Рішення

від 01.06.2011 по справі 5020-518/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-518/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

01 червня 2011 року справа № 5020-518/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:  

Товариства з обмеженою відповідальністю «Купецький дім Крим»,

(вул. Беспалова, 39,  м. Сімферополь, 95007;

пер. Елеваторний, 16, м. Сімферополь, 95000)

до Державного комунального підприємства «Магазин «МЕДТЕХНІКА»

(просп. Жовтневої революції, 89, м. Севастополь, 99038)

про стягнення 4630,00 грн.,

за участю представників сторін:

позивача –  Євстафьєв С.В.,  директор, наказ №1-к від 08.08.2006;   

відповідача  – не з'явився.

          Товариство з обмеженою відповідальністю “Купецький дім Крим»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державного комунального підприємства «Магазин «МЕДТЕХНІКА» про стягнення 4630,00 грн.

           Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором №59 від 29.08.2006 щодо оплати прийнятого товару медичного призначення.

Представник позивача в судовому засіданні 01.06.2011 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

          Відповідач без поважних причин вимоги ухвал суду від 11.04.2011 та 28.04.2011 не виконав, у судові засідання 28.04.2011, 01.06.2011 явку уповноважених представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (поштове повернення від 04.05.2011 /том 1 а.с.142-145/, поштове повернення від 19.05.2011 /том 2 а.с.4-7/).

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність Відповідача та його представника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд                       

ВСТАНОВИВ:

                    29.08.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Купецький дім Крим»(Продавець) та  Державним комунальним підприємством «Магазин «МЕДТЕХНІКА» (Покупець) укладений договір №59 (далі –Договір), згідно з яким Покупець  зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець оплатити та прийняти товари медичного призначення (п.1.1 Договору) /том 1 а.с.9/.

          Відповідно до пункту 3.3 Договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахування 100% суми вартості товару на розрахунковий рахунок Продавця протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Товару Покупцем.

          Строк дії Договору встановлений з моменту підписання і діє до повного виконання  договірних зобов'язань (пункт 5.2 Договору).

          На виконання умов вказаного договору за період з 23.01.2007 по 23.07.2010 Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 76 386,75 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними /том 1 а.с. 11-76/, які підписані представниками обох сторін без зауважень, та довіреностями на одержання матеріальних цінностей                             /том 2 а.с.12-84/.

          За накладними №785 від 20.11.2008 та №783 від 20.11.2008 Відповідачем було повернуто Позивачу товару на загальну вартість 1395,40 грн. /том 1 а.с.77-78/.

          Проте, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед Продавцем Покупець виконав не у повному обсязі, сплатив 70 361,35 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями /том 1 а.с.79-128/, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яка станом на момент подачі позову складала 4 630,00 грн.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003,  далі –ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі –ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.

           Зобов'язання, що виникають на підставі Договору є господарськими зобов'язаннями, та предметом Договору є товар, який використовується у підприємницькій діяльності. Таким чином, до спірних відносин застосовується правила статті 265 ГК України та статті 712 ЦК України, і Договір є договором поставки.

                    Частина перша статті 712 ЦК України встановлює, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

                    До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.           

                    Згідно з частиною першою статті статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.          

            Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

                    Частина перша статті 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині першій статті 193 ГК України.

          Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

                    Відповідачем не надані докази належного виконання зобов'язань за Договором,  заборгованість на день прийняття рішення не погашена.

На підставі вищевказаного суд дійшов висновку, що заборгованість, яка виникла за період з 23.01.2007 по 23.07.2010 у розмірі 4 630,00 грн., підтверджується матеріалами справи, є доведеною та обґрунтованою, а позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Таким чином, державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 47, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,  суд –

В И Р І Ш И В :

1.   Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства «Магазин «МЕДТЕХНІКА»(99038, м. Севастополь, просп. Жовтневої революції, 89, ідентифікаційний код 19191043, р/р  260063020291 у АБ «Тавріка», МФО 324377, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду)               на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Купецький дім Крим»(95007,      м. Сімферополь, вул. Беспалова, 39, ідентифікаційний код 34523370, р/р 26003060125278 у КБ «Приватбанк», МФО 384436) заборгованість у розмірі 4 630,00 грн. (чотири тисячі шістсот тридцять грн. 00 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України  

та підписано 06.06.2011.