Постанова

від 09.06.2006 по справі 6/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09.06.06                                                                                 Справа № 6/163

Суддя господарського суду Луганської області Василенко Т.А., розглянувши матеріали справи за позовом

Лугугинського районного центру зайнятості, м. Лутугине Луганської області

до Лутугинького професійного ліцею, м. Лутугине Луганської

про стягнення  191 грн. 09 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Шереметьєва О.М., дов. від 17.04.06.;

від відповідача –не прибув;

Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.05.06 згідно Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.17 та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 1 вересня 2005 року, до початку  діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України,  вирішуються відповідним господарським  судом  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 191 грн. 09 коп. витрат на професійну перепідготовку гр. Житніковой Г.П., вивільненої відповідачем на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідач надав відповіді на позовну заяву від 21.04.2006. та від 10.05.2006., за якими позовні вимоги відхилив посилаючись на неможливість сплати вказаної у позові суми, тому що  відповідач фінансується із Державного бюджету України, не має прибутків та  має права спрямовувати бюджетні кошти, на інші потреби, ніж ті, що передбачені кошторисом. Також відповідач посилається на те, що навчання Житнікової А.П. за курсом “Підприємець –початківець” не можна віднести до професійної перепідготовки та до підвищення кваліфікації.

В обгрунтування заявленого позову позивачем викладене наступне.

Як свідчать матеріали справи, Житнікова Ганна Павлівна працювала майстром виробничого навчання в Лутугинському професійному ліцеї у період з 07.02.2003. по 21.02.2005. і була вивільнена за умов, передбачених п.1 ст. 40 КЗпП України.

22.04.2005. Житнікова Г.П. звернулася до Лутугинського районного центру зайнятості за допомогою у працевлаштуванні.

У зв'язку з відсутністю підходящої роботи гр. Житнікова Г.П була направлена на професійне навчання за професією “підприємець - початківець” зі строком навчання з 25.04.2005. по 11.05.2005.

Після закінчення навчання гр. Житнікова Г.П. отримала відповідне  свідоцтво та їй була виплачена одноразова допомога у сумі 191 грн. 09 коп.

У відповідності з п.4 ст. 26 Закону України “Про зайнятість населення” встановлено, що якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію, чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо, при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на свою користь кошти, витрачені на виплату одноразової допомоги Житніковій Г.П.

Оцінивши  доводи сторін у їх сукупності, суд  вважає заперечення відповідача необгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, Лутугинським районним центром зайнятості через відсутність підходящої роботи організоване навчання за професією “підприємець - початківець” зі строком навчання з 25.04.2005. по 11.05.2005. гр. Житніковой Г.П., яка була звільнена з Лутугинського професійного ліцею за скороченням штату.

Житнікова Г.П. для перенавчання була направлена до  Луганського будівельного технікуму і згідно наказу №65 від 25.04.2006. зарахована на курси підвищення компетенції безробітного населення.

У зв'язку з тим, що Житнікова Г.П. отримала відповідну професію, на її перенавчання була витрачена  сума 191 грн. 09 коп., яка склалася  з вартості навчання –66 грн. 17 коп., вартості на проїзд –50 грн. 00 коп., матеріальної допомоги на період профнавчання –74 грн. 92 коп.

Розрахунок та витрата  вказаних сум підтверджені відповідними матеріалами справи та відповідачем  не оспорені.

Згідно  розділу 3 Положення про професійне навчання кадрів на виробництві, затвердженого Наказом Міністерства праці та  соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 26.03.2002. № 127/151,  для професійного навчання кадрів на виробництві  застосовуються такі види: первинна професійна підготовка робітників;  перепідготовка робітників; підвищення кваліфікації робітників; підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців.

Пунктом 3.4. Положення визначено, що підвищення кваліфікації робітників –це професійно –технічне навчання робітників, що дає змогу розширювати і поглиблювати раніше здобуті знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг.

Підвищення кваліфікації робітників здійснюється за такими формами –виробничо –технічні курси, курси цільового призначення інші форми.

Як вбачається із матеріалів справи Житнікова Г.П. була прийнята на курси цільового призначення.

На її перенавчання був складений відповідний план, по результатах перенавчання Житніковій Г.П. видане свідоцтво.

Курси цільового призначення проводяться для вивчення робітниками нового обладнання, виробів, товарів, матеріалів, послуг, сучасних технологічних процесів, засобів механізації й автоматизації, що використовуються на виробництві, правил і вимог їх безпечної експлуатації, технічної документації, ефективних методів організації праці, питань економіки, законодавчих та нормативно – правових актів тощо.

З огляду на викладене слід визначити, що вимога позивача про стягнення суми понесених ним витрат відповідає вимогам п. 4 ст. 26 Закону України “Про зайнятість населення”, відповідно до якого, якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити  кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

За таких обставин, позов слід задовольнити повністю.

 Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний протягом 5-ти днів.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

      п о с т а н о в и в:

1.          Позов задовольнити.

          2.Стягнути з Лутугинського професійного ліцею, м. Лутугине Луганської області, вул. Крупської, 20, р/р 35211007000749 ВДК у Лутугинському районі, МФО 804013, код 02540433 на користь:

- Лутугинського районного центру зайнятості, м. Лутугине Луганської області, вул. Леніна, 89, р/р 37177971900170 ВДК у Лутугинському раййоні, МФО 804013, код 13392697, витрати повязані із перенавчанням  у сумі 191 грн. 09 коп. видати виконавчий лист;

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 14.06.06.

          Суддя                                                                      Т.А.Василенко.