Постанова

від 26.05.2011 по справі 2а/0570/6808/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 26 травня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/6808/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  12 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді   

при секретарі          Климович М.І.     

   Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В. при секретарі судового засідання Климович М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління  Пенсійного  фонду  України в м. Ясинувата в Донецькій області

до відповідача: фізічної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Ясинувата

про: стягнення 657,66 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 – за довір.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Управління  Пенсійного  фонду  України в м. Ясинувата в Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду  з позовом  до фізичної особи – підприємця  ОСОБА_1 м. Ясинувата про стягнення 657,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на              2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 8 липня              2010 року N 2461-VI (який набрав чинності з дня опублікування – 17.07.2010) були внесені зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49 - 51, ст. 376), а саме: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме: для фізичних осіб підприємців – щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, тобто за липень-вересень 2010 року до 20 жовтня 2010 року.

25.11.2010 р. Управлінням  Пенсійного  фонду  України в м. Ясинувата в Донецькій області було прийнято повідомлення – розрахунок про доплату до мінімального страхового внеску у розмірі 657,66 грн. та вимога № 87 про сплату боргу, які були направлені на адресу відповідача. Проте, сума визначена у вимозі про сплату боргу не  сплачена відповідачем у строк передбачений законодавством. В зв’язку з цим позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Представник  позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд ВСТАНОВИВ

Управління  Пенсійного  фонду  України в м. Ясинувата в Донецькій області                 є суб’єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Згідно  зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями,  Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

ОСОБА_1 м. Ясинувата є суб’єктом підприємницької діяльності (ідентифікаційний код НОМЕР_1), перебуває на обліку в УПФУ                          в м. Ясинувата в Донецькій області та є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за                № 64/8663.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ч. 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Аналогічні положення містяться в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Так, відповідно до пп. 8.1. Інструкції стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача як страхувальника заборгованості по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, нарахованих до Пенсійного фонду України за період до 1 січня 2011 року.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в редакції, яка була чинною до 01 січня 2011 року, страхувальник зобов'язаний був, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 ст. 20 вказаного Закону, яка регулює питання обчислення та сплати страхових внесків, визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для таких страхувальників, як позивач, є квартал.

З введенням в дію Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 8 липня 2010 року N 2461-VI (який набрав чинності з дня опублікування – 17.07.2010) були внесені зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49 - 51, ст. 376), а саме: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Згідно з ч. 4 ст. 20  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV “Прикінцеві положення”Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Відповідач як фізична особа-підприємець за липень - вересень 2010 року страхові внески до Пенсійного фонду України обчислив та сплатив у фіксованому розмірі.

Між тим, з 17 липня 2010 року – з дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 08 липня 2010 року № 2461-VI порядок обчислення страхових внесків змінився і їх сплата вже не повинна була відбуватися з фіксованого розміру.

Зміни, що відбулися в законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, відповідачем враховані не були, що призвело до заниження суми страхових внесків.

Оскільки відповідачем суми страхових внесків у повному обсязі сплачені не були, Пенсійним фондом було складена вимога про сплату боргу від 25.11.2011 р. Згідно вказаної вимоги, відповідачу за липень – вересень 2010 року нараховано страхових внесків на суму у розмірі 657,66 грн. Зазначена вимога була вручена відповідачу 04.01.2011, що підтверджується її особистим підписом на поштовому повідомленні.

Проте, вказана сума у визначений Законом строк самостійно сплачена відповідачем не була.

Доказів оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу відповідач суду на надав.

Частиною 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону від 09.09.2010 р., що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

На підставі викладеного позовні вимоги Управління  Пенсійного  фонду  України в м. Ясинувата в Донецькій області до фізичної особи – підприємця  ОСОБА_1 м. Ясинувата про стягнення 657,66 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не  підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління  Пенсійного  фонду  України в м. Ясинувата в Донецькій області до фізічної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Ясинувата про стягнення 657,66 грн., – задовольнити.

Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1                           м. Ясинувата (86007, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління  Пенсійного  фонду  України в м. Ясинувата в Донецькій області (86063, Донецька область, м. Ясинувата,                              вул. Октябрська, б. 182, код ЕДРПОУ 21970665, р/р 256043012058 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України») доплату до мінімального страхового  внеску  у розмірі 657 (шістсот п’ятдесят сім) грн. 66 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена 26 травня 2011 року                      у присутності представника позивача.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                      Олішевська B.В.