно до ч.8 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", з метою перевірки періоду роботи інвалідів відображених в звіті форми №10-ПІ  16.02.2011р. та 03.03.11р. відділенням Фонду направлено запити до керівника СТОВ "Покошицьке" з вимогою надати копії трудових книжок та довідок МСЕК вказаних працівників.

У відповідь від товариства надійшов наказ №20 від 06.07.2009 року про прийняття за сумісництвом ОСОБА_2, а також наказ №43 від 29.12.2009 року про прийняття за сумісництвом ОСОБА_3.

Відповідно до ч.5 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому чисті підприємством, організацією громадський організацій інвалідів, фізичною особою, що використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Тобто, фактично СТОВ «Покошицьке» не виконало норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році у кількості - 2 робочих місця.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до ст. 18-1 Закону України  "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба  зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інвалідів, кваліфікації та знань з урахування його бажань.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

СТОВ «Покошицьке» не надало суду доказів звернення до Коропського центру зайнятості з інформацією про наявність вакансій на підприємстві для працевлаштування інвалідів.  

Роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, а підприємства на яких працює від 8 до 15 осіб - у розмірі половини середньої річної заробітної плати (частина 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").

Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій СТОВ «Покошицьке» за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році становить 22 313,88 грн. Адміністративно-господарські санкції відповідач повинен був розрахувати і сплатити самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення норматив, однак до цього часу сума заборгованості до Державного бюджету не сплачена.

Відповідно до п.п.3.1 п.3 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 р. № 223,  порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в розмірі 227,46 грн.

Посилання відповідача на те, що СТОВ "Покошицьке" були створені робочі місця для працевлаштування інвалідів та вживалися заходи до їх пошуку не знайшли свого підтвердження в суді. Представник відповідача не надав документальних доказів, що спростовують  вимоги адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Покошицьке"  підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими, а  заборгованість зі сплати  адміністративно-господарських санкцій та пені стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 165 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В :

Позов Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Покошицьке"  про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - задовольнити повністю.           

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Покошицьке" (16211, Чернігівська область, Коропський район, с. Покошичі, вул. Московська, 12, р/р 26002152846, Райффайзен банк Аваль, МФО 380805, код ЄДРПОУ 30812601) в дохід Державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет Коропського району, банк отримувача: ГУДКУ у Чернігівській області, р/р 31210230700207, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22816021) адміністративно-господарських санкцій в сумі 22 313  ( двадцять дві тисячі триста тринадцять ) грн. 88 коп.  та 227  ( двісті двадцять сім ) грн. 46 коп. пені.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Суддя                                                                                           Д'яков В.І.