Постанова

від 26.05.2011 по справі 2а/0570/4870/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 26 травня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/4870/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  12 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Зекунова Е. В.

при секретарі          Ковальському А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «Завод автогенного обладнання «Донмет»

до Державної податкової інспекції в м.Краматорськ, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області

про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 за дов., ОСОБА_2

прокурор: Ноздрьов С.В.

від відповідача 1:  ОСОБА_3 за дов.

від відповідача 2: не з’явився

В С Т А Н О В И В:

          Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод автогенного обладнання «Донмет» заявлено позов до Державної податкової інспекції в м.Краматорськ (далі –відповідач 1) та Головного управління державного казначейства України у Донецькій (далі –відповідач 2) області про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість  в сумі 1065218,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на норми Закону України “Про податок на додану вартість”, факт наявності заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зв'язку із надмірною сплатою цього податку.

Згідно висновків відповідача 1, загальна сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню ТОВ «Завод автогенного обладнання «Донмет», складає 1065218,00  грн., у тому числі за березень 2010г. у розмірі 125373 грн., за квітень 2010г. у розмірі 169854 грн., за серпень 2010г. у розмірі 194873,00 грн., за вересень 2010г. у розмірі 208331,00 грн., за листопад 2010г. у розмірі 366787,00 грн.,

З урахуванням сум, частково відшкодованих Товариству «Завод автогенного обладнання «Донмет» за березень 2010р. у сумі 65695,00 грн. та за квітень 2010р. у сумі 96 646,00грн., позивач просить стягнути бюджетну заборгованість у сумі 902 877,00грн. у тому числі за березень 2010г. у розмірі 59678,00 грн., за квітень 2010г. у розмірі 73208,00 грн., за серпень 2010г. у розмірі 194873,00 грн., за вересень 2010г. у розмірі 208331,00 грн., за листопад 2010г. у розмірі 366787,00 грн.,

Перший відповідач проти позовних вимог заперечує, посилається на те, що позапланова виїзна перевірка ТОВ «Завод автогенного обладнання «Донмет» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку була проведена у встановлений законодавством термін.

Відповідно до довідок про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Завод автогенного обладнання «Донмет» від 22.11.2010р. №2547/23-3-30482268, від 23.07.2010р. №1635/23-330482268, від 29.06.2010р. №1430/23-3-30482268, від 11.02.2011р. 90//23-3-30482268 суми вказані у деклараціях з ПДВ до бюджетного відшкодування були підтверджені. До управління Державного казначейства у м.Краматорську ГУДКУ у Донецькій області відповідач 1 направлений висновок на відшкодування ПДВ від 10.09.2010р. Вважає, що відповідач 1 виконав усі дії передбачені п.п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо перевірки правомірності заявленого до відшкодування ПДВ та надання відповідного висновку до органу Держказначейства та просить відмовити у задоволенні позову.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позицію відповідача.

Представник відповідача ГУ ДКУ в Донецькій області в судове засідання  не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод автогенного обладнання «Донмет» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 30482268, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 06292026 від 20.12.2002р., знаходиться на податковому обліку в державній податковій інспекції у м. Краматорську.

Як платник податку на додану вартість позивач подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за березень 2010г., за квітень 2010г., за серпень 2010г., за вересень 2010г., за листопад 2010г., якими визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 1065218,00 грн. (код рядка декларацій з ПДВ 25, 25.1), у тому числі за березень 2010г. у розмірі 59678,00 грн., за квітень 2010г. у розмірі 73208,00 грн., за серпень 2010г. у розмірі 194873,00 грн., за вересень 2010г. у розмірі 208331,00 грн., за листопад 2010г. у розмірі 366787,00 грн.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (чинних на час виникнення спірних правовідносин), (надалі –Закон № 168) органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету. Отже, органи державної податкової служби є суб’єктом владних повноважень, який у правовідносинах, пов’язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані йому владні управлінські функції, а тому спори за участі цих органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Згідно до преамбули Закону України “Про податок на додану вартість” ним, серед іншого, визначається порядок обліку звітності та внесення податку до бюджету.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Аналіз вищезазначених норм доводить сукупність підстав для отримання бюджетного відшкодування, до них належать:

-          наявність від’ємного значення звітного податкового періоду;

-          зарахування від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;

-          фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг);

-          здійснення зазначеної оплати постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді;

-          включення залишку від’ємного значення (після бюджетного відшкодування) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із Законом України “Про податок на додану вартість” обов’язок щодо визначення об’єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку –продавця товару. Обов’язок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну в підтвердження сплати податку Законом покладений на платника податку –покупця.

Пункт 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачає, що бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону не передбачений обов’язок покупця товару –платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податок на додану вартість безпосередньо до державного бюджету. За приписами підпункту “а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 наведеного Закону умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплати ним податку у складі ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету. Саме нормами зазначеного Закону, з урахуванням його преамбули, регулюються всі питання, пов’язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.         

