Постанова

від 06.06.2011 по справі 385/11/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2011 р.

Справа № 2-а-385/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді: Варняк С.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до  приватного малого підприємства "Азов-3000" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,

встановив:

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається, на нормами ст.ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, відповідно до яких підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. У разі меншої чисельності працевлаштованих інвалідів ніж це необхідно до визначених норм закону, підприємству нараховується адміністративно-господарські санкції, та пеня за несвоєчасну сплату санкцій. Відповідно до чого відповідачу нараховано адміністративно-господарську санкцію та пеню у сумі 3118,58 грн.

Просить стягнути адміністративно-господарських санкції у сумі 2877,78 грн. та пені в сумі 240,80 грн.

Позивач справу просив розглядати в порядку письмового провадження.

Відповідач надав до суду письмові заперечення в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, звертаючи увагу на те, що позивач відповідно ст. 250 Господарського кодексу України пропустив строки звернення до суду. Справу просив розглядати без його участі.

Відповідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з викладеного, суд  вважає за можливе розглянути адміністративну справу  в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини встановив наступне.

Згідно зі звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік наданим приватним малим підприємством "Азов-3000" 22 грудня 2010р. зареєстрований за вх. № 3349/03-04  до обласного відділення Фонду, середньооблікова кількість штатних працівників складає 9 чоловік, кількість інвалідів які повинні працювати на робочих місцях 1 чоловік. Відповідно до звіту працевлаштованих інвалідів не обліковується.

Згідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ч.1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Частиною 4 ст. 20 цього ж закону передбачено, що до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Працевлаштування інвалідів не є господарською діяльністю, що підтверджується ст. 3 Господарського кодексу України..

У ст. 3 Господарського кодексу зазначається, що під господарською діяльністю розуміють діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Працевлаштування інвалідів відповідно до чинного законодавства не є діяльністю у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно зі статтями 2 і 8 Господарського кодексу Фонд соціального захисту інвалідів (далі – Фонд) не є учасником господарських відносин.

Право звернення до суду у відділень Фонду виникає після встановлення факту несплати адміністративно-господарських санкцій.

З набранням чинності 01.01.2006 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів" від 06.10.2005 N 2960-IV до спірних правовідносин потрібно застосовувати строки звернення до суду, визначені статтею 99 КАС.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами в 2009 році, відповідач до 16.04.2010 р. повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 2877,78 грн. Дана сума заборгованості підтверджується документом - звіт за формою 10-ПІ № 3349 від 22.12.2010р. за 2009 рік та розрахунком заборгованості  по сплаті  адміністративно-господарських санкцій. Розмір пені в сумі 240,80 грн. підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій. Оскільки вищезазначені суми відповідачем не сплачено, утворилася заборгованість у розмірі 3118,58 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені, відповідачем не сплачено, сума заборгованості складає 3118,58 грн.

З наведених обставин суддя вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 183-2 КАС України, суддя -

постановив:

 Позов задовольнити  в повному обсязі.

Стягнути з приватного малого підприємства "Азов-3000" (код ЄДРПОУ 30874816) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач УДК у м. Херсоні, код 24104230, МФО 852010, р/р 31219230700002, банк ГУДКУ по Херсонській області) адміністративно-господарські санкції у розмірі 2877 (дві тисячі вісімсот сімдесят сім ) грн. 78 коп., та пеню в сумі 240 (двісті сорок) грн. 80 коп.      

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення.  В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                                           Варняк С.О.

кат. 10.3.4