Рішення

від 25.09.2006 по справі 18/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Рішення

25.09.2006                                                                                         Справа  № 18/24

За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу „Ужгородська дистанція водопостачання”, м. Ужгород

до Дошкільного навчального закладу „Казка”, м. Чоп

про стягнення 6 759 грн. 15 коп. заборгованості за послуги водопостачання,   

Суддя господарського суду –Кривка  В.П.

представники:

Позивача – Бучак Д.М., юрисконсульт, довіреність № НЮ-592 від 20.04.2006 року;

Відповідача –.Драголюб О.М., юрисконсульт, довіреність № 7 від 04.08.2006 року

СУТЬ СПОРУ: Державним територіально-галузевим об'єднанням „Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу „Ужгородська дистанція водопостачання”, м. Ужгород заявлено позов до Дошкільного навчального закладу „Казка”, м. Чоп про стягнення 6 759 грн. 15 коп. заборгованості за послуги водопостачання.

          В судовому засіданні 19.09.2006 року та 22.09.2006 року брали участь вищевказані представники, оголошувались перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі обґрунтовуючи доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема вважає, що відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань обумовлених договором на подачу води із водопроводу залізниці № 117 від 01.07.2003 року, а саме не проведено оплату за відпущену питну воду у визначений строк. Станом на 01.07.2006 року заборгованість за спожиту відповідачем питну воду за період з жовтня 2005 року по червень 2006 року становить 6 759 грн. 15 коп., яку заявник і просить стягнути з споживача за договором - Дошкільного навчального закладу „Казка”.

У ході судового розгляду представник відповідача –проти позову заперечила з підстав, наведених у письмових поясненнях по суті спору. Зокрема, заперечує право позивача на односторонню зміну умов договору та всупереч встановленого законодавством порядку - одностороннє підняття тарифу на водопостачання. В той же час, вказала та надала письмові докази, що Дошкільним навчальним закладом „Казка” виконано свої договірні зобов'язання щодо оплати виставлених позивачем рахунків за період з жовтня 2005 року по червень 2006 року. Зазначені рахунки оплачено згідно умов договору з розрахунку 2 ,148 грн. за м. куб., решту зазначених у цих рахунках сум не оплачено, внаслідок неправомірного застосування позивачем тарифу на водопостачання, який не погоджено та не затверджено в установленому законом порядку.

          продовженнярішення господарського суду  Закарпатської області від 25.09.2006 року  у справі № 18/24

Під час розгляду даної справи судом задовольнялись клопотання сторін про надання строку для врегулювання спору в позасудовому порядку, однак сторонами  такого врегулювання не досягнуто, тому спір вирішується судом по суті за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив:

01 липня 2003 року між Львівською залізницею в особі Ужгородської дистанції водопостачання (постачальник) та Дошкільним навчальним закладом „Казка” (споживач) укладено договір №117 про подачу води з залізничного водопроводу Ужгородської дистанції водопостачання Львівської залізниці, за умовами якого Постачальник зобов'язався забезпечувати Споживача питною водою в межах встановленого ліміту, яка відповідає чинним стандартам і Державним санітарним правилам і нормам. Згідно п.2.1., вказаного договору Споживач сплачує фактично використану воду, за ціною –2,148 грн. (з ПДВ) за один куб.м. Пунктом 2.3. договору встановлено, що за спожиту воду Чопська міська рада щомісяця сплачує рахунки Постачальника не пізніше 15 числа наступного місяця (а.с. 8-9).

24 листопада 2004 року начальником Ужгородської дистанції з водопостачання наказом №124 для споживачів не залізничної галузі з 01.12.2004 року було підвищено тариф за послуги з водопостачання до 3 грн. (з ПДВ) за куб.м. (долучено до матеріалів справи).  

Як вбачається з довідки-розрахунку позивача №956 від 18.07.2006 року (а.с. 10) за період з жовтня 2005 року по червень 2006 року Дошкільним навчальним закладом „Казка” спожито 2253 куб.м. води (кількість спожитої води відповідачем визнається та не заперечується –заява від 25.09.2006р). Відповідач також підтвердив, що у вказаний період на виконання умов договору (п.2.3.) та зазначеного наказу постачальником виставлялись до оплати рахунки за спожиту воду щомісячно, з розрахунку 3 грн. (з ПДВ) за куб. м., на загальну суму 6 759,15 грн.

