Рішення

від 31.05.2011 по справі 17/5007/36/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/5007/36/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "31" травня 2011 р. Справа № 17/5007/36/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

                          судді Шніт  А.В.

 за участю представників сторін

від позивача : не з'явився.

від відповідача : не з'явився.  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Азов" (м. Маріуполь Донецької області)   

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся ГазЕнерго" (м. Житомир)            

про стягнення 9905,94 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача  9905,94грн., з яких: 8575,87грн. основного боргу, 686,07грн. штрафу, 644,00грн. інфляційних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на невиконання зобов'язань за Договором поставки природного газу №247 від 26.01.2010р.

10.05.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області від позивача надійшов лист №291 від 05.05.2011р. з додатками на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.04.2011р.

Позивач в судове засідання 12.05.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 12.05.2011р. не направив, вимоги ухвали суду від  13.04.2011р. не виконав.

26.05.2011р. на виконання вимог ухвали суду від 12.05.2011р. та запиту суду №5068 від 12.05.2011р. на адресу Господарського суду Житомирської області надійшов витяг з Головного управління статистики у Житомирській області, згідно якого Товариствo з обмеженою відповідальністю "Полісся ГазЕнерго" знаходить за адресою: 10012, м.Житомир, вул. Східна, буд. 71.

30.05.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області від позивача надійшов лист №303 від 25.05.2011р. з додатками на виконання вимог ухвали суду від 12.05.2011р.

Оглянувши поданий позивачем оригінал рахунку №247 від 16.02.2010р., суд ухвалив: повернути оригінал  рахунку №247 від 16.02.2010р. позивачу.

Позивач в судове засідання 31.05.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 31.05.2011р. не направив, вимоги ухвали суду від  12.05.2011р. не виконав.

Відповідно до ст.75 ГПК України  якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю  "Полісся Газ Енерго" - постачальник (відповідач у справі) в особі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз", яке діє на підставі Договору доручення №01ГД/10 від 26.01.2010р. (а.с. 15-18) - повірений та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта - Азов" - замовник (позивач у справі) Договору №247 від 26.01.2010р. поставки природного газу (а.с. 11-14), відповідач надавав позивачу послуги по постачанню природного газу.

В силу ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Враховуючи, що вищезазначений договір підписано від імені відповідача - ВАТ по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз", яке діяло в межах договору доручення, такий договір є підставою для набуття прав та обов'язків безпосередньо відповідачем у даній справі.

В пункті 2.1 Договору №247 від 26.01.2010р. поставки природного газу сторони встановили, що відповідач передає позивачу природний газ з 26.01.2010р. включно. Об'єм газу, який планується поставити по даному договору в кожному календарному місяці (далі - місяць поставки) складає:

- січень - 3,0 тис. куб.м.

- лютий - 3,5  тис. куб.м.

Пунктом 5.1 Договору №247 від 26.01.2010р. на  поставку природного газу сторони передбачили, що ціна за природний газ за 1000,0 кубічних метрів газу становить 2020,25грн., крім того ПДВ 20%.

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у розмірі 2% і становить 40,405грн., крім того ПДВ 20%. Разом до сплати 1000куб.м. газу  з ПДВ –2472,786грн.

Загальна сума договору відповідно до п.5.2 даного договору складається із сум вартості місячних поставок газу.

В пункті 6.2 вищезазначеного договору сторони встановили, що замовник здійснює  100% попередню оплату за природний газ, що передається по Даному договору до 20 числа місяця, який передує місяцю поставки, без направлення рахунку.

Кінцевий розрахунок здійснюється на підставі відповідного акта прийому-передачі природного газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки  (п. 6.3 Договору №247 від 26.01.2010р.)

17.02.2010р. між  відповідачем та позивачем була укладена додаткова угода №1 до Договору №247 від 26.01.2010р.  на постачання природного газу на березень 2010р. (а.с. 20).

