Постанова

від 01.06.2011 по справі 2а-4411/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 червня 2011 р.                                                                                    № 2а-4411/11/1370  

09 год. 40 хв.          

Львівський окружний  адміністративний суд в складі:

головуючого –судді                                         Коморного О.І.,

при секретарі -                                         Козьмін А.М.,  

з участю

представників позивача                              Копняк Н.Я.

представника відповідача                              не прибув                    

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

 Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області   

до

 МКП "Перемишляниводоканал"   

про

 про стягнення заборгованості ,

Обставини справи.

Позивач, Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області, звернувся з позовом до відповідача, міського комунального підприємства «Перемишляниводоканал», про стягнення боргу в дохід Державного бюджету м. Перемишлян в сумі в розмірі 1494 грн. 15 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що Держінспекцією цін проведено перевірку порядку встановлення, формування та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги тощо, в результаті якої виявлено порушення відповідачем державної дисципліни цін. За наслідками перевірки прийнято рішення про застосування економічних санкцій, яке на даний час самостійно відповідачем не виконано.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідач не прибув, про час та місце проведення розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд заслухав пояснення представника позивача, оглянув матеріали справи та

в с т а н о в и в:

Позивачем 23 лютого 2011 року проведена перевірка відповідача на предмет встановлення, формування та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги у результаті якої складено акт №000068 від 23 лютого 2011 року.

Даним актом зафіксовано порушення МКП «Перемишляниводоканал»порядку застосування тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення внаслідок включення до вартості послуг (мешканцям в яких відчутні прилади обліку), тарифи на які регулюються, вартості фактично ненаданих послуг в порушення вимог «Правил надання послуг з постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630, рішення виконкому Перемишлянської міської ради від 12.06.2008 року №145 та рішення виконкому Перемишлянської міської ради від 26.06.2006 року №167, внаслідок чого необґрунтовано одержана виручка на суму 498 грн. 05 коп.

На підставі вказаного Акта перевірки Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області прийняла рішення №60 від 01.03.2011 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого з відповідача за порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 та рішень виконавчого комітету Перемишлянської міської ради від 12.06.08 №145 і від 26.06.06 р. №167 вирішено вилучити в дохід Держбюджету 1494 грн. 15 коп.

Відповідачу направлено претензію №60 від 01.03.2011 року, з якої вбачається, що економічні санкції розраховані та застосовані у відповідності до ст.14 ЗаконуУкраїни '"Про ціни та ціноутворення" (від 03.12.1990р. № 507-XII з змінами внесеними згідно з Законом №184/98-ВР від 05.03.98р. та п.п.3.1, 3.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами від 03.12.2001р. №298/519), а саме: сума порушення 498 грн. 05 коп. + штраф у 2-кратному розмірі (498 грн. 05 коп. х 2).

          Відповідач претензію №60 від 01.03.2011 року залишив без задоволення, а рішення №60 від 01.03.2011 р. -  без виконання.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

          Згідно з ч. 2 ст.18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вміщений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суть позову визначається з урахуванням його матеріально-правової і процесуально-правової сторін. Це свідчить про те, що позов виступає процесуальною формою, яка забезпечує реалізацію матеріального закону, його примусове здійснення за допомогою держави в особі компетентного органу –суду. Елементи позову є: 1) предмет; 2) підстава; 3) зміст. Предметом є та частина, яка характеризує матеріально-процесуальну вимогу позивача до відповідача стосовно якої позивач просить постановити судове рішення. Підстави позову складають підстави, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази. Підставами позову є: 1) юридичні факти, що визначаються нормами матеріального права; 2) доказові факти, тобто ті, що тісно пов‘язані з фактами матеріально-процесуального характеру і на підставі яких можливо зробити висновок про їх наявність чи відсутність. Підстави поділяються на: 1) активні; 2) пасивні. Активні –які підтверджують, що право належить позивачу, а виконання певних обов‘язків –відповідачу. Пасивні –факти, з яких видно, що відповідач виконав дії, спрямовані на заперечення права позивача. Змістом позову є звернена до суду вимога позивача про здійснення певних дій з зазначенням способу судового захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст викладених норм процесуального права та зважаючи на те що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов’язує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, обґрунтованість їх розміру, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій не може бути предметом доказування, оскільки рішення суб’єкта владних повноважень, яким такі санкції застосовані не є предметом судового розгляду, а отже суд не має права у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»від 13 грудня 2000р. №1819 затверджено Положення про Державну інспекцію по контролю за цінами (далі - Положення).

Згідно з п.1 вказаного Положення, Державна інспекція з контролю за цінами (далі –Держцінінспекція) є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Держцінінспекція у відповідності з підпунктом 12 пункту 5 Положення має право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов’язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Державний контроль за цінами, відповідно до вимог ст. 13, 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Відповідно до вимог п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції та Міністерства фінансів України від 03.12.01 р. № 298/519, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Згідно з п. 3.1. Інструкції, Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.  

З огляду на викладене, враховуючи положення Закону України "Про ціни та ціноутворення", Інструкції про порядок застосувань економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Мінекономіки України та Міністерства фінансів України від 03.12.01 р. №298/519, Держінспекцією цін правомірно прийнято рішення № 60 від 01.03.2011 р. про застосування до відповідача економічних санкцій на суму 1494 грн. 15 коп.

Суд також відзначає той факт, що відповідачем не оскаржено в судовому порядку рішення № 60 від 01.03.2011 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, докази зворотного в матеріалах справи відсутні, отже таке є чинним.

                    Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

З огляду на наведене, оскільки іншого не було встановлено у визначеному законом порядку, позов заявлено з підстав передбачених законом, розмір накладеного штрафу та порядок його накладення позивачем не порушений, рішення позивача від 01.03.2011 р №60 у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржене, а отже є законним, штраф відповідачем добровільно не сплачений, доказів які б спростовували вищенаведені фактичні обставини справи, встановлені судом, відповідачем суду не надано, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з міського комунального підприємства «Перемишляниводоканал»(юридична адреса: Львівська обл., м. Перемишляни, вул. Галицька, 38) в дохід Державного бюджету Перемишлянського району (р/р 31117106700360 в ГУДКУ у Л/о, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22368982 код 21081100) заборгованість в розмірі 1494 (тисяча чотириста дев’яносто чотири) грн. 15 коп.

3.          Щодо судових витрат, то такі з сторін не стягуються.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 06.06.2011 року о 09:00 год.

                    Суддя                                                                                Коморний О.І.