Рішення

від 11.03.2008 по справі 12/5901

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                

Р І Ш Е Н Н Я           

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "11" березня 2008 р.                                                                               

Справа №  12/5901

Господарський

суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі

-Петько Л.В., за участю представників сторін: позивача -Постоленка В.О. за

довіреністю, відповідача -ОСОБА_1особисто і ОСОБА_2. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси

справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями

„Спецтехнолюкс” до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

про визнання договору поставки дійсним і стягнення 46084 грн.,

                            ВСТАНОВИВ:

Заявлено

позов про визнання договору поставки дійсним і стягнення з відповідача 36600

грн.

В

обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що ним з відповідачем в усній формі

укладено договір поставки запасних частин -кабіни автомобіля КАМАЗ. На

виконання даного договору на рахунок відповідача ним 07.02.2006 року було сплачено

9600 грн. Відповідач кошти прийняв, але поставку кабіни не здійснив, отримані

кошти не повернув. Автомобіль КАМАЗ, який потребував ремонту -заміни кабіни,

взятий позивачем в оренду у ПП „Центросервіс”, останньому позивач сплатив

орендну плату за час вимушеного простою автомобіля в сумі 27000 грн. Враховуючи

викладене, позивач просив суд визнати дійсним договір поставки кабіни від

07.02.2006 року, стягнути з позивача на свою користь передоплату вартості

непоставленої кабіни в сумі 9600 грн., збитки, спричинені невиконанням

відповідачем умов договору поставки за період з лютого 2006 року по серпень

2007 року (18 місяців*1500) -27000 грн., що разом складає 36600 грн., та

відшкодувати судові витрати.

У

судовому засіданні представник позивача подав заяву про збільшення розміру

позовних вимог, в якій просив стягнути додатково понесені збитки в сумі 9484

грн. станом на 01.12.2007 року, а разом (9600+27000+9484) 46084 грн. та

відшкодувати судові витрати: винагороду особі, яка представляє інтереси

позивача в суді - 1500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу - 118 грн., сплачене державне мито -505 грн. 84 коп. В такому

розмірі представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві,

підтримав і просив суд його задовольнити.

Відповідач

подав письмовий відзив на позов. Із відзиву, пояснень відповідача і його

представника в суді слідує, що відповідач заперечує наявність договору поставки

запасних частин і зобов'язань за цим договором відповідно, визнає вимоги

позивача лише в частині повернення передоплати вартості кабіни в сумі 9600

грн., оскільки ці кошти ним отримані безпідставно.

Заслухавши

пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та

оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних

підстав.

Платіжним

дорученням № 45 від 06.02.2006 року позивачем 07.02.2006 року оплачено рахунок

відповідача № 48 від 07.02.2006 року - вартість запчастин в сумі 9600 грн.

Позивач стверджував, що названі документи являються доказами фактичного

існування договору поставки запасних частин, укладеного між ним і відповідачем

в усній формі, та просив суд визнати його дійсним. Відповідач наявність цього

договору заперечив з мотивів відсутності погодження істотних умов такого

договору і пояснив, що оплачений товар (кабіну) позивач повинен був отримати

без визначення строку на умовах самовивозу, але цього не зробив, вимогу про

повернення передоплачених коштів не заявляв. Зазначене, стверджує відповідач,

свідчить про відсутність договору поставки і, відповідно, зобов'язань по ньому.

В

підтвердження вимог в частині стягнення збитків позивачем надано договір оренди

автомобіля КАМАЗ від 01.01.2006 року, укладений між ним і ПП „Центросервіс”,

акти здачі-прийняття робіт за січень - грудень 2006 року, січень -червень 2007

року, платіжні доручення, виписки із банківського рахунку позивача, акт звірки

взаєморозрахунків, із яких вбачається, що станом на 01.01.2007 року позивачем

сплачено договірної орендної плати на загальну суму 18000 грн. Понесені збитки,

зазначає позивач, являються наслідком невиконання відповідачем умов договору

поставки.

Із

претензії позивача від 08.08.2007 року, врученої відповідачу 14.08.2007 року,

слідує, що позивач від зазначеної дати заявив вимогу про допоставку кабіни

автомобіля та сплату неустойки в сумі 27000 грн. В позовній заяві позивач, з

посиланням на зазначену претензію, вказує, що ним заявлялась вимога про

повернення коштів в сумі 9600 грн., що не відповідає дійсності.

Відповідно

ст.ст. 205 ч. 1, 206 ч. 1, 208 ч. 1 п. 1 ЦК України, правочин може вчинятися

усно або в письмовій формі, право обирати форму правочину надано сторонам, якщо

інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю

виконуються сторонами у момент їх вчинення. Із вищенаведених обставин даної

справи вбачається, що оплачений товар відповідач не передав. Ця обставина

виключає одночасність укладення і виконання угоди, фактично унеможливлює усну

форму і свідчить про відсутність самої угоди. Рахунок відповідача і платіжне

доручення позивача є формами первинного (бухгалтерського) обліку і, за обставин

даної справи, не є документами, які згідно з ч. 2 ст. 206 ЦК України,

підтверджують встановлення договірних відносин.

Відповідно

до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без

достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до даної норми закону та обставин справи безпідставно набуті

відповідачем кошти в сумі 9600 грн. підлягають поверненню позивачу.

За

змістом ст.ст. 224, 225 ГК, 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання,

має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому на кредитора

покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання

зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і

завданими збитками та їх розмір. За обставин даної справи, з урахуванням

вищенаведених висновків суду та приписів законодавства, вимога позивача в

частині стягнення збитків судом визнається недоведеною і безпідставною.

Згідно

ст.ст. 48 ч. 3, 49 ч. 5 ГК України підлягають відшкодуванню витрати по сплаті

за послуги адвоката. Дія цього закону поширюється тільки на осіб, які є

адвокатами. Представник позивача у даній справі адвокатом не являється, тому з

цих підстав вимоги позивача про відшкодування судових витрат в цій частині

задоволенню не підлягають.

З

урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства

суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню

позовні вимоги в частині стягнення 9600 грн. Позовні вимоги в частині визнання

договору поставки дійсним і стягнення збитків суд визнає недоведеними,

безпідставними і в їх задоволенні відмовляє.

На

підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають

стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно задоволеній частині

позову - сплачене державне мито в розмірі 105 грн. 37 коп. та 24 грн. 58 коп.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу., а всього - 129

грн. 95 коп.

Керуючись

ст.ст. 48, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити частково.

Стягнути

з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, АКПБ „Укрсиббанк”, МФО 351005 на

користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями

„Спецтехнолюкс”, 19400, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул.

Ювілейна, 17, ідентифікаційний код 33003841, р/р 260063012179 у

Корсунь-Шевченківському відділенні „Ощадбанку” № 3285, МФО 354615 - 9600 грн.

безпідставно отриманих коштів та 129 грн. 95 коп. судових витрат.

В

іншій частині позову про визнання договору поставки дійсним, стягнення збитків

у сумі 36484 грн., відшкодування винагороди особі, яка представляє інтереси

позивача в суді -1500 грн. та судових витрат -493 грн. 89 коп., - відмовити.

Рішення

може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду

через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня

прийняття.

Суддя                                                                                         

В.М. Грачов