Відповідно до п.3 вищезазначеної додаткової угоди Договір №247 від 26.01.2010р. на постачання природного газу вступає в силу з 26.01.2010р. і діє до 31.03.2010р. включно, а в частині проведення фінансових розрахунків - до їх повного виконання.

15.03.2010р. між  відповідачем та позивачем була укладена додаткова угода №2 до Договору №247 від 26.01.2010р.  на постачання природного газу на квітень 2010р. (а.с. 21).

Відповідно до п.3 вищезазначеної додаткової угоди Договір №247 від 26.01.2010р. на постачання природного газу вступає в силу з 26.01.2010р. і діє до 30.04.2010р. включно, а в частині проведення фінансових розрахунків - до їх повного виконання.

21.04.2010р. між  відповідачем та позивачем була укладена додаткова угода №3 до Договору №247 від 26.01.2010р.  на постачання природного газу на травень 2010р. (а.с. 22).

Відповідно до п.3 вищезазначеної додаткової угоди Договір №247 від 26.01.2010р. на постачання природного газу вступає в силу з 26.01.2010р. і діє до 31.05.2010р. включно, а в частині проведення фінансових розрахунків - до їх повного виконання.

30.04.2010р. між   відповідачем та позивачем була укладена додаткова угода №4 до Договору №247 від 26.01.2010р.  на постачання природного газу (а.с. 23).

Відповідно до п.п. 1.1-2.1 вищезазначеної додаткової угоди, яка  вступає в силу з 01.05.2010р., закупівельна ціна за природний газ  становить 1992,80грн., крім того ПДВ 20%

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у розмірі 2% і становить 39,856грн., крім того ПДВ 20%. Разом до сплати 1000 куб.м. газу  з ПДВ –2439,187грн.

27.05.2010р. між  відповідачем  та позивачем була укладена додаткова угода №5 до Договору №247 від 26.01.2010р.  на постачання природного газу на червень 2010р. (а.с. 24).

Відповідно до п.3 вищезазначеної додаткової угоди Договір №247 від 26.01.2010р. на постачання природного газу вступає в силу з 26.01.2010р. і діє до 30.06.2010р. включно, а в частині проведення фінансових розрахунків - до їх повного виконання.

30.06.2010р. між  відповідачем  та позивачем була укладена додаткова угода №6 до Договору №247 від 26.01.2010р.  на постачання природного газу на липень 2010р. (а.с. 25).

Відповідно до п.2 вищезазначеної додаткової угоди Договір №247 від 26.01.2010р. на постачання природного газу вступає в силу з 26.01.2010р. і діє до 31.07.2010р. включно, а в частині проведення фінансових розрахунків - до їх повного виконання.

22.07.2010р. між  відповідачем  та позивачем була укладена додаткова угода №7 до Договору №247 від 26.01.2010р.  на постачання природного газу на серпень  2010р. (а.с. 26).

Відповідно до п.2 вищезазначеної додаткової угоди Договір №247 від 26.01.2010р. на постачання природного газу вступає в силу з 26.01.2010р. і діє до 31.08.2010р. включно, а в частині проведення фінансових розрахунків - до їх повного виконання.

30.07.2010р. між  відповідачем та позивачем була укладена додаткова угода №8 до Договору №247 від 26.01.2010р.  на постачання природного газу (а.с. 27).

Відповідно до п.п. 1.1-2.1 вищезазначеної додаткової угоди, яка  вступає в силу з 01.08.2010р., закупівельна ціна за природний газ  становить 2187,20грн., крім того ПДВ 20%.

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у розмірі 2% і становить 43,744грн., крім того ПДВ 20%. Разом до сплати 1000 куб.м. газу  з ПДВ –2677,133грн.

Позивач відповідно до умов договору здійснив оплату за газ за період з 03.02.2010р. по 18.03.2010р. на загальну суму 18887,13грн., що підтверджується платіжними дорученнями №421 від 18.03.2010р., №266 від 24.02.2010р. (а.с.35) та актом звірки (а.с 34).

Матеріали справи вказують на факт поставки відповідачем на адресу позивача природного газу за період з січня 2010р. по серпень 2010р. на загальну суму 10331,26грн., що підтверджується актами приймання-передачі (а.с. 28-33).

