Постанова

від 17.05.2011 по справі 2721/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Харківський окружний адміністративний суд

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 Харків  

 17 травня 2011 р.                                                                                 № 2-а- 2721/11/2070  

Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді   Панченко О.В.   

при секретарі судового засідання  Глянь О.І.  

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

 Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова   

до

 Приватного підприємства "К.С.Б."   

про

  стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Комінтерніському районі м. Харкова (надалі позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "К.С.Б." (надалі відповідач), в якому просить суд стягнути з Приватного підприємства "К.С.Б." на користь Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова заборгованість зі сплати фінансової санкції в сумі 1, 65 грн. та пені 5, 89 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що приватне підприємство "К.С.Б." зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (реєстр, номер 5280). Внаслідок невиконання ПП "К.С.Б."  вимог чинного - законодавства щодо своєчасності та повноти перерахування внесків, у підприємства виник борг по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування за листопад 2009 року. Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова рішенням № 13 від 10.01.2011 року на підприємство наклало фінансову санкцію у сумі 1,65 грн. та пеню в сумі 5 89 грн. Рішення повернулися від підприємства без узгодження в зв'язку з закінченням терміну зберігання та до теперішнього часу несплачене, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду.

Представник Управління ПФУ Комінтернівського району м. Харкова  у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав суду клопотання, в якому просив слухати справу за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач - Приватне підприємство "К.С.Б." уповноваженого представника до суду не направив, причини неявки у судове засідання представника не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином в порядку ч. 3 ст. 33 КАС України.   Конверт із судовою кореспонденцією повернувся до суду з відміткою  пошти про повернення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у  справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні  у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

При цьому суд відмічає, що оскільки матеріали справи містять доказі, які в своїй сукупності  повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень ,  і  неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд дійшов  до наступних висновків:

Матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство "К.С.Б." зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, реєстр, номер 5280.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відповідач як страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Порядок подачі такої звітності встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663) і на виконання даної Інструкції відповідач подав до територіального органу Пенсійного фонду розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період листопад 2009 р.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати приписи ч.6 ст.20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки  положеннями даної статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків.

Аналізуючи приписи даної норми, суд доходить висновку, що за загальним правилом страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду (абз.1 ч.6 ст.20), а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням) (абз.8 ст.20).

Розглядаючи справу, суд відзначає, що саме таке розуміння дати виникнення обов’язку по сплаті страхових внесків кореспондує положенням абз.1 ч.12 ст.20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, де вказано, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова рішенням № 13 від 10.01.2011 року на підприємство наклало фінансову санкцію у сумі 1,65 грн. та пеню в сумі 5 89 грн. Рішення повернулися від підприємства без узгодження в зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Згідно з ч.2 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно п. 1, ч.10, ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми пені та штрафів, підлягають сплаті страхувальником, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Згідно  ч. 13, ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за несвоєчасне перерахування сум страхових внесків, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування) та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.

Доказів оплати названої вимоги або направлення її до органів державної виконавчої служби України, скасування цієї вимоги або її невідповідності закону сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України в частині офіційного з’ясування всіх обставин у справі не встановлено.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, заявлена по даній справі вимога про стягнення заборгованості по оплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визнається судом обґрунтованою і задовольняється, оскільки  доведена зібраними доказами.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України,  ст.ст. 7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова до Приватного підприємства "К.С.Б." про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства (Р\р26000052296858, в отд. №14 ХМРУ "Приватбанк" МФО 351533, код за ЄДРПОУ 32564462,) на користь управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова заборгованість зі сплати фінансової санкції в сумі 7.54 грн. (сім грн.54коп.) на р/р 256003122097 у ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не  було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення  цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то  вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

                Суддя                                                                                                           О.В. Панченко