Рішення

від 19.09.2006 по справі 12/2927

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/2927

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" вересня 2006 р.                                                     Справа № 12/2927

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Сікорської  Н.А.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Глаголєв П.О. - дов. №01 від 01.09.06р.

від відповідача не з'явився.

Розглянув справу за позовом Приватного підприємства "АНКОЛ" (м. Чернігів)  

до Малинського споживчого товариства (м. Малин, Житомирської області)

про стягнення 7550,74 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення на його користь з відповідача  7550,74грн., в тому числі 7140,72грн. основного боргу, 290,13грн. пені, 49,89грн. 3% річних, 70,00грн. на оплату юридичних послуг та судових витрат.

Представник позивача позов підтримав. В судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог (а.с.14), в якій повідомив про повне погашення відповідачем основної заборгованості та просить стягнути з нього 629,77грн., з яких 289,92грн. пені, 49,85грн.  3%річних, 70,00грн. юридичних послуг та судові витрати.

Актом звірки взаєморозрахунків від 01.09.06р. уточнив розмір заборгованості, яка існувала на день звернення з позовом до суду, та підтвердив її проплату платіжним дорученням (а.с.16-17).

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Суд вважає вказану обставину такою, що не перешкоджає вирішенню спору, оскільки відповідача належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.  

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд    

ВСТАНОВИВ:

на виконання укладеного сторонами договору №7 від 10.05.06р. за накладною №РН-0000027 від 12.05.06р. (а.с.8) ПП"Анкол" (позивач) поставило та передало у власність Малинського споживчого товариства (відповідач) корсетні вироби на загальну суму 7140,72грн., що підтверджується також довіреністю ЯЛФ №287239 від 12.05.06р. (а.с.9).

Згідно п.3.1. договору відповідач зобов'язався провести оплату поставленої продукції на умовах відстрочення платежу терміном до 5-ти банківських днів.

В обумовлені договором строки відповідач розрахунки не провів, в зв'язку з чим 24.07.06р. йому було надіслано претензію (а.с.10), яку останній залишив без відповіді та задоволення.

На день звернення з позовом до суду заборгованість Малинського споживчого товариства  становила 7140,72грн.

Як вбачається з, наданої позивачем, заяви про зменшення позовних вимог (а.с.14) та, підписаного представниками сторін, Акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.06р(а.с.16), сторони погодили, що на день пред'явлення позову основна заборгованість відповідача становила 7135,85грн. Різницю між заявленою до стягнення та визнаною сторонами сумою основного боргу в розмірі 4,87грн. позивач до стягнення не заявив, тому в цій частині позову слід відмовити за безпідставністю нарахування вказаної суми.

Крім того, в заяві про зменшення позовних вимог зазначено, що під час розгляду справи, а саме 18.09.06р. було проведено повне погашення відповідачем основної заборгованості, що підтверджено платіжним дорученням №1047(а.с.17). В цій частині провадження у справі слід припинити за п.1-1 ст. 80ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Пунктом 6.2 договору №7, сторони передбачили відповідальність "постачальника", у випадку несвоєчасної оплати поставленої продукції. Згідно заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача пеню у відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу  за кожен день прострочення. Пеня, обрахована згідно уточненої суми основного боргу, склала 289,92грн. В стягненні 0,21грн. пені слід відмовити, оскільки їх нараховано безпідставно.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 3% річних, які, згідно заяви про зменшення позовних вимог, склали  49,85грн., тому в частині стягнення 0,04грн. слід відмовити.

Оскільки, згідно накладної №РН-0000027 від 12.05.06р. та п.3 договору, кінцевий термін розрахунків закінчився по спливу 5-ти банківських днів з моменту відвантаження продукції, всі нарахування за несвоєчасно проведені розрахунки здійснено позивачем за період з 22.05.06р.  до 14.08.06р. (день направлення позовної заяви до суду).

Згідно з ст. ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Представник позивача  просить, крім судових витрат стягнути з відповідача 70,00грн. оплати юридичних послуг, які називає ( в позовній заяві) збитками і включив до загального розрахунку позовних вимог. На підтвердження проплати вказаних послуг надано платіжне доручення №325 від 11.08.06р.(а.с.11).

Суд вважає, що витрати по  оплаті правового обслуговування  не можуть бути віднесені до збитків, оскільки   не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходиться у причинно-наслідковомуу зв'язку з заборгованістю, яка стягується з відповідача.

Стаття 59 Конституції України гарантує можливість отримання правової допомоги, що пов'язується з вільним вибором "захисника своїх прав".

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України можна  дійти висновку, що у контексті визначення судових витрат до їх складу у господарському судочинстві можуть включатись витрати  на оплату послуг лише адвоката.  Подібний статус мають виключно особи визначені в ст.2 Закону України "Про адвокатуру". Представник позивача  не має  свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Таким чином, суму  70,00 грн. не можна також віднести до судових витрат. З огляду на викладене суд відмовляє в стягненні суми 70,00 грн.  

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона по- посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи, підлягає задоволенню частково в сумі 559,77 грн., в тому числі 289,92грн. пені, 49,85грн.  3%річних. В частині стягнення 7135,85грн. основного боргу провадження у справі припинити. В стягненні 4,87 грн. основного боргу, 0,21грн. пені, 0,04грн.3% річних та 70,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг - відмовити.  

Витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 525,526,625 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, господарський суд   

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малинського споживчоготовариства, Житомирська обл., м. Малин, вул.Грушевського,11, код 04591860

на користь Приватного підприємства "Анкол", м. Чернігів, вул. Дніпровська,34, код 31079023:

- 289,92грн. пені;

- 49,85 грн. 3% річних;

-100,98 грн. держмита;

-116,83грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 7135,85 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В решті суми позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення.   

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

Дата підписання: 28 вересня 2006 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2  позивачу

3-відповідачу-