Згідно ч. 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В силу приписів ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 21.01.2011р. за №235 (а.с. 36) про повернення залишку коштів за невикористані об'єми природного газу, яка була отримана представником відповідача 01.02.2011р. про, що свідчить його підпис на зворотньому боці поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 37).

Враховуючи те, що умовами Договору не встановлено строк повернення покупцю внесених в якості передоплати грошових коштів, то відповідач зобов'язаний виконати таке грошове зобов'язання в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Відповідно до ст.  253 ЦК України, перебіг   строку   починається   з  наступного  дня  після відповідної календарної дати або настання події,  з якою пов'язано його початок.

Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом семиденного строку після надіслання кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником. З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав. Зокрема, строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 08.02.2011р., оскільки вимога про повернення попередньої оплати була отримана 01.02.2011р.

Відповідач свої зобов'язання щодо повернення попередньої оплати не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 8575,87грн.

Наявність заборгованості в сумі 8575,87грн. не заперечується відповідачем, що вбачається із акту звірки розрахунків станом на 01.01.2010р., підписаним представниками та скріплений печатками обох сторін  ( а.с.34).

Згідно з п. 7.5.  Договору №247 від 26.01.2010р. поставки природного газу постачальник зобов'язаний відшкодувати замовнику збитки, нанесені невиконанням чи/та неналежним виконанням постачальником зобов'язань відносно передачі газу, а також згідно п.11.2."Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України", затвердженим наказом Державного комітету України по нафті та газу від 01.11.1994р. №355, за недопоставку природного газу постачальник оплачує замовнику штраф в розмірі 8% від вартості недопоставленого природного газу. (а.с. 13).

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зважаючи на викладене та перевіривши проведений позивачем розрахунок  штрафу у розмірі 8% від вартості недопоставленого природного газу, господарський суд встановив, що нарахування відповідачу штрафу в сумі 686,07грн. є правомірним.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України,  позивач нарахував відповідачу інфляційні за період з 01.09.2010р. по 31.03.2011р. які згідно розрахунку позивача становлять  644грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми інфляційних нарахувань, не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 08.02.2011р., про що зазначалось вище.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Слід зазначити, що нарахування інфляційних є виключним правом кредитора і здійснюється за весь час прострочення, за умови встановленого факту наявності прострочення виконання грошового зобов'язання.

При цьому, слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватися в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Такої ж правової позиції притримується Вищий господарський суд у постанові від 24.11.2010р. по справі №21/108-10.

Крім того, відповідно до рекомендації Верховного суду України №62-97 від 03.04.1997р.  відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду.

При застосуванні індексу інфляції належить мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Отже, інфляційні нарахування повинні нараховуватись лише за березень 2011р.

Таким чином, суд самостійно здійснює розрахунок інфляційних нарахувань  за березень 2011р., який становить: (8575,87 х 101,4% (індекс інфляції за березень 2011р.) /100% - 8575,87) =120,06грн.

За таких умов, сума інфляційних нарахувань становить 120,06грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами  статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими що підлягають частковому задоволенню на суму 9382,00грн., з яких: 8575,87грн. основного боргу, 120,06грн. інфляційних, 686,07грн. штрафу. В частині стягнення 523,94грн. інфляційних (644грн. - 120,06грн. = 523,94грн.) в позові необхідно відмовити.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на відповідача  пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 693 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст. 49,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся ГазЕнерго" 10012, м. Житомир, вул. Східна, буд.71, ідентифікаційний код 34586446 на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Азов", 87516, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Перемоги, б.25, ідентифікаційний код 13490224:

-8575,87грн. основного боргу,

- 686,07грн. штрафу,

-120,06грн. інфляційних,

-96,61грн. витрат по сплаті державного мита,

-223,52грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 523,94грн. інфляційних в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано, набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.  

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.   

Суддя Шніт  А.В.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 -3 сторонам рек з повід.