Рішення

від 20.06.2006 по справі 6/123

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/123

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.06                                                                                 Справа № 6/123.

Суддя Василенко Т.А.,    розглянувши матеріали справи  за позовом

Закритого акціонерного товариства “Трест “Луганськміськбуд”, м. Луганськ

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку в м. Луганськ, м. Луганськ

про стягнення 113 458 грн. 25 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Бібік М.М. (дов. № 1/4-2006 від 04.01.06),

від відповідача –Задворна Г.В. (дов. № 1/10-024 від 10.01.06). ;

                                                                в с т а н о в и в :  

                Суть спору: позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача 113 458 грн. 25 коп. в тому числі основний борг з урахуванням індексу  інфляції –69 830 грн. 76 коп., 3% річних –3 012 грн. 01 коп., 0,1% вартості  товарів (послуг) –36 646 грн. 17 коп., штраф –3 969 грн. 31 коп.

          Відповідно до ст.77 ГПК України у засіданні суду 13.06.2006. було оголошено перерву до 20.06.2006.

          Відповідач за відзивом на позовну заяву від 11.04.2006.,  та доповненнями до відзиву від 30.05.2006. проти позову заперечує та посилається на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 202 ЦК України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Формою правочину є договір, який згідно ст. 262 ЦК України визначається як домовленість  двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідач, вважає, що оскільки ним не було здійснено спрямованих дій на набуття прав та обов'язків за договором підряду, останній заперечує проти укладання договору № 2/3 з позивачем.

В той же час, відповідач за первісним позовом зазначає, що нарахування з боку позивача за первісним позовом штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних є необґрунтованим.

          Відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) 27.04.06. подано зустрічний позов, в якому заявлено вимогу про визнання недійсним договору підряду № 2/3 від 02.03.2004. між Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Закритим акціонерним товариством «Трест «Луганськміськбуд».

           У відзиві на зустрічний позов позивач  за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) позовні вимоги не визнає, посилаючись на наступне :

          Відповідно до п.1. ст.843 ЦК України вказано, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

У договорі № 2/3 від 02.03.2004. дійсно не вказано ціни роботи, але, відповідно до п. 2 ст. 843 ЦК України, якщо у договору підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням  суду.

          В той же час  відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним) зазначає, що договір був укладений уповноваженими особами, які мали право на укладання такого роду договорів.          

В обґрунтування позову позивач за первісним позовом посилається на нижчевикладене.

02.03.2004. між ЗАТ «Трест «Луганськміськбуд»та СДПІ по роботі з великими платниками податку в м. Луганську був укладений договір підряду № 2/3.

Згідно умов договору позивач за первісним позовом, взяв на себе зобов'язання виконати роботи по поточному ремонту приміщень відповідача за первісним позовом.

Позивач за первісним позовом фактично виконав роботи на загальну суму 82 154 грн. 40 коп., що підтверджено відповідними актами форми КБ-2, відповідачем за первісним позовом виконані роботи були сплачені частково, у зв'язку з чим залишилась заборгованість у сумі 56 704 грн. 40 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

В той же час відповідно до ст. 625 ЦК України позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом інфляційні нарахування та 3% річних.

Окрім цього, позивачем за первісним позовом, відповідно до ст. 231 ГК України,  відповідачу за первісним позовом нарахований штраф у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг) у сумі  36 646 грн. 17 коп. та штраф у розмірі 7% вартості несплаченого боргу у сумі 3 969 грн. 31 коп.

Відповідач за первісним позовом, позовні вимоги не визнав.          

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

02 березня 2004 року між  СДПІ по роботі з  великими платниками податків в м. Луганська –«Замовник»і ЗАТ «Трест “Луганськміськбуд” (“Підрядник) був підписаний договір підряду № 2/3 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) доручає, а позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) зобов'язується виконати роботи  по поточному ремонту приміщень СДПІ в м. Луганську.

Пунктом 1.2. договору визначено, що об'єм, характер та вартість робіт визначаються динамічною договірною ціною, яка є невід'ємною частиною договору.

В п.5.1. договору сторони визначили, що приймання та оцінка виконаних робіт здійснюється уповноваженими представниками “Замовника” щомісячно не пізніше 29 числа поточного місяця.

Пунктом 6.1. сторони узгодили, що плата здійснюється “Замовником” за роботи, прийняті згідно форми №№ КБ-2в і КБ-3в протягом 3-х днів після підписання вказаних актів.

Як вбачається із матеріалів справи та не оспорено відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом), позивачем за первісним позовом фактично було виконано підрядних робіт з поточного ремонту приміщень відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) на загальну суму 82 154 грн. 40 коп., що підтверджується відповідними актами форми №№  КБ-2в і КБ-3в (арк. справи 12 –46), які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та доповнень.

В той же час, вказані акти не містять конкретної дати їх підписання, тобто в актах сторонами зазначалось, що вони підписанні за місяць, але коли саме підписано сторони не вказували.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником  обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За розрахунком позивача, відповідачем за первісним позовом виконані роботи були сплачені частково у сумі 56 704 грн. 40 коп.

Відповідачем за первісним позовом вказаний факт оспорений не був.

З метою отримання вказаного боргу, позивачем за первісним позовом  (відповідачем за зустрічним позовом)  було направлено листа № 343 від 21.12.2005. відповідачу за первісним позовом (Позивачу за зустрічним) з вимогою про сплату вказаного боргу.

