Постанова

від 19.04.2011 по справі 2а-3275/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 квітня 2011 р.                                                                                    № 2а-3275/11/1370  

о 16 год., 23 хв.  

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Голуб О.Є.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Галицького районі м. Львова,

прокурор –Павлиско Н.Р. (посвідчення № 23 від 01.02.2011 року)

представник позивача –не з'явився

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ Захід», представник –не з'явився

про

стягнення заборгованості в сумі 5314,60 грн.  

ВСТАНОВИВ:        

Прокурор Галицького району м. Львова звернувся до Львівського окружного адміністративного суду Львова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Галицького районі м. Львова з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ Захід»про стягнення заборгованості в сумі 5314,60 грн.           

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України». Заборгованість відповідача підтверджується розрахунками суми внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплати за жовтень –грудень 2010 року, рішенням № 1739 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасну перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, розрахунком позовних вимог за період з 22.11.2010 року по 20.01.2011 року

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задоволити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 19.04.2011 року за вхідним № 18228 подав клопотання, у якому просить розглядати справу без його участі.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за  № 02177239.

Заслухавши пояснення прокурора, безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:

Відповідачем подано розрахунки суми внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплати за жовтень –грудень 2010 року, згідно яких сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування становить 4398,08 грн.  

03.11.2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в Галицького районі м. Львова прийнято рішення № 1739 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасну перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно якого штраф в розмірі 10% становить 290,93 грн. та пеня в розмірі 0,1% за період з 22.03.2010 року по 26.10.2010 року становить 625,59 грн. Вказане рішення відповідачем отримано 05.11.2010 року.

На запитання суду прокурором повідомлено, що вказане рішення не оскаржувались, відповідно визначена по них сума штрафу та пені є узгодженою.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за № 1058-ІV від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1,  із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.   

Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього ж Закону, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.  

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч. 12 ст. 20 цього ж Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ст. 23 цього ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 106 цього ж Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього ж Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків  і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.     

Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 цього ж Закону України, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 8.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків  і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими  обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача станом на час розгляду справи, по сплаті страхових внесків становить 5314,60 грн., що підтверджується розрахунками суми внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплати за жовтень –грудень 2010 року, розрахунок позовних вимог за період з 22.11.2010 року по 20.01.2011 року, яку із пояснень представника позивача відповідач у встановлені законом строки не сплатив.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують підставність позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за період з жовтня по грудень 2010 року в сумі 5314,60 грн. (в тому числі 4398,08 грн. – недоїмка, 290,93 грн. –фінансова санкція, 625,59 грн. –пеня) підлягають задоволенню повністю, оскільки на відповідача законодавцем покладений обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені законом строки та в повному обсязі заборгованість із сплати страхових внесків з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».  

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:            

1.  Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ Захід»(ЄДРПОУ 32800231, вул. Тіверська, 13/1, м. Львів) на користь Управління Пенсійного фонду України в Галицького районі м. Львова (ЄДРПОУ 20847365, пр. Червоної Калини, 35, м. Львів, р/р 256083010816 ОПЕРв Львівського Облуправління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 325796) заборгованість в сумі 5314,60 грн.

          Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.   

          Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.      

          Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.   

          Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.  

          Постанова складена у повному обсязі 18.04.2011 року.

                  Суддя                                                                                                          Гавдик З.В.