Постанова

від 17.05.2011 по справі 2а-0870/445/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17 травня 2011 року   м. Запоріжжя                                    Справа №  2а-0870/445/11

 Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.

за участю представників:

позивача –          ОСОБА_1 (довіреність від 17.06.2010 №17);

відповідача –          ОСОБА_2 (довіреність від 05.11.2010 №27953/10-014);

третьої особи – ОСОБА_3 (довіреність від 04.04.2011 №25-10)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта», с. Менделеєвка Нікопольського району Дніпропетровської області

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

третя особа - Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області

про визнання рішення протиправним

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта» (далі – ТОВ «Компанія «Євронафта», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі – ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, відповідач), третя особа - Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області, в якому просить визнати протиправним рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про невизнання податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року податковою звітністю.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказує, що позивачем отриманий лист відповідача від 10.11.2010 №28274/10/28-213/2 про невизнання декларації як податкової звітності у зв’язку із тим, що у декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року подано ксерокопію додатку К1/1. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки декларацію було направлено засобами поштового зв’язку із описом вкладення, у якому зазначено оригінал додатку К1/1 до декларації, підписаний директором, головним бухгалтером, засвідчений печаткою підприємства, без помарок, не залитий чорнилом, не порваний. Крім того, зазначає, що декларація містить всі необхідні реквізити, перелік яких визначений абз.5 пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2181). З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у наданому запереченні від 01.02.2011 №1421/10-014. Пояснює, що позивачем порушено приписи Закону №2181, а саме: у декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року подано ксерокопію додатку К1/1 до рядків 01.2; 01.5; 04.2; 04.10; 04.12 та 07 декларації. Ураховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи у судовому засіданні пояснив, що у січні 2011 року Нікопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області взято на облік ТОВ «Компанія «Євронафта». Зазначив, що разом із супровідним листом «Про переведення платника податків» відповідачем направлено на адресу третьої особи облікову справу позивача та усі документи стосовно нього, зокрема, декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року разом із додатком К1/1. Вказані документи прийняті третьою особою без попередньої перевірки.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом установлені наступні обставини.

Позивач направив на адресу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя податкову декларацію з описом вкладення, зокрема, п.7 «оригінал додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, підписаний директором, головним бухгалтером, засвідчений печаткою підприємства, без помарок, не залитий чорнилом, не порваний». Указані документи направлені позивачем кур’єрською службою доставки, про що свідчить опис вкладення поштового відправлення. Вказаний опис складений та завірений головним бухгалтером позивача та кур’єром, про що свідчать їх підписи у відповідних графах опису.

Листом від 10.11.2010 №28274/10/28-213/2 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя повідомила позивача про невизнання декларації як податкової звітності у зв’язку із тим, що у декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року подано ксерокопію додатку К1/1 до рядків 01.2; 01.5; 04.2; 04.10; 04.12 та 07 декларації.

Повідомленням від 04.01.2011 №86/7/29-112 про взяття на облік/зняття з обліку платника податків у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області повідомила відповідача про взяття на облік ТОВ «Компанія «Євронафта».

Супровідним листом від 10.01.2011 «Про переведення платника податків» відповідачем направлено на адресу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області облікову справу ТОВ «Компанія «Євронафта» та усі документи стосовно нього, зокрема, декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року разом із додатком К1/1.

Вважаючи дії відповідача щодо невизнання декларації як податкової звітності протиправними, а рішення про невизнання податкової протиправним позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно пп.4.1.2 п.4.1 Закону №2181 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Крім того, реквізити, які має містити податкова декларація з податку на прибуток визначаються Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2009 №143 (далі - Порядок №143).

Так, п.1.6 Порядку №143 встановлено, що У декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).

Таким чином, дані норми містять виключний перелік підстав, коли податкова декларація може бути не визнана контролюючим органом як податкова декларація.

Із матеріалів справи вбачається, що надана позивачем декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року оформлена у відповідності до вимог Закону № 2181 та Порядку №143. При цьому, викладені відповідачем у листі від 10.11.2010 №28274/10/28-213/2 обставини щодо надання ксерокопії додатку К1/1 до рядків 01.2; 01.5; 04.2; 04.10; 04.12 та 07 декларації не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки зі змісту п.7 опису вкладення зазначено «оригінал додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, підписаний директором, головним бухгалтером, засвідчений печаткою підприємства, без помарок, не залитий чорнилом, не порваний». Вказаний опис складений та завірений головним бухгалтером позивача та кур’єром, про що свідчать їх підписи у відповідних графах опису. Крім того, зауважень щодо наданих документів посадова особа податкового органу під час прийняття указаних документів не мала, документи прийняті податковим органом, що підтверджується відповідним штампом. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд не вбачає законних підстав для відмови ДПІ у Орджонікідзевському районі позивачу у визнанні як податкової звітності податкової декларації ТОВ «Компанія «Євронафта» з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, оскільки указана декларація містять всі необхідні реквізити, заповнена та надана до податкового органу відповідно до вимог Закону №2181 та Порядку №143.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки дії, які призвели до виникнення даного спору, вчинені ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, а не Нікопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області,у якій позивач знаходиться на податковому обліку на даний час, то і обов’язок щодо відновлення порушеного права позивача має бути покладено на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах  про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вище викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних дій з невизнання податкової декларації ТОВ «Компанія «Євронафта» з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, у зв’язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушених прав, свобод та інтересів, оскільки визнання протиправними дій відповідача не є у повній мірі захистом прав та інтересів ТОВ «Компанія «Євронафта», про захист яких воно просить.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких обставин суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з невизнання податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта» протиправними.

3.Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя визнати як податкову звітність декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта».

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта» (ідентифікаційний код 37020512) судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,  передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після  закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 23.05.2011.

Суддя                    (підпис)                    О.С. Янюк

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                                  О.С. Янюк