Постанова

від 23.05.2011 по справі 2а-3377/11/0170/2

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2011 р. (10:54)

Справа №2а-3377/11/0170/2

Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом   Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим          

до   Приватного підприємства «Таврія-Біц»              

про стягнення заборгованості в сумі 67215,90 грн.,

за участю представників:

від позивача -  не з’явився

від відповідача – не з’явився          

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим про стягнення з Приватного підприємства «Таврія-Біц»  (далі відповідач) заборгованості в сумі 67215,90 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несвоєчасно провадиться сплата орендної сплати за землю.

У судове засідання, яке відбулось 23.05.2011 року, позивач явку свого представника не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, 23.05.2011 року від нього надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника у зв’язку з неможливістю явки та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи за  його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, враховуючі клопотання позивача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи за відсутності його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач 25.12.1992 року зареєстрований Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, та був платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості) платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) були юридичні особи, на яких відповідно до Законів України був покладений обов’язок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними  цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості) було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання,  зазначену  у  поданій  ним  податковій декларації,  протягом  десяти  календарних  днів, наступних за останнім днем   відповідного  граничного  строку для  подання  податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» було встановлено, що платники податків були зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку були передбачені Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535 – ХІІ.

          Відповідно до ст. 2 Закону (що діяв на момент виникнення у відповідача заборгованості) використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» сплачують земельний податок.

Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачалось, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 13 Закону підставою для нарахування земельного податку були дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі ст. 14Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислювали суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавали відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняло від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків мав право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняло його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Відповідачем до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим 27.01.2010 року подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 3458 на 2010 рік на загальну суму 161318,16 грн., відповідно до якого орендна плата за землю згідно з договором оренди з січня 2010 року по грудень 2010 року складала 13443,18 грн. щомісяця.

У зв’язку з несплатою відповідачем в порядку та строки визначені податковим законодавством орендної плати за землю з серпня по грудень 2010 р року, за ним виникла заборгованість в загальній сумі 67215,90 грн.      

Відповідачем в порядку ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано доказів сплати заборгованості з орендної плати за вказаний період.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.   

На час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України, п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 якого податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем числиться податковий борг в загальній сумі 67215,90 грн.    

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів).

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.    

Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав заперечення проти позову та, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати податкового боргу в сумі 67215,90 грн., суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з розрахункових рахунків Приватного підприємства «Таврія-Біц»  (98612, АР Крим, м.Ялта, Южнобережне шосе, 25, ЗКПО 19178166, р/р 26005060085543 у Філії КРУ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436) на користь місцевого бюджету м. Ялта (код податку 13050200 на р/р 33217812700039 в ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026) податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 67215,90 грн.  

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                Яковлєв С.В.