Зазначений лист був отриманий відповідачем за первісним позовом 22.12.2005., але заявлена в ньому вимога виконана або оспорена не була.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

В той же час, статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, здійсненим належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем за первісним позовом, зобов'язання визначені договором №2/3 виконані належним чином та в повному обсязі.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що, позовні вимоги позивача за первісним позовом, щодо стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу у сумі 56 704 грн. 40 коп. є обгрунтованими та підтверджені матеріалами справи, їх слід задовольнити і стягнути з відповідача за первісним позовом основний борг за договором № 2/3 у сумі 56 704 грн. 40 коп.

Щодо стягнення з відповідача за первісним позовом інфляційних нарахувань та 3% річних за період з травня 2004 р. договору є неогбгрунтованим, оскільки як було вказано вище,  сторонами не вказувалися дати підписання актів приймання виконаних робіт і строком від якого наступає обов'язок  виконання зобов'язання, з боку відповідача за первісним позовом є 7 днів з дня пред'явлення вимоги, тобто із матеріалів справи вбачається, що вказані нарахування повинні рахуватися за період січень –березень 2006 року.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3% річних слід задовольнити частково і стягнути на користь позивача за первісним позовом, відповідно до ст. 625 Ц України інфляційні нарахування у сумі  1 538 грн. 12 коп. та 3% річних у сумі 368 грн. 16 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача за первісним позовом штрафних санкцій у вигляді 0,1 вартості товарів (робіт, послуг) у сумі 36 646 грн. та 7% вартості несплаченого боргу у сумі 3 969 грн. 31 коп., то слід визначити наступне.

Відповідно до ч.2 п.2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Позивачем нарахування вказаних штрафних санкцій здійснювалося за період з травня 2004 р. по березень 2006 року, що є необгрунтованим та суперечить матеріалам справи.

З огляду на викладене у задоволенні первісного позову, в частині стягнення 0,1 відсотка вартості товарів (послуг, робіт) та 7% штрафу слід відмовити.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на  відповідача за первісним позовом, пропорційно обґрунтовано заявленої та стягнутої суми.

Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним) просить суд визнати договір підряду №2/3  від 02.03.2004. недійсним та посилається на те, що при підписанні вказаного договору, сторони не мали наміру на його укладення, так як в договорі відсутні об'єми робіт,  ціна, строки виконання робіт та інші необхідні для договору підряду умови.

Також, позивач за зустрічним позовом зазначає, що його волевиявлення при підписанні вказаного договору не було вільним і не відповідало внутрішній волі.

Так,  згідно ст. 6 Закону України “Про державну податкову службі в Україні”, видатки на утримання  органів державної податкової служби фінансуються з державного бюджету.

Згідно з кошторисом на 2004 рік СДПІ, бюджетні асигнування на поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель не були встановлені і на думку позивача за зустрічним позовом, у нього не було підстав взяття на себе зобов'язань оплати за проведення робіт з поточного ремонту будівель.

Відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним) за відзивом на зустрічний позов, проти  вимог позивача за зустрічним позовом заперечує та вважає його необгрунтованим.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Статтею 203 ЦК України визначено, що угода не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства. Волевиявлення учасників угоди повинно бути вільним та відповідати їх  внутрішній волі. Також угода повинна бути направлена на реальне отримання відповідних правових умов.

В той же час, статтею 215 ЦК України затверджені випадки визнання угод недійсними, а саме: недотримання вимог ст. 203  ЦК України, якщо недійсність  угоди встановлена законом, а також визнання її недійсною за рішенням суду.  

Під час судового розгляду було встановлено, що договір № 2/3 від 02.03.2004. був сторонами підписаний, але у договорі сторони не визначили ціну робіт, їх обсяги та строки початку та закінчення робіт.

В той же час сторони у договорі визначили, що  приймання та оплата виконаних робіт здійснюється на підставі форм КБ-2в та КБ-3в.

Як було вказано вище, угоди, які містять порушення закону, не породжують будь –яких бажаних результатів незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди.

Матеріалами справи підтверджено, що фактично відповідні роботи відповідачем за зустрічним позовом виконувалися та сторонами підписували акти приймання виконаних робіт (форми КБ-2в та КБ-3в), тобто сторони не тільки мали намір укласти вказаний договір, але і

фактично виконували прийняті на себе зобов'язання, про що також свідчить факт часткової  оплати робіт.

          Тобто, із викладеного вбачається, що не визначення у договорі  його умов, не тягне за собою визнання такого договору недійсним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень.          

Доводи позивача за зустрічним позовом та доповненнями до позову є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.          

З огляду на викладене у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Питання щодо розподілу судових витрат за зустрічним позовом не вирішується, оскільки позивач за зустрічним позовом, у встановленому законом порядку  звільнений від їх сплати.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст.  44, 49,  82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими  платниками податків у м. Луганську, м. Луганськ, вул. Градусова, 1-а, код 24046538, р\р 3921300100668, УДК в Луганській області,  МФО 804013, код 21796776, на користь:

- Закритого акціонерного товариства “Луганськміськбуд”, м. Луганськ, вул. Фабрична, 1с, п\р 2600930548 в ЛФ АБ “Укргазбанк” м. Луганська, МФО 304621, код 31259655, борг у сумі  56 704 грн. 40 коп., інфляційні нарахування у сумі  1 538 грн. 12 коп., 3% річних у сумі 368 грн. 19 коп., держмито у сумі  586 грн. 10 коп., витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу у сумі  60 грн.  95 коп., видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом   відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –26.06.2006.

Суддя                                                                                                            Т.А.Василенко

         Спеціаліст 1 категгорії                                                                          Т.В.Шкуть