Рішення
від 01.06.2006 по справі 10/350-05
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/350-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"01" червня 2006 р.                                                               Справа № 10/350-05

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Александрової Л.І. при секретарі Матирка М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл ю Джей - Агро", м. Київ;

до відкритого акціонерного товариства "Бериславський елеватор", м. Берислав Херсонської області;  

про  стягнення 2201745 грн.;

за участю представників сторін:  

від позивача:  не прибули;

від відповідача: Сіянко В.М. - представник;  

Справа розглянута поза межами встановленого ст. 69 ГПК України строку за клопотанням сторін (а.с. 78, 87, 91, 92, 116, том 2).

Розгляд справи розпочатий 24.05.06 р. з перервою до 01.06.06 р. згідно зі ст. 77 ГПК України для прийняття рішення.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з розрахункового рахунку відповідача 2201745 грн. збитків завданих порушенням умов договору № 1-зб від 04.05.05 р. складського зберігання зерна.

Відповідач визнає позовні вимоги частково в сумі 187500 грн.

Позивач заявив клопотання від 24.05.06 про відкладення розгляду справи з метою надання  документів витребуваних судом попередньою ухвалою від 11.05.06 р. Дане клопотання судом відхиляється, оскільки суд вважає додані до матеріалів справи документи достатніми для розгляду справи по суті.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дабл ю Джей-Агро” (надалі –“Позивач”) уклало з Відкритим акціонерним товариством “Бериславський елеватор" (надалі –“Відповідач”) договір № 1-зб від 04.05.2005р. складського зберігання зерна (надалі - ”Договір зберігання зерна"). Згідно з пунктами 1.2, 3.1.2, 5.1 Договору зберігання зерна Відповідач, як зерновий склад загального користування, зобов'язався в інтересах Позивача проводити приймання зерна різних культур в загальній кількості 60 000 т +/- 10 %, забезпечувати кількісно-якісне зберігання та відвантаження зерна, на термін до 01.05.2006р. Закон України від 04.07.2002 №37-1Y "Про зерно та ринок зерна в Україні", ст.1 п.15 визначає зерновий склад як юридичну особу, що мас на праві власності зерносховище та сертифікат на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки. Відповідач повністю відповідає цим вимогам закону, тобто є сертифікованим зерновим складом, має штатну акредитовану виробничо-технологічну лабораторію для визначення якості зерна.

Листом № 517 від 20.07.05 Позивач довів до відома Відповідача інформацію по якісних показниках зерна, яке Позивач куплятиме на елеваторі. Пунктом 5 цього листа встановлювались показники якості пшениці 4 класу. Згідно укладених договорів купівлі-продажу з 19 підприємствами (копії договорів та звіт по закупівлі та поставці товару на 5 сторінках додані) Позивач придбав 7882.541 т пшениці 4 класу, що вже зберігалася на Львівському ПХІІП. яке є структурним підрозділом Відповідача. Переоформлення вказаної кількості пшениці 4 класу на особову картку Позивача здійснено Відповідачем в період з 30.07.05 по 23.08.05 на підставі листів продавців, довіреностей, актів приймання-передачі товару.

Відповідно до Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Мінагрополітики від 27.06.2003 № 198 (пункти 1.11-11.20, 3.2). Відповідач виписав Позивачу складські квитанції  № 149.153 на прийняті партії пшениці.

На підставі п.2.2 договору № 1-зб Позивач перед відвантаженням придбаного зерна пшениці 4 класу двічі провів незалежну перевірку якості зерна. Перевірка здійснена Херсонською обласною державною хлібною інспекцією за встановленою процедурою з відбором проб зерна пшениці (Акти відбору проб від 23.08.05, 30.08.05).

Херсонська ДХІ за результатами здійсненої перевірки встановила, що пшениця в кількості 7 500 т прийнята Відповідачем на зберігання на Львівському ПХПП та переоформлена на Позивача як пшениця 4 класу, за своїми якісними показниками відноситься до 5 класу - підтвердженням цього є Аналізні картки Херсонської ДХІ від 26.08.05 № 442-444 та від 31.08.05 № 454.

Таким чином позивач вважає, що протиправними діями відповідача, який замість 7500 т пшениці 4 кл. переоформив на його рахунок пшеницю 5 класу,  позивачу завдана матеріальна шкода в сумі 2201745 грн., яка має бути відшкодована відповідачем на підставі ст. 22, 611, 623 ЦК України та ст. 224-226 ЦК України, а саме:

- 654480 грн. штрафних санкцій, виплачених угорській фірмі "W.J. Grain Ltd" за невиконання умов контрактів № К 104/541-05 від 01.08.05 р., № К 104/579-05 від 03.08.05 р. та № К 104/687-05 від 16.08.05 р. на поставку пшениці 4 кл. до 01.09.05 р., 02.09.05 р. та 05.09.05 р. відповідно (докази сплати зазначеної суми додані до матеріалів справи);

