Постанова

від 20.04.2011 по справі 21050/10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" квітня 2011 р.

       справа № 2а-1311/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Проценко О.А.

          суддів:                     Мельник В.В.  Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання:          Ганноченку А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Голованівське хлібоприймальне підприємство», смт.Голованівськ Кіровоградської області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року у справі №1311/10/1170,

за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Відкритого акціонерного товариства «Голованівське хлібоприймальне підприємство», смт.Голованівськ Кіровоградської області

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2010 року Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Голованівське хлібоприймальне підприємство адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів адміністративно-господарських санкцій в сумі 16004,44 грн. та 24,00 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що  відповідач не виконав ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»і  не працевлаштував на своєму підприємстві у 2009 р. інвалідів відповідно до встановленого нормативу. Заборгованість відповідача по сплаті адміністративно-господарських санкцій складає 16004,44 грн. Посилаючись на ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України 15 травня 2007 року №223, позивач, зазначив, що сума пені, яку необхідно сплатити відповідачу становить 24,00 грн.

Постановою від 01.06.2010 року Кіровоградський окружний адміністративний суд задовольнив позов повністю. При цьому, суд зазначив, що відповідач протягом 2009 року не подавав до Голованівського районного центру зайнятості звіти за формою статистичної звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», норматив працевлаштування інвалідів не виконав.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при винесені постанови судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Посилаючись на Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. №314, відповідач зазначає, що ним вжито заходів зі створення робочих місць для інвалідів: внесено зміни і доповнення до колективного договору між адміністрацією і трудовим колективом. При цьому апелянт вказує, що обов’язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується обов’язком скаржника займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Апелянт стверджує, що суд не взяв до уваги фактичні обставини спору, а саме: те, що органами працевлаштування повідомлено скаржника про те, що одна особа –інвалід, яка відповідала заявленій вакансії слюсаря-ремонтника, від працевлаштування відмовилася.  

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно зі ст.20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт за формою 10-ПІ за 2009 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві відповідача у 2009 році склала 45 осіб. Згідно зі встановленим нормативом відповідач мав працевлаштувати одного інваліда, проте фактично кількість працевлаштованих інвалідів –0. Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача в 2009 році складала 16004,44грн. Відповідно, розмір адміністративно-господарських санкцій, які повинен сплатити відповідач в 2009 році за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів, становить 16004,44грн..  

Матеріали справи підтверджують факт невиконання відповідачем вимог законодавства щодо працевлаштування інвалідів, тобто вчинення правопорушення у сфері господарської діяльності та обґрунтованість розрахунку адміністративно-господарських санкцій, здійсненого позивачем. Загальні принципи застосування відповідальності за такі правопорушення визначені у Господарському кодексі України.

Відповідно до ч.1 ст.218 ГК України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Серед обов’язкових заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»є направлення відповідним центрам зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та дані про всіх прийнятих працівників згідно з формами державної статистичної звітності (затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики №420 від 19.12.2005р. форми звітності №№3-ПН, 4-ПН(план), 4-ПН(факт), 5-ПН).

Відповідачем не надано доказів подання до відповідного центру зайнятості вищезазначених звітів форми №3-ПН з відповідними даними. Листи на адресу центру зайнятості, на які посилався відповідач про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) на потребу в працівниках, не звільніють підприємство від обов’язку подавати звіти відповідної форми згідно з чинним законодавством. Отже, ані центр зайнятості, ані інші органи, на які законом покладено обов’язок працевлаштування інвалідів, не могли сприяти відповідачу у працевлаштуванні інвалідів, оскільки не мали протягом 2009 року фактичної інформації щодо наявності у останнього відповідних вакансій для такої категорії громадян.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем допущено правопорушення, а саме не здійснено працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу. Відповідач не довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів щодо недопущення господарського правопорушення.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято без врахування норм ч.2 ст.218 ГК України та внаслідок неповного з’ясування обставин справи, що є підставою для його скасування.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону №875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Матеріали справи та пояснення сторін свідчать, що названі санкції підприємством не сплачено, тому стягнення суми 16004,44грн. –обгрунтовано.

Щодо вимог про стягнення пені, - слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 вищезазначеної статті Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою  нарахування пені. При цьому пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Таким чином, визначення суми пені можливе лише з моменту сплати і не раніше, тому вимоги про стягнення пені є передчасними і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 черня 2010 року скасувати, позов задовольнити частково. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Голованівське хлібоприймальне підприємство» на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 16004,44грн. адміністративно –господарських санкцій. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства,  колегія суддів

Постановила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Голованівське хлібоприймальне підприємство»задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року у справі №1311/10/1170 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Голованівське хлібоприймальне підприємство»(вул.Петровського, 32 смт.Голованівськ, Кіровоградська область, 26558, р/р 26005000116088, МФО 302429, код ЄДРПОУ 03342830)  на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів  16004(шістнадцять тисяч чотири) гривень 44 коп. адміністративно –господарських санкцій.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.   

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена згідно зі ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено 10.05.2011 року

Головуючий:                                                            О.А. Проценко

          Суддя:                                                            В.В. Мельник

          Суддя:                                                            Л.П. Туркіна