Постанова

від 10.05.2011 по справі 2а-6113/09/1/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2011 р.  

Справа №2а-6113/09/1/0170

       (10:10)                                                                                  м.Сімферополь

              Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді  Трещової О.Р. , при  секретарі Суслової Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Джанкойського міжрайонного прокурора  АР Крим в інтересах держави в особі Джанкойської  об’єднаної державної податкової інспекції АР Крим до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкой» про стягнення.

                    Суть спору: Джанкойський міжрайонний прокурор  АР Крим звернувся до адміністративного суду в інтересах держави в особі Джанкойської  об’єднаної державної податкової інспекції АР Крим до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкой» (надалі – Виробниче підприємство) про стягнення податкового боргу по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету на загальну суму 259 364, 49 гривень. на рахунок №31315300700014 Державний бюджет м. Джанкой, код платежу: 13040100 УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО  824026, ЗКПО 24040926.

Ухвалою суду від  07.05.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

У зв’язку з неможливістю розглядати справу до вирішення по суті іншої справи - № 2а-8312/09/11/0170, суд своєю ухвалою від 17.07.2009 року зупинив провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2а-8312/09/11/0170.

Ухвалою суду від 07 квітня 2011 року провадження по справі поновлено у зв’язку з прийняття Севастопольським апеляційним адміністративним судом рішення по справи № 2а-8312/09/11/0170 та справу призначено до судового розгляду.

          У судове засідання прокурор та представники сторін не з’явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Позивач надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Відповідачем також надіслано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та зазначено, що одне зі спірних податкових повідомлень-рішень № 0005821503/0/738/15-3 від 14.07.2008 року було частково скасовано в сумі 41750,22 гривень. Також, відповідач вказав, що заперечує проти позову на підставах, зазначених у запереченні до позову.

У запереченні відповідач наголосив на тому, що підприємство має державну форму власності, а  усе майно підприємства є цілісним майновим комплексом, яке не підлягає приватизації, а тому обтяження його податковою заставою є незаконним.

Крім того, позивачем надано до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач просив залишити позов без розгляду в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі  168665,39 гривень  та стягнути суму боргу в розмірі 90699,10 гривень.

Ухвалою суду від 10.05.2011 року позов залишено без розгляду в частині позовних вимог про стягнення заборгованості  в розмірі 168 665, 39 гривень.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності прокурора та представників сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції  є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Джанкойська об’єднана державна податкова інспекція в АР Крим є органом виконавчої влади та суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Отже, Джанкойський міжрайонний прокурор виходячи з покладених на нього функцій й повноважень подав позов до суду в інтересах держави в особі Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції АР Крим, тобто прокурор та позивач є суб’єктами владних повноважень у спірних правовідносинах.  

Відповідно до частини 1 статті 55  Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми  зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Судом встановлено, що Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкой»   є юридичною особою, державну реєстрацію якого проведено 03.08.1995 року виконавчим комітетом Джанкойської міської ради Автономної Республіки Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №514157 та довідкою управління статистики у Джанкойському районі АР Крим № 43-25-67/129.

Відповідно до довідки управління статистики № 43-25-67/129 видами діяльності Виробничого підприємства за КВЕД є, зокрема, водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи, будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв’язку та енергопостачання.

Судом встановлено, що Виробниче підприємство є платником податків, який зареєстрований у Джанкойській ОДПІ в АРК, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 24.11.2008 року № 305 та листом Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції АРК від 29.04.2009 року № 2726/9/24-0.

Таким чином, відповідач є платником збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння» від 19.01.1999 року за № 115 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), та зобов’язаний у строки, встановлені Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) подавати до Джанкойської ОДПІ АРК податкову звітність та вчасно сплачувати збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від  25 червня 1991 року N 1251-XII (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин)  платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Єдині правила обчислення і справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, встановлюються постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння» від 19.01.1999 року за № 115 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

 Відповідно до абзацу 2 пункту 1 та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння» від 19.01.1999 року за № 115 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з надрокористувачів незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, які за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для промислового освоєння. Збір за виконані геологорозвідувальні роботи в повному обсязі зараховується до державного бюджету і спрямовується на розвиток мінерально-сировинної бази.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин)  платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин)  встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння» від 19.01.1999 року за № 115 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється надрокористувачами самостійно відповідно до вимог Інструкції про порядок справляння зборів за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Відповідно до пункту 13.1 зазначеної вище постанови КМ України розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

Збір сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору.

Відповідно до п. 5.1. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

          Відповідно до п. п. 5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин)  платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідно до пунктів 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України  “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин)   податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що Виробничим підприємством подавались розрахунки  збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за І-IV квартали 2007 року та І-IV квартали 2008 року, відповідно до яких відповідачем задекларовано суми збору за геологорозвідувальні роботи за 2007-2008 роки.

Але судом встановлено, що згідно уточнених позовних вимог позивач просив залишити без розгляду вимоги про стягнення заборгованості за І-IV квартали 2007 року  та 1 квартал 2008 року, та стягнути податковий борг за  ІІ-IV квартали 2008 року.

Судом встановлено, що  29.07.2008 року за вх. № 15265 Виробниче підприємство подало розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за ІІ квартал 2008 року, згідно з яким відповідач задекларував геологорозвідувальний збір в сумі 33 774, 18 гривень.

Відповідно до розрахунку позовних вимог відповідачем було частково сплачено збір за геологорозвідувальні роботи за ІІ квартал 2008  року в розмірі 500, 00 гривен, а тому сума заборгованості за цей час дорівнює 33 274, 18 гривень.

