Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2011 р. справа № 2а/0570/7763/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13 год. 10 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Абдукадирової К.Е.
при секретарі Окрибелашвілі В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Азовгранд», м. Маріуполь
про стягнення грошових коштів, що належать платнику податків з розрахункового рахунку у банку на суму податкового боргу у розмірі 168,30 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 – за дов. від 4 січня 2011 року
від відповідача: не з’явився
ВСТАНОВИВ:
Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Азовгранд» про стягнення грошових коштів, що належать платнику податків з розрахункового рахунку у банку на суму податкового боргу у розмірі 168,30 грн.
Правовою підставою стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках представники позивача під час розгляду справи вважає норми Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ, ст.ст. 20, 95 Податкового кодексу України.
Відповідач у судове засідання не з’явився. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Оскільки повістка направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою реєстрації, але була повернута на адресу суду з відміткою пошти, що «за зазначеною адресою відсутнє», суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Азовгранд» належним чином про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Азовгранд» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців 23.03.2007р., включене до ЄДРПОУ за номером 34908700, перебуває на податковому обліку у Жовтневій МДПІ м. Маріуполя (Приморському відділенні) з 23.03.2007р. (арк. справи 8 – 11).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011р. та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.
З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
24.12.2010р. позивачем здійснена невиїзна документальна перевірка неподання податкової звітності, наслідки якої викладені в акті № 530/15-113-34908700 від 24.12.2010р. (арк. справи 12, 13).
На підставі висновків вищенаведеного акту перевірки податковим органом (позивачем у справі) прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2010р. № 0046751510/0 (арк. справи 14), яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок на прибуток на суму 170,00 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено позивачу поштою, але повернуто з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 15), у зв’язку з чим розміщено позивачем на дошці податкових оголошень, про що складено відповідний акт від 02.02.2011р. № 5/15-114-7 (арк. справи 35). Податкове повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку не оскаржено.
Внаслідок несплати суми податкових зобов’язань за наведеним податковим повідомленням-рішенням утворилася заборгованість з податку на додану прибуток в сумі 168,30 грн., яка підтверджується зворотнім боком облікової картки (арк. справи 36, 37).
Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.
Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.
Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідачу податковим органом була направлена податкова вимога від 15.02.2011р. № 18, яка повернута поштою у зв’язку з тим, що адресат вибув (арк. справи 17). Відповідно до п. 58.3. ст. 58 Податкового кодексу України податкові вимоги надсилаються у такому самому порядку як і податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Азовгранд» про стягнення грошових коштів, що належать платнику податків з розрахункового рахунку у банку на суму податкового боргу у розмірі 168,30 грн. – задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Азовгранд» грошові кошти, що належать платнику податків з розрахункового рахунку у банку на суму податкового боргу у розмірі 168,30 грн. на р/р № 31114009700055, на користь Державного бюджету м. Маріуполя, ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686694, код платежу – 11021000).
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 травня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 3 червня 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Абдукадирова К.Е.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2011 |
Оприлюднено | 09.06.2011 |
Номер документу | 16036424 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Абдукадирова К.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні