Постанова

від 10.05.2011 по справі 3931/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2а- 3931/11/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 10 травня 2011 р.                                                                                           м. Харків

          Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

          розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом  Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова  до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Відхім" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

          Позивач, Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі міста Харкова звернувся  до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відхім" про стягнення заборгованості  у розмірі 11.376,63 грн.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що відповідач самостійно визначив суму податкового зобов’язання з  податку на додану вартість за податковими деклараціями: №3810 від 30.03.2010р. у розмірі 1.163,00 грн., №13090 від 30.04.2010р. у розмірі 592,00 грн., №20560 від 31.05.2010р. у розмірі 839,00 грн., №22724 від 30.06.2010р. у розмірі 989,00 грн., №59916 від 23.12.2010р. у розмірі 989,00 грн., №59915 від 23.12.2010р. у розмірі 839,00 грн., №59917 від 23.12.2010р. у розмірі 316,00 грн., №59909 від 23.12.2010р. у розмірі 169,00 грн., №59918 від 23.12.2010р. у розмірі 508,00 грн., а в загальному розмірі  - 6.404,00 грн. Також відповідач має заборгованість по оплаті самостійно визначених ДПІ сум зобов’язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями: № 000021550 від 26.02.2010р. за платежем податок на додану вартість у сумі 19.875,00 грн. (13.250,00 - за основним платежем, 6.623,00 за штрафними санкціями); №0000961520/0 від 11.05.2010р. за платежем податок на додану вартість у сумі 279,93грн. (штраф - 279,93 грн.); №0001421520/0 від 17.06.2010р. за платежем податок на додану вартість у сумі 170,00грн. (штраф - 170,00 грн.); № 0001771520/0 від 23.07.2010р. за платежем податок на додану вартість у сумі 170,00грн. (штраф - 170,00 грн.); №0001991520/0 від 17.08.2010р. за платежем податок на додану вартість у сумі 170,00грн. (штраф -  170,00 грн.); № 0002001520/0 від 17.08.2010р. за платежем податок на додану вартість у сумі 855,75грн. (штраф - 855,75 грн.); №0002261520/0 від 20.09.2010р. за платежем податок на додану вартість у сумі 170,00грн. (штраф - 170,00 грн.); № 0002931520/0 від 24.11.2010р. за платежем податок на додану вартість у сумі 170,00 грн. (штраф - 170,00грн.), а також № 0001861530/0 від 01.11.2010р. за платежем комунальний податок у сумі 170 грн. Сума самостійно сплаченого відповідачем податку на додану вартість склала - 17.058,05 грн.  Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд позов задовольнити.   

          Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Відхім" до суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином про причини неявки суду не повідомив.

          Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

          Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

          Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Відхім" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, значиться в Єдиного державного реєстрі підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 35478282, а, отже, є юридичною особою, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в ДПІ в Орджонікідзевському  районі міста Харкова.

          ДПІ  Орджонікідзевського району м. Харкова в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень, звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом, що передбачено п.11  ст. 10 і п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а тому спір по даній справі підлягає вирішенню в порядку КАС України.

          При вирішенні даного спору суд бере до уваги приписи ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Оскільки норми КАС України не встановлюють виключення з наведеного правила, то суд вважає, що воно підлягає застосуванню в тому числі і при розв'язанні спорів за зверненнями суб'єкта владних повноважень.

          За матеріалами справи відповідач самостійно склав і подав до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова  податкові декларації з ПДВ, а саме: №3810 від 30.03.2010р. на суму податку у розмірі 1.163,00 грн., №13090 від 30.04.2010р. на суму податку у розмірі 592,00 грн., №20560 від 31.05.2010р. на суму податку у розмірі 839,00 грн., №22724 від 30.06.2010р. на суму податку у розмірі 989,00 грн., №59916 від 23.12.2010р. на суму податку у розмірі 989,00 грн., №59915 від 23.12.2010р. на суму податку у розмірі 839,00 грн., №59917 від 23.12.2010р. на суму податку у розмірі 316,00 грн., №59909 від 23.12.2010р. на суму податку у розмірі 169,00 грн., №59918 від 23.12.2010р. на суму податку у розмірі 508,00 грн., а всього в загальному розмірі - 6.404,00 грн.

          Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", норми якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

          З даних картки особового рахунку відповідача з податку на додану вартість, яка ведеться ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, судом встановлена наявність у відповідача заборгованості, що виникла у зв’язку з несвоєчасною сплатою вищеперелічених самостійно задекларованих зобов’язань.      

          Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, яка не сплачена платником податків у строки визначені Законом визнається сумою податкового боргу платника податків. Згідно п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 зазначеного Закону, у разі несплати у встановлений термін узгодженої суми податкового боргу, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

          Матеріали справи містять фактичні дані про направлення позивачем податкової вимоги на загальну суму 14.542,00 грн. Зазначена  вимога відповідачем була отримана, доказів її оскарження у порядку, передбаченому законодавством України, суду не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України не встановлено.    

          Згідно з п.1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Доказів оплати сум зобов'язань згідно з переліченими уточнюючими розрахунками до деклараціям з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства відповідач до суду не подав. Судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі наявності таких доказів не виявлено.

          Таким чином, позов в частині стягнення заборгованості по сплаті самостійно визначених відповідачем податкових зобов’язань підлягає задоволенню.

          Окрім того, судом з'ясовано, що до спірної суми заборгованості структурно входить заборгованість по оплаті податкових повідомлень - рішень № 000021550 від 26.02.2010р. за платежем податок на додану вартість у сумі 19.875,00 грн. (13.250,00 - за основним платежем, 6.623,00 за штрафними санкціями); №0000961520/0 від 11.05.2010р. за платежем податок на додану вартість у сумі 279,93грн. (штраф - 279,93 грн.); №0001421520/0 від 17.06.2010р. за платежем податок на додану вартість у сумі 170,00грн. (штраф - 170,00 грн.); № 0001771520/0 від 23.07.2010р. за платежем податок на додану вартість у сумі 170,00грн. (штраф - 170,00 грн.); №0001991520/0 від 17.08.2010р. за платежем податок на додану вартість у сумі 170,00грн. (штраф -  170,00 грн.); № 0002001520/0 від 17.08.2010р. за платежем податок на додану вартість у сумі 855,75грн. (штраф - 855,75 грн.); №0002261520/0 від 20.09.2010р. за платежем податок на додану вартість у сумі 170,00грн. (штраф - 170,00 грн.); № 0002931520/0 від 24.11.2010р. за платежем податок на додану вартість у сумі 170,00 грн. (штраф - 170,00грн.), а також № 0001861530/0 від 01.11.2010р. за платежем комунальний податок у сумі 170 грн.

          Оглянувши названі рішення, суд відзначає, що за змістом, формою та підставами винесення, оглянуті рішення узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, яка встановлена п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" і ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та способом реалізації наданих податковим органам владних повноважень, який визначений Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом –Інструкція) та Порядком направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок).

          Доказів виконання обов'язку по оплаті названого рішення в повному обсязі або доказів відсутності такого обов'язку відповідач до суду не подав. Доказів невідповідності закону зазначених податкових повідомлень - рішень   судом  з матеріалів справи не виявлено.

          Суд відмічає, що перелічені податкові повідомлення-рішення були винесені позивачем з посиланням на норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Відтак, в силу приписів п.17.3 ст.17 означеного закону оплата вказаних податкових повідомлень - рішень має здійснюватись за правилами оплати податкових зобов'язань.

Відповідно до абз.3 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5  Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За визначенням п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

          В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем передбаченої п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України "Про   порядок   погашення   зобов'язань   платників   податків   перед  бюджетами   та   державними   цільовими   фондами" процедури адміністративного  оскарження  рішень  податкових  органів  щодо  податкових  повідомлень-рішень №000021550/0 від 26.02.2010р.; №0000961520/0 від 11.05.2010р.; №0001421520/0 від 17.06.2010р.; №0001771520/0 від 23.07.2010р.; №0001991520/0 від 17.08.2010р.; №0002001520/0 від 17.08.2010р.; №0002261520/0 від 20.09.2010р.; №0002931520/0 від 24.11.2010р., №0001861530/0 від 01.11.2010р., а також їх оскарження до суду. Судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено ознак існування таких доказів.

          Доказів оплати в повному обсязі чи погашення в інший спосіб спірної суми заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. Наявність заборгованості  підтверджена приєднаною до справи карткою особового рахунку відповідача.

          Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача у спірних правовідносинах складає - 11.376,63 грн.

          Дослідивши зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення спірної суми заборгованості підлягає задоволенню, бо доведена матеріалами справи.

          Додатково суд відзначає, що оскільки правовідносини з приводу оплати спірної суми заборгованості склались до 01.01.2011р., то суд не знаходить правових підстав для застосування при вирішенні спору норм Податкового кодексу України, позаяк приписи означеного акту законодавства не містять положень, в силу яких органи державної податкової служби України повинні стягувати заборгованість, яка виникла до 01.01.2011р., виключно за правилами цього кодексу. При вирішенні спору суд зважає, що відповідно до положень Податкового кодексу України податкові органи не наділені правом на заявлення в судовому порядку вимог про стягнення заборгованості платників податків перед бюджетом. Однак, разом з цим таке право наявне у податкових органів згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», де указано, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують таку функцію як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Наявність у особи, в тому числі і у суб’єкта владних повноважень, наданого законом права на звернення до суду з певною вимогою з огляду на приписи ст.124 Конституції України зумовлює виникнення у суду повноваження на вирішення такої вимоги по суті. За таких обставин, слід дійти висновку, що органи державної податкової служби України повноважні на власний розсуд обирати напрямок реалізації владних управлінських функцій у правовідносинах щодо погашення заборгованості платників податків перед бюджетом або у спосіб, що визначений п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», або у способи, що визначені Податковим кодексом України.

          Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова  до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Відхім"  про  стягнення заборгованості–задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відхім" (ідентифікаційний код - 35478282; місцезнаходження - 61115, м. Харків, вул. Соколова, 11) на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 11.376, 63 (одинадцять тисяч триста сімдесят шість) 63 коп.

          Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу,  про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                                                 Сліденко А.В.