Судом встановлено, що  06.11.200 року за вх. № 24331 Виробничим підприємством було подано розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за ІІІ квартал 2008 року, згідно з яким відповідач задекларував геологорозвідувальний збір в сумі 52 032, 79 гривень.

Відповідно до розрахунку позовних вимог відповідачем було частково сплачено збір за геологорозвідувальні роботи за ІІІ квартал 2008  року в розмірі 12 500, 00 гривен, а тому сума заборгованості за цей час дорівнює 39 532, 79 гривень.

Також, судом встановлено, 06.02.2009 року за вх. № 32412 Виробничим підприємством було подано розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за ІV квартал 2008 року, згідно з яким відповідач задекларував геологорозвідувальний збір в сумі 34 022,42 гривень.

Відповідно до розрахунку позовних вимог відповідачем було частково сплачено збір за геологорозвідувальні роботи за ІV квартал 2008  року в розмірі 17 000, 00 гривен, а тому сума заборгованості за цей час дорівнює 17 022, 42 гривень.

Таким чином сума самостійно узгодженого податкового боргу зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за ІІ-IV квартали 2008 року складає 89829,39 гривень, яка відповідачем станом на день розгляду не сплачена..

Крім того, судом встановлено, що згідно з актом № 896/15-3/03348100 від 26.06.2008 року Про результати невиїзної документальної перевірки з питання несвоєчасної сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету по термінам сплати: 19.08.03р., 19.11.03р., 19.02.04р. 20.05.04р., 19.11.04р. платника податків  - Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства» м. Джанкой встановлено порушення відповідачем п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) щодо несвоєчасної сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, в сумі 94 154, 81  гривень.

За виявлене правопорушення Джанкойською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 14.07.2008 року №  0005821503/0/738/15-3, відповідно до якого нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 47 077, 44 гривень.

Податкове повідомлення-рішення від 14.07.2008 року № 0005821503/0/738/15-3 було вручено відповідачу 14.06.2008 року.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0005821503/0/738/15-3 від 14.07.2008 року було скасовано постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим по справі № 2а-8312/09/11/0170 в частині податкового зобов’язання  в сумі 41 750, 22 гривень.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011 року постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим по справі № 2а-8312/09/11/0170 набрала чинності.

Також, суд встановив, що відповідачем по вказаному податковому повідомленню-рішенню добровільно сплачено суму в розмірі 4457,51 гривень, що підтверджується довідкою Джанкойської ОДПІ про розрахунок з бюджетом по 22.04.2011 року.

Отже залишок несплаченого податкового боргу за податковим  повідомлення-рішенням № 0005821503/0/738/15-3 від 14.07.2008 року складає  869,71 гривень.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи відповідачем не погашена сума податкового боргу  зі збору за геологорозвідувальні роботи, що виконані за рахунок державного бюджету, в розмірі 90 699, 10 гривень (869,71 +89829,39).

          Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин)  податковий борг (недоїмка) –податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійне узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене  у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

На підставі викладеного, суд вважає, що факт несплати Виробничим підприємством у встановлені  Законом України “ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) порядку та строки податкового боргу зі збору за геологорозвідувальні роботи, що виконані за рахунок державного бюджету, є повністю доведеними позивачем та підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Аналогічне визначення податкового боргу наведено також і у п. 14.1.175. ст.. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якої  податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Порядок погашення податкового боргу платників податку визначний статтею 95 Податкового кодексу України.

Пунктами 95.1.-95.3. статті 95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Аналізуючи зазначені норми можливо зробити висновок, що податковим законодавством передбачений певний порядок погашення боргу, а саме здійснення заходів щодо стягнення коштів, у тому числі з рахунків в банку, а у разу  недостатності таких заходів – продаж майна , що перебуває у податковій заставі.

Особливості погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств визначені статтею 96 ПК України, відповідно до якої у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів, ліквідацію та інше.

Таким чином, для комунальних підприємств застосуються загальні заходи стягнення податкового боргу, визначені статтею 95 ПК України – стягнення коштів та продаж майна, а у разі, якщо такі заходи не достатні, то застосуються специфічні особливості, визначені статтею 96 ПК України.

Суд зазначає, що відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право  звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що рішення про стягнення податкового боргу, приймається судом в період дії Податкового кодексу України, а такі норми ПК України, що встановлюють порядок погашення податкового боргу, є процесуальними та застосовуються в редакції, що діє на момент застосування, суд вважає, що при вирішення питання по стягнення з КРП ВППГ м. Джанкой податкового боргу, слід застосовувати порядок,  визначений саме ПК України.   

Приймаючи до уваги, що податковий борг у розмірі 90 699, 10 гривень відповідачем станом на день розгляду справи є погоджений та не сплачений, суд  відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20, ст.. 95 Податкового кодексу України  вважає необхідним задовольнити  позов шляхом стягнення з Виробничого підприємства податкового боргу перед бюджетом у розмірі 90 699, 10 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих Виробниче підприємство.

Таким чином, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.   

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

В судовому засіданні 10.05.2011 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, постанова в  повному обсязі складена  16.05.2011 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                                                              

                                                    ПОСТАНОВИВ:

1.          Уточнені позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства» (ЄДРПОУ 03348100) до бюджету (на рахунок № 31315300700014 Державний бюджет, код платежу: 13040100, УДК в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 24040926) податковий борг зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, в сумі 90 699, 10 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Трещова О.Р.