Платіжними дорученнями доданими відповідачем до справи № 1290 від 24.11.2005 року, №1323 від 06.12.2005 року, №1392 від 15.12.2005 року, №354 від 10.04.2006 року, №650 від 15.05.2006 року, №784 від 19.06.2006 року та №913 від 13.07.2006 року проведено оплату виставлених рахунків позивача за спірний період з розрахунку 2 ,148 грн., за куб. м., яка передбачена договором, на загальну суму 3 902 грн. 46 коп. (а.с. 28-30, 33-36). Решту зазначених у цих рахунках суми не оплачувались, внаслідок незгоди з застосованим позивачем тарифом на водопостачання, який не погоджено та не затверджено в установленому законом порядку.

Аналізуючи правовідносини сторін та встановлюючи дійсні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини,  які мають значення для правильного вирішення спору суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 23 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” підприємство питного водопостачання має право розробляти і подавати на затвердження уповноваженим органам тарифи на послуги централізованого водопостачання. Статтею 13 названого закону встановлено, що таким повноваженням наділені  відповідні органи місцевого самоврядування.

Аналогічні повноваження органів місцевого самоврядування передбачено і в Законі України „Про місцеве самоврядування в Україні”, зокрема п.2 ч.1 ст. 28  вказано, що до відання виконавчих органів  сільських,  селищних,  міських рад належить  встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових,  комунальних, транспортних та інших послуг,  які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності  відповідної  територіальної   

продовження рішення господарського суду      Закарпатської області від 25.09.2006 року  у справі № 18/24

громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами,  установами та організаціями, які не належать до комунальної власності. Крім цього, згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” встановлення  цін/тарифів  на  житлово-комунальні  послуги відповідно до закону  також віднесено до компетенції відповідних органів місцевого самоврядування.

Законом України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” відзначено, що регуляторний акт –це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб, і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативним актом.

Встановлення (погодження) цін/тарифів на водопостачання відповідними органами місцевого самоврядування містить вищезазначені ознаки, а тому є регуляторним актом, у зв'язку з чим порядок прийняття такого рішення регламентується нормами зазначеного Закону.

Розділи 1 та 6 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” містять вичерпне визначення понять, принципів та встановлюють єдині для всіх вимоги щодо забезпечення здійснення державної регуляторної політики, в тому числі і щодо погодження проектів регуляторних актів на місцевому рівні.

Позивачем - Державним територіально-галузевим об'єднанням „Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу „Ужгородська дистанція водопостачання” документальних доказів встановлення (погодження), застосованої ціни/тарифу (3 грн. з ПДВ за куб.м.) у розрахунках за спірний період за спожиту відповідачем воду, у передбаченому законодавством порядку, суду не надано, на неодноразові вимоги вміщені в ухвалах суду по даній справі - таких не представлено.      

Поряд з цим, відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ст. 21 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” договір про надання послуг з питного водопостачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами. Одностороння відмова від виконання зобов'язань цивільним та господарським законодавством не допускається.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Таким чином, сума заборгованості згідно укладеного договору від 01.07.2003 року №117 за спожиту Дошкільним навчальним закладом „Казка” воду в кількості 2253 куб.м. за спірний період з жовтня 2005 року по червень 2006 року, з розрахунку 2,148 грн. (з ПДВ) за один куб.м. (з врахуванням доданих до матеріалів справи доказів про проведеної проплати на загальну суму 3 902 грн. 46 коп. за вказаний період) становить суму –   936 грн. 98 коп.

продовження рішення господарського суду      Закарпатської області від 25.09.2006 року  у справі № 18/24

За таких обставин, порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача - суми 936 грн. 98 коп. основного боргу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог  і становлять 30 грн. 35 коп., в тому числі 14 грн.  07 коп. держмита та 16 грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 204, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Дошкільного навчального закладу „Казка”, м. Чоп, вул. Миру, 8,  (ідентифікаційний код 22098672) на користь Державно територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу „Ужгородська дистанція водопостачання”, м. Ужгород (р/р 26003005001 в ЛФ АБ „Експрес-Банк”, м. Ужгород, МФО 325956, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00267507) суму 936  (Дев'ятсот тридцять шість ) грн. 98  коп., а також суму 14 (Чотирнадцять) грн. 07 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 16 (Шістнадцять) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК  України.

Суддя                                                                                               В. Кривка