Рішення

від 02.06.2011 по справі 17/5007/38/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/5007/38/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "02" червня 2011 р. Справа № 17/5007/38/11

Господарський суд Житомирської області у складі:   

                         судді Шніт  А.В.   

за участю представників сторін

від позивача не з'явився.

від відповідача не з'явився.  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Компанія "Надежда" (смт. Машівка, Полтавська область)         

до Малого підприємства "Циклон" (смт. Чоповичі, Малинський район, Житомирська область)  

про стягнення 7915,63 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача  7915,63грн., з яких: 7049,74грн. основного боргу, 865,89грн. пені.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на невиконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу нафтопродуктів за смарт-картками №114/ск від 16.10.2008р. в частині оплати фактично отриманих нафтопродуктів.

В судовому засіданні 17.05.2011р. представник позивача подав для огляду суду оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги. А також подав заяву №837 від 12.05.2011р. про залучення документів до матеріалів справи з додатками, з якої вбачається зміна найменування позивача, а саме: Виробниче підприємство "Надежда" змінено на Приватне підприємство "Компанія "Надежда", яке є правонаступником всіх прав та обов'язків.

Відповідно до ст.25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Суд ухвалив: Замінити позивача по справі - Виробниче підприємство "Надежда"  на його правонаступника - Приватне підприємство "Компанія "Надежда".

26.05.2011р. на адресу суду від представника позивача надійшла заява №743 від 20.05.2011р. про розгляд справи без участі представника позивача за наявними матеріалами справи, а також надійшла заява №744 від 20.05.2011р. про залучення до матеріалів справи довідки про стан заборгованості відповідача.

Позивач в судове засідання 02.06.2011р. не з'явився.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 02.06.2011р. не направив, вимоги ухвали суду від  17.05.2011р. не виконав.

Відповідно до ст.75 ГПК України  якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Виробничим підприємством "Надежда", правонаступником якого є Приватне підприємство "Компанія "Надежда" (продавець) та Малим підприємством "Циклон" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів за смарт-картками №114/ск від 16.10.2008р. (а.с. 10-13), відповідно до умов якого продавець протягом строку дії цього договору зобов'язується за замовленнями покупця, за умови їх підтвердження, поставляти та передавати через мережу АЗС у власність (господарське відання) покупця нафтопродукти (товар) в асортименті: дизельне пальне, бензин Аі-98, Аі-95, Аі-95-євро, А-92, А-76, а також газ пропан-бутан  належної якості (підтвердженої сертифікатом якості), що відповідає державним стандартам, в кількості, визначеній відповідно до накладних, які є невід'ємними частинами цього договору, а покупець зобов'язується приймати товар на АЗС та оплачувати його на умовах цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності  або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 7.1. договору купівлі-продажу нафтопродуктів за смарт-картками №114/ск від 16.10.2008р., перехід права власності на товар та ризику випадкової загибелі (псування) відбувається в момент передачі товару уповноваженому представнику покупця.

Позивач на виконання умов вищевказаного договору передав у власність за товарною накладною №2918/ск від 31.10.2009р. відповідачу товар (а.с. 14), а відповідач його прийняв, про що свідчать видана відповідачу довіреність ЯКЕ №092283 від 31.10.2009р. на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 15).

Відповідно до п. 8.1. договору купівлі-продажу нафтопродуктів за смарт-картками №114/ск від 16.10.2008р.,  покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість  товару, в строк, зазначений в рахунку-фактурі, на умовах 100% попередньої оплати.

Відповідач здійснив розрахунок за поставлений товар частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка згідно довідки позивача №745 від 20.05.2011р. становить 7049,74грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 865,89грн. пені.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до п.11.2 вищезазначеного договору, за неналежне виконання грошових зобов'язань покупець, крім відшкодування збитків, також сплачує продавцю 0,1% річних від суми заборгованості , сплачує продавцю пеню (штрафну неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми  за кожний день прострочення виконання відповідного грошового зобов'язання, а продавець  в тому випадку має можливість відмовитись від виконання договору в односторонньому порядку.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 20-22) за період з 31.10.2009р.р. по 30.04.2010р. сума пені становить 865,89грн.

Враховуючи викладене та перевіривши розрахунки позивача, суд приходить до висновку, що пеня  нарахована правильно, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих позивачем доказів вбачається, що  позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило,  тоді як відповідач за цей товар розрахунок не провів.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 7915,63грн., з яких: 7049,74грн. основного боргу, 865,89грн. пені.

Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 551, 611, 712, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 25, 32, 33, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –           

ВИРІШИВ:

1.  Позов  задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого підприємства "Циклон" 11620, Житомирська область, Малинський район, селище міського типу Чоповичі, вул. Заводська, буд. 34, кв. 11, ідентифікаційний код 20416116)  на користь Приватного підприємства "Компанія "Надежда" (39400,Полтавська область, Машівський район, селище міського типу Машівка, вул. Леніна, буд. 130, ідентифікаційний код 22519085):       

-7049,74грн. основного боргу,

- 865,89грн. пені.

-102,00грн. витрат по сплаті державного мита,

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано, набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.  

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.   

Суддя Шніт  А.В.

Віддрукувати:  

1 - до справи; 2,3 - позивачу за 2-ма адресами (реком з повід.); 4 - відповідачу (реком. з повідомл.)