Постанова

від 01.06.2011 по справі 2а-1365/11/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

категорія 8.1.5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.06.11

       о 15 год. 04 хв.

каб. № 3

Справа №2а-1365/11/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді Єфременко О.О.,

при секретарі Авчиян К.Е.

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1, довіреність № 4217/9/10-00 від 23.11.2010,

відповідача –не з’явився;

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя

до Приватного виробничо-комерційного підприємства “Пілкс”

про стягнення  заборгованості  у сумі  3119,62  грн.,

суть  спору:

Державна податкова  інспекція у Нахімовському районі м.Севастополя  звернулася  до суду з адміністративним позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства “Пілкс” про стягнення заборгованості перед бюджетом по сплаті земельного податку у сумі  3119,62  грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем порядку та строків сплати орендної плати за землю.

Ухвалою від 17.05.2011 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 17.05.2011 закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються та витребувані документи не надав, про час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в судове засідання не з’явився, витребувані документи не надав, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представнику позивача  роз’яснені процесуальні права і обов’язки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд

встановив:

Приватне виробничо-комерційне підприємство “Пілкс” перебуває на обліку в ДПІ в Нахімовському районі м.Севастополя як платник податків і зборів.

19.02.1998 між Севастопольською міською державною адміністраціею та Приватним виробничо-комерційним підприємством “Пілкс” укладений договір оренди земельної ділянки площею 1,2233 га на право тимчасового користування земельною ділянкою, яка розташована в районі Мекензевих гір у м.Севастополі.

Спеціальним законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю»№ 2535-XII від 03.07.1992, з наступними змінами та доповненнями, діючого на час виникнення правовідносин сторін (далі –Закон № 2535).

Відповідно до статті 2 Закону № 2535 використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 5 Закону № 2535 встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно статті 14 Закону № 2535 платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. 

29.01.2010 Приватне виробничо-комерційне підприємство “Пілкс” до ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя поданий податковий розрахунок земельного податку за 2010 рік, відповідно до якого податкове зобов’язання з земельного податку на рік складає 6344,03 грн., де щомісячний платіж складає: з січня по листопад –528,67 грн., за грудень –528,66 грн.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-Ш від 21.12.2000, з наступними змінами та доповненнями, діючого на час виникнення правовідносин (далі –Закон № 2181) передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 2535 податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181, якщо узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків в строк, то вона признається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно статті 13 Закону № 2535 підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 15 Закону № 2535 власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

З матеріалів справи, а саме облікової картки платник податків, вбачається, що за період з 30.06.2010 по 01.11.2010 у відповідача склалася заборгованість перед бюджетом з орендної плати за землю у сумі  3172,02 грн.

У зв’язку із існуючої переплатою у розмірі 52,40 грн., сума заборгованості по сплаті орендної плати за землю за 2010 рік складає 3119,62 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України державні податкові інспекції в районах, в містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції подають до судів позови, зокрема про стягнення коштів з платника, який має податковий борг.

Згідно підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок  погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по сплаті заборгованості з орендної плати за землю в сумі 3119,62 грн., підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 03 червня 2011 року о 11-15.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства “Пілкс” (99011, м.Севастополь, вул. Гоголя, 24, код ЄДРПОУ 19193763, р/р 26003303335144 в «ВІД ПАТ ПІБ в м.Севастополі АРК»МФО 324515) заборгованість перед бюджетом по сплаті орендної плати за землю у сумі 3119, 62 (три тисячі сто дев’ятнадцять грн. 62 коп.) на р/р 33219811700008, одержувач –Нахімовський місцевий бюджет, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035606, код платежу 13050100, банк одержувача УДК у м.Севастополі.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                      О.О. Єфременко