ДПІ у м.Краматорську проведені позапланові виїзні документальні перевірки позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування на рахунок платника у банку:

- за березень 2010 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку), яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2010р. по 28.02.2010р. За наслідками перевірки складена довідка від 23.07.2010р. №1635/23-330482268, якою підтверджено бюджетне відшкодування у сумі 125373 грн.;

- за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010р. по 31.03.2010р. За наслідками перевірки складена довідка від 29.06.2010р. №1430/23-3-30482268, якою підтверджено бюджетне відшкодування у сумі 169854 грн.;

- за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р., за вересень 2010р. яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2010р. по 31.08.2010р. За наслідками перевірки складена довідка від 22.11.2010р. №2547/23-3-30482268, якою підтверджено відображене бюджетне відшкодування у декларації за серпень 2010р. сумі 194873 грн., у декларації за вересень 2010р бюджетне відшкодування у сумі 208331 грн.;

- за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2010р. по 31.10.2010р. За наслідками перевірки складена довідка від 11.02.2011р. 90//23-3-30482268, якою підтверджено бюджетне відшкодування у сумі 366787 грн..

Згідно висновків зазначених довідок, загальна сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ «Завод автогенного обладнання «Донмет», складає 1065218,00  грн.

З урахуванням сум, частково відшкодованих Товариству «Завод автогенного обладнання «Донмет» за березень 2010р. у сумі 65695,00 грн. та за квітень 2010р. у сумі 96646,00грн., позивач просить стягнути бюджетну заборгованість у сумі 902877,00грн.

Правильність визначення відповідачем 1 зазначеної суми у висновках та правильність заповнення зазначених висновків за зазначений період сторонами у суді не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумніві щодо їх достовірності та добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумніві щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визначення.

Судом встановлено, що відповідно до довідок про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Завод автогенного обладнання «Донмет» від 22.11.2010р. №2547/23-3-30482268, від 23.07.2010р. №1635/23-330482268, від 29.06.2010р. №1430/23-3-30482268, від 11.02.2011р. 90//23-3-30482268, якими були підтверджені суми вказані у деклараціях з ПДВ до бюджетного відшкодування, відповідач 1 направив до управління Державного казначейства у м.Краматорську ГУДКУ у Донецькій області висновки за березень 2010р. та квітень 2010р., зокрема висновок від 10.09.2010р. №509 на відшкодування ПДВ на суму 125373,00 за березень 2010 року.

Доказів, що підтверджують надання до органу державного казначейства висновку із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету за серпень 2010г., за вересень 2010г., за листопад 2010г. відповідач 1 суду не надав, тобто податковий орган утримався від виконання дій, передбачених Законом України “Про податок на додану вартість”.

Листом від 29.09.2010р. №134/02-25/2608 управління Державного казначейства у м.Краматорську ГУДКУ у Донецькій області повернуло до ДПІ у м.Краматорську висновок від 10.09.2010р. №509.

У судовому засіданні встановлено, що підставою для невідшкодування суми ТОВ «Завод автогенного обладнання «Донмет» податку на додану вартість за березень 2010р. слугувала обставина щодо повернення Краматорським управлінням Державного казначейства висновку у зв’язку з неотриманням реєстру суб’єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з посиланням на невиконання податковим органом вимог п.7 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерством фінансів України, Державним казначейством України від 03.08.2004 року N 451/501/132 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.08. 2004 р. за N 971/9570), згідно з яким Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками, про що протягом двох днів з моменту отримання реєстру інформує Державну податкову адміністрацію України про здійснені відшкодування податку.

Разом з тим, п.п 7.7.5 п.7.7 ст.7 Законом України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

          Згідно з підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”  встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Частиною 4 ст.9 КАС України встановлено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, закріпленого у ст.8 КАС України.

Суд дійшов висновку, що у разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, або, коли на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства не надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування, платник податків вправі скористатись свої правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

З урахуванням зазначеного суд задовольняє позов у повному обсязі.

В порядку статті 94 КАС України судові витрати присуджуються позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод автогенного обладнання «Донмет» до Державної податкової інспекції в м.Краматорськ, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 902 877,00грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод автогенного обладнання «Донмет»(ЄДРПОУ 30482268) заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 902 877 (дев’ятсот дві тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. у тому числі за березень 2010г. у розмірі 59678,00 грн., за квітень 2010г. у розмірі 73208,00 грн., за серпень 2010г. у розмірі 194873,00 грн., за вересень 2010г. у розмірі 208331,00 грн., за листопад 2010г. у розмірі 366787,00 грн.,

Стягнути з Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 22090200 – Державне мито, р/р 31112095700005 – Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ – 34687090, МФО – 834016, Банк – Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод автогенного обладнання «Донмет» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 26 травня 2011року. Постанова виготовлена в повному обсязі 31 травня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя                                                                                      Зекунов Е. В.