Ухвала

від 25.02.2008 по справі 22а-308/2008

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-ій інстанції Зима І

Головуючий у 1-ій інстанції Зима І.Є.                                                                                          

Справа 22а-308/08

Шевченківський районний 

суд м.Львова. №2а-117/07                                                                   

Рядок статзвіту 31

Доповідач:Багрій В.М.

                           У х в а л а

                                           Іменем України                                              

25

лютого 2008 року                                                                       

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого-Багрія В.М., 

                   суддів:

Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.,

                              при

секретарі Троцькому Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні у місті Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову

Шевченківського районного суду м.Львова від 1 червня 2007р. у справі за позовом

ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України, ДП «Західвійськбуд», Львівського

обласного військового комісаріату, третя особа головне управління Пенсійного

фонду у Львівській області про визнання частково недійсним наказу та

зобов'язання до вчинення дій,                                 

в с т а н о в и л а :

У квітні 2007р. ОСОБА_1 звернувся до

суду з позовом до Міністерства Оборони України, ДП «Західвійськбуд»,

Львівського обласного військового комісаріату, третя особа головне управління

Пенсійного фонду у Львівській області про визнання частково недійсним наказу,

зобов'язання до вчинення дій.

Посилався на те, що вироком військового

суду Львівського гарнізону від 20.10.98 р. його було засуджено за ст.ст. 86-1,

172, 254-2 п. «а» КК України до позбавлення волі строком на 5 років з іспитовим

терміном на 2 роки з позбавленням військового звання «підполковник».

 На підставі вказаного вироку наказом командира

в/ч А-2277 за №6 від 01.02.99 р. його було виключено із списків особового

складу Збройних сил України в зв'язку з позбавленням військового звання

підполковник за вироком суду.

 Указом Президента України № 610 від 03.04.05р.

«Про помилування» його було звільнено від додаткової міри покарання по вироку

суду.

Проте, наказом заступника Міністра

Оборони України № 22 від 31.10.05р. його було відновлено не у військовому

званні «підполковник», а у військовому званні «підполковник запасу», що

позбавляло його будь-яких прав на отримання коштів як відновленому у лавах

Збройних сил України, на звільнення з військової служби в запас за станом

здоров'я з відповідною виплатою коштів та подальшого нарахування пенсії.

Просив визнати даний наказ незаконним та

зобов'язати  Мністерство оборони України

видати наказ про його звільнення у званні «підполковник» за станом здоров'я на

підставі підтверджуючих документів та провести всі виплати належні при

звільненні зі служби з підстав стану здоров'я, відповідно до вимог чинного

законодавства.

Постановою Шевченківського районного суду

м.Львова від 1 червня 2007р. Клемпі І.Є 

в позові  відмовлено за

безпідставністю позовних вимог.

Постанову суду першої інстанції оскаржив

ОСОБА_1 , подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що

постанова суду  першої інстанції є

незаконною, оскільки суд при її ухваленні допустив порушення норм матеріального

права. 

При цьому не прийняв до уваги, що

внаслідок його помилування в Міністерства Оборони України не було підстав для

поновлення його у військовому званні підполковник запасу, оскільки на підставі

вироку суду він був виключений з офіцерського складу Збройних Сил України, а не

з особового складу Збройних Сил України. Тому він повинен бути поновлений саме

у званні підполковник.

          Просить

скасувати постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 1 червня 2007р

і прийняти нову постанову, якою задоволити його позовні вимоги, визнати

незаконним наказ Міністра Оборони України в частині поновлення його у

військовому званні підполковник запасу, зобов'язати Міністерство Оборони

України видати наказ про його звільнення як офіцера Збройних Сил України..

Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1,

який апеляційну скаргу підтримав, представника Львівського обласного

військомату, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої

інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної

скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга

задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що

позивач ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України на посаді

начальника фінансового відділу управління з 9.10.1996р. по 6.11.1997р., мав

військове звання підполковник.

Вироком військового суду Львівського

гарнізону від 20.10.1998р. його було засуджено за вчинення вмисного злочину з

використанням службового становища за ст.86-1, 254-2 п.»а» КК України до

позбавлення волі строком на 5 років з іспитовим строком на 2 роки з додатковою

мірою покарання - позбавленням військового звання підполковник та з позбавленням

права займати посади, пов'язані з фінансовою діяльністю строком на 3 роки.

Наказом командира в/ч А-2277 №6 від

1.02.1999р. ОСОБА_1 на підставі вироку суду було виключено зі списків особового

складу Збройних Сил України.

Суд першої інстанції прийшов до

правильного висновку, що зазначений наказ командира в\ч А-2277 прийнятий у

відповідності до п.69 Тимчасового положення про проходження військової служби

особами офіцерського складу, затвердженого Указом Президента України від

13.05.1993р., відповідно до якого особи офіцерського складу, які померли,

загинули, безвісно відсутні або пропали безвісті, а також особи, які позбавлені

військового звання, виключаються зі списків особового складу Збройних Сил

України в порядку, встановленому Міністром Оборони України.

В зв'язку з цим доводи апелянта в тій

частині, що він не був виключений зі Збройних Сил України, а  виключений зі списків офіцерського складу

Збройних Сил України не заслуговують на увагу.

Далі, як встановив суд першої інстанції,

позивач був поставлений на військовий облік у Шевченківському РВК м.Львова і

перебував в статусі військовозобов'язаного в запасі.

Указом Президента України від

3.04.2005р. ОСОБА_1 був помилуваний та звільнений від додаткової міри покарання

- позбавлення військового звання підполковник.

Оскільки ОСОБА_1 в лавах Збройних Сил

України поновленим не був, а продовжував виконання військового обов'язку в

запасі, на виконання Указу Президента України «Про помилування» наказом

заступника Міністра Оборони України від31.10.2005р. був поновлений у

військовому званні підполковник запасу.

Суд першої інстанції прийшов до

обгрунтованого висновку про повну відповідність зазначеного наказу заступника

Міністра Оборони України вимогам законодавства, зокрема, Положення про

проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками

(мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від

7.11.2001р.

За таких обставин Шевченківський

районний суд м.Львова прийшов до правильного висновку про безпідставність позовних

вимог Клемпи І.Є. в частині визнання незаконним наказу Міністерства Оборони

України від 31.10.2005р. в частині поновлення його у військовому званні

підполковник запасу та обґрунтовано вважав законними накази командира

військової частини про виключення позивача зі списків особового складу Збройних

Сил України та оспорюваний наказ заступника Міністра Оборони України.

В зв'язку з цим правильно відмовив в

задоволенні позивача в решті його позовних вимог.

Постанова суду першої інстанції

відповідає обставинам справи, повно встановленим судом, наявним в ній доказам,

об'єктивно оціненим судом та правильно застосованим нормам матеріального та

процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не

знаходить.

Доводи апеляційної скарги на висновки

суду першої інстанції не впливають, спростовуються наведеним вище, тому

підставою для задоволення апеляційної скарги бути не можуть.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205,

206 КАС України, колегія суддів,                                                                                                

                                              у

х в а л и л а :

  Апеляційну скаргу

ОСОБА_1 залишити без задоволення.

        Постанову Шевченківського районного

суду м.Львова від 1 червня 2007р. залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту

її проголошення.

        Ухвала може бути протягом одного місяця

оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

           Головуючий:                                                                       

В.М.Багрій

            Судді :                                                                               

Онишкевич Т.В.

                                                                                                  І.М.Обрізко