Рішення

від 25.05.2011 по справі 15/26/5022-539/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/26/5022-539/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2011 р.Справа № 15/26/5022-539/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004", б-р. Верховної Ради, 22, м. Київ 94, 02094

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Релайф - Тернопіль", вул. Бродівська, 59а, м. Тернопіль, 46002

про стягнення заборгованості в сумі 30.000,00 грн..

за участю представників сторін:

позивача:           не з'явився;

відповідача :          не з'явився

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004", б-р. Верховної Ради, 22, м. Київ 94, звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Релайф - Тернопіль", вул. Бродівська, 59а, м. Тернопіль, про стягнення заборгованості в сумі 30.000,00 грн..

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав суду клопотання № 9 від 17.05.2011р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд розглянути спір без участі його представника у зв'язку із зайнятістю останнього в іншому судовому процесі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, витребуваних ухвалою суду від 13.04.2011р., 04.05.2011р. матеріалів не подав, від проведення звірки розрахунків ухилився.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004" б-р. Верховної Ради, 22, м. Київ 94, є юридичною особою, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серії АЕ № 669735, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004" б-р. Верховної Ради, 22, м. Київ 94, на підставі усної домовленості надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Релайф - Тернопіль" вул. Бродівська, 59а, м. Тернопіль, послуги з утилізації вторинної сировини суму 60.000 грн., що підтверджується актом надання послуг № 34 від 01.09.2010р., наявного в матеріалах справи, який підписаний представниками сторін без заперечень.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих послуг виконав частково і за ним станом на день звернення позивача з позовом до суду за ним рахувалася заборгованість в сумі 30.000 грн..

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приймаючи до уваги, що між сторонами строк проведення оплати в письмовій формі не був обумовлений, тому позивач 01.12.2010р. направив на адресу відповідача вимогу на оплату боргу за № 27.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати йог виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач в семиденний строк, встановлений ст. 530 ЦК України, від дня пред'явлення вимоги, взяті на себе грошові зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг не виконав, і, як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, має заборгованість по оплаті за поставлений товар на час звернення з позовом в сумі 30.000 грн., що не заперечено відповідачем.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач не спростував наявність заборгованості за надані послуги, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004", б-р. Верховної Ради, 22, м. Київ 94, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Релайф - Тернопіль", вул. Бродівська, 59а, м. Тернопіль, 30.000 грн. за надані послуги обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 75, 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Релайф - Тернопіль", вул. Бродівська, 59а, м. Тернопіль, код 37076740 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004" б-р. Верховної Ради, 22, м. Київ 94, код 32772189 –30.000 грн. заборгованості за надані послуги, 300 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "31" травня 2011 року через місцевий господарський суд.

                    Суддя                                                                                          Г.Б. Бучинська