- 104625 грн., що становить здійснену позивачем плату відповідачу за зберігання 7500 т пшениці 5 кл. зверх кінцевого терміну поставки її  по вищезазначеним експортним контрактам, тобто з 05.09.05 р. до дати подачі позову;

- 872640 грн. вартості неотриманого доходу у вигляді не відшкодованого з держбюджету податку на додану вартість в розмірі 20% від вартості пшениці 4 класу, яка підлягала поставці на експорт;

- 570000 грн. упущеної вигоди, що становить різницю в ціні пшениці 4 та 5 класу, визначена позивачем, як різниця між середньозваженою ціною закупівлі пшениці 4 класу на Львівському ПХПП (527 грн./т) та середньою біржовою ціною реалізації пшениці 5 класу (451 грн./т) відповідно до листа Української аграрної біржі  № 03022. 01/300 від 12.09.05 (527-451=76 грн./т).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 187500 грн., в решті позов задоволенню не  підлягає з огляду на наступне.

Пленум Верховного Суду України у Постанові від 27.03.2002 року № 6 (зі змінами та доповненнями) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" вказав, що при покладенні обов'язку  по відшкодуванню шкоди (майнової відповідальності) суди повинні виходити з положень  глави 40 ЦК Української РСР, Закону України "Про власність" і іншого законодавства України, що регулює дані правовідносини, і враховувати, що правильне вирішення цього питання має важливе значення в захисті цивільних прав громадян та юридичних осіб.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в тому числі, шляхом подання позову про відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 224 ГКУ, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються втрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічна норма права міститься у статті 22 ЦК України.

Зазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право відшкодування завданих збитків.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для  настання  відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона.

Суб'єктом є боржник; об'єктом-правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між противоправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї противоправної поведінки і її наслідків.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих ним на себе зобов'язань, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Між сторонами укладений договір складського зберігання зерна № 1-зб від 14.05.05 р., відповідно до якого відповідач прийняв на схов від позивача 7500 т пшениці 4 кл., а видав пшеницю 5 класу.

Таким чином матеріали справи підтверджують факт порушення відповідачем умов договору.

      У відповідності до ч. 4 ст. 294 ГК України до регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За статтею 950 ЦК України зберігач несе відповідальність виключно за втрату (нестачу) чи пошкодження речі.

          Згідно ч. 1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1)          у разі втрати (нестачі) –у розмірі її вартості;

2)  у разі пошкодження речі –у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

          Аналогічні норми містить Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (ст. 34 Закону).

Згідно ч. 3 статті 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.    

          З урахуванням норм ч. 1 ст. 216 ГК України, статей 6, 22 та 951 ЦК України, сторони погодили у п. 7.1. договору складського зберігання зерна № 1-зб від 04.05.2005 р. умови про обмежену відповідальність зернового складу (відповідача) виключно за втрату чи пошкодження зерна поклажодавця (позивача). Даним пунктом договору також встановлено межі відповідальності зернового складу та способи визначення розміру відповідальності зернового складу, а саме за пошкодження зерна поклажодавця зерновий склад відповідає у розмірі суми, на яку знизилася вартість зерна, яка визначається, у даному випадку, як різниця між біржовою ціною на зерно пшениці 4 класу та біржовою ціною на зерно пшениці 5 класу, визначеної на момент виявлення пошкодження зерна.    

          Оскільки позивач заявив до відшкодування суму збитків у вигляді неодержаного доходу у розмірі 570 000,00 грн., визначену як різниця між середньою ціною придбання пшениці 4 класу та біржовою ціною 5 класу, то такі збитки не підлягають відшкодуванню як необґрунтовані та суперечать узгодженому сторонами механізму (порядку) визначення та відшкодування збитків.   

Виходячи із умов договору (п. 7.1. договору) сума збитків, що нанесена позивачу має визначатись у вигляді різниці між біржовою ціною на зерно пшениці 4 класу та біржовою ціною на зерно пшениці 5 класу, визначеної на момент виявлення пошкодження зерна.

Моментом виявлення пошкодження зерна є дата проведення аналізу зерна Херсонською обласною державною хлібною інспекцією, яка відображена в картках аналізу зерна інспекції, а саме 26.08.2005 р. та 31.08.2005 р.

У відповідності до довідок Київської агропромислової біржі станом на 26.08.2005 р. біржова ціна на пшеницю 4 класу складала 495,00 грн., на пшеницю 5 класу –470,00 грн. на умовах франко-склад елеватора, станом на 31.08.2005 р. біржова ціна на пшеницю 4 класу складала 485,00 грн., на пшеницю 5 класу –460,00 грн. на умовах франко-склад елеватора.

