Постанова

від 05.06.2006 по справі 2/108а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/108а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

ПОСТАНОВА

 "05" червня 2006 р.                                                  Справа № 2/108а

05 червня 2006 року                                                                                    Справа № 2/108а

       10год. 09 хв.

за ПОЗОВОМ :             прокурора Козелецького району в інтересах держави в особі

          управління Пенсійного фонду України в Козелецькому  районі           

                    17000, м. Козелець, вул., Московська, 3

до ВІДПОВІДАЧА:           державного  підприємства дослідного господарства „Прогрес”

                              Козелецький р-н, с. Прогрес, вул. Гедройця, 4

Про стягнення           64155,61  грн.  

                                                                      Суддя Михайлюк С.І

                                  Секретар Фетісова Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: головний спеціаліст-юрисконсульт Денисенко І.В. (25.04.2006р., 05.06.2006р.), начальник Хитун К.В. (25.05.2006р.)

Від відповідача: не з'явився

          В судових засіданнях 25.04.2006р. та 25.05.2006р. прийняла участь прокурор Козакова І.М.  

            Заявлено позов про стягнення з відповідача 64155,61 грн., з яких  недоїмка  по сплаті  внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування -  48028,47 грн., штрафні санкції -  13388,78 грн. та пеня - 2738, 36 грн.

Позивач повідомив про часткове погашення відповідачем боргу на суму 45858,7 грн.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений повістками. Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких клопотань не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд в с т а н о в и в :

            Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003р. (далі –Закон–1058) відповідач як платник повинен сплачувати страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування.

          Страхувальниками відповідно до п.1 ч.1 ст.14 цього Закону-1058 є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

          Відповідно до ч.6 ст.20 Закону–1058 страхувальники, яким є відповідач, зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно до п.5.1.4. Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003. (далі - Інструкція), нараховані  за  відповідний базовий звітний період, а саме календарний місяць, страхові внески сплачуються платниками  не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески.

Ст.1 Закону–1058 дано визначення поняття страхових внесків, як коштів відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, які сплачені згідно із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 2 ,3   ст. 106 Закону  суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій; територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідач   не своєчасно та не в повному обсязі сплачує страхові внески. Згідно з розрахунком  суми заборгованості за грудень 2004 року –січень 2006 року   недоїмка становить 48028,47 грн., що підтверджується  розрахунками сум страхових внесків за вказані періоди.  

Згідно з рішеннями  позивача № 348 за листопад 2005р.  до відповідача застосований штраф у розмірі 13388,78 грн. та пеня у розмірі  2738,36 грн. Рішення одержане відповідачем, що підтверджується повідомленням  №112920.

Позивачем  направлялася вимога про  сплату боргу від 07.03.2006р., яка одержана  відповідачем 11.03.2006р.  Вимога та рішення відповідачем не оскаржені.

Зважаючи на часткову сплату, заборгованість відповідача складає 18296,91 грн. ( 16438,21 грн. –заборгованість по страхових внесках, 1537,59 грн. – штрафні санкції, 321,11 грн.  –пеня)

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково. В решті суми позову слід відмовити.

          Враховуючи викладене, а також керуючись ст.ст.   160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з  державного підприємства дослідного господарства “Прогрес”  (с. Прогрес , Козелецького району, вул. Гедройця, 4, р/р 26002017027 в Полікомбанку м. Чернігова, МФО 353100, код 32859018) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Козелецькому   районі  (м. Козелець, вул. Московська, 3, р/р 2360830304267 в Козелецькому відділенні Ощадного банку, МФО 343079, код 21399526) 18296,91  грн. боргу.

          3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у встановлений  строк,  постанова  суду    набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

          Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова  може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.

          Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява  про  апеляційне  оскарження  чи  апеляційна скарга, подані  після  закінчення  строків,  встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою

особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                      С.І. Михайлюк

          У повному обсязі постанова виготовлена 05.06.2006р.