Тобто, різниця між біржовими цінами на пшеницю 4 класу та пшеницю 5 класу на момент виявлення факту пошкодження зерна складає 25,00 грн. за 1 тонну зерна.

Звідси розмір збитків позивача, що визнаються відповідачем складає 187500,00 грн., виходячи із наступного розрахунку: 7500 тонн * 25,00 грн./т = 187500,00 грн.

Вимоги позивача щодо відшкодування суми збитків понесених позивачем у вигляді:

-          сплати штрафних санкцій фірмі «W.J. Grain Ltd»у розмірі 654 480,00 грн.;

-          плата за зберігання 7500 тонн пшениці 5 класу зверх кінцевого терміну поставки пшениці по експортних контрактах у розмірі 104 625, 00 грн.;

-          суми неотриманого доходу у вигляді бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 20 % від вартості пшениці 4 класу за експортними контрактами, що складає 872 640,00 грн.   

не підлягають відшкодуванню на підставі узгоджених сторонами умов договору щодо обмеженою відповідальності зернового складу виключно за втрату чи пошкодження зерна поклажодавця у розмірі вартості втраченого чи пошкодженого зерна, суперечать п. 7.1., 7.8. договору, статтям 6, 22, 951 ЦК України, ст. ст. 216, 225 ГК України, статті 34 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні».

Вимоги позивача стосовно відшкодування 104625,00 грн. (п. 2 розрахунку збитків) в якості витрат на зберігання зерна пшениці 5 класу в кількості 7500 тонн за період з 05.09.2005 р. по 25.10.2005 р. не підлягають відшкодуванню, оскільки укладений між сторонами договір складського зберігання зерна (в тому числі додатки до договору № 1 та № 2) не містить в собі різниці у вартості послуг відповідача по зберіганню зерна (мається на увазі різниця у вартості послуг по зберіганню зерна між зерном пшениці 4 та 5 класу), а послуги по зберіганню зерна фактично були надані позивачу, оскільки він не провів відвантаження свого зерна чи його переоформлення на іншу особу, а тому такі послуги підлягають оплаті, у відповідності до умов укладеного між сторонами договору.

          Позивач також не надав доказів про участь відповідача у виконанні експортних контрактів, про обізнаність відповідача щодо термінів виконання експортних контрактів та термінів зберігання зерна пшениці 4 класу, яке передбачалося експортувати позивачем на виконання умов експортних контрактів.

          Вимоги позивача стосовно відшкодування не отриманого бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 872 640,00 грн. (п. 3 розрахунку збитків), яке позивач міг отримати при експорті зерна пшениці 4 класу не підлягають відшкодуванню, оскільки повернення ПДВ не є неотриманим прибутком, і питання його відшкодування з держбюджету здійснюється окремо в установленому чинним законодавством порядку.

Беручи до уваги наведене, враховуючи обмежену відповідальність відповідача за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором, узгоджений між сторонами механізм визначення збитків як різницю між біржовими цінами на зерно на момент виявлення факту пошкодження зерна, а також те, що позивачем не доведено реальний розмір понесених збитків,  позов задовольняється частково у сумі 187500,00 грн., в решті позову відмовляється.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно стягнутій сумі.

З позивача мають бути стягнуті 21181 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, оскільки надані до матеріалів справи платіжні доручення № 3880 від 14.09.05 р. та № 3881 від 14.09.05 р. були надані як докази сплати держмита та витрат на ІТЗ судового процесу по справі № 6/194-05,  за якою позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл ю Джей-Агро" залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України. При цьому держмито з бюджету заявникові не повертається. Позивачем при зверненні до суду з даним позовом доказів повторної сплати цих судових витрат не надано.

На підставі викладеного та керуючись ст. 44, 49,82-85 ГПК України

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Бериславський елеватор", м. Берислав Херсонської області, п/р 260057549 в ХОД АППБ "Аваль", МФО 352093, ідентифікаційний код 00956595 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл ю Джей-Агро", м. Київ, п/р 2600914775 в АППБ "Аваль"" м. Київа, МФО 300335, ідентифікаційний код 32423010 - 187500 грн. збитків, 1871 грн. 48 коп. держмита, 10 грн. 03 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл ю Джей-Агро", м. Київ, п/р 2600914775 в АППБ "Аваль"" м. Києва, МФО 300335, ідентифікаційний код 32423010 на користь :

- держави в доход державного бюджету (одержувач: Держказначейство р/р № 31112095600002 в УДК в Херсонській області, МФО 852010, код 24104230, код призначення платежу 22090200, символ звітності банку 095) - 21181 грн. держмита;

- ДП "Судовий інформаційний центр" - 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                  Л.І. Александрова

СудГосподарський суд Херсонської області
Дата ухвалення рішення01.06.2006
Оприлюднено28.08.2007
Номер документу160
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —10/350-05

Рішення від 01.06.2006

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Александрова Л.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні