Ухвала

від 24.02.2011 по справі 519-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

519-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Річна, 29/11, к. 303

УХВАЛА

24.02.2011Справа №5002-17/519-2011

За  заявою  Голова ліквідаційної комісії   Приватного підприємства  «Теплоенергосервіс»  

про  порушення справи про банкрутство

Суддя Гайворонський В.І.   

                  П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від  заявника (боржника) -  не з'явився

Сутність спору:  Голова ліквідаційної комісії Приватного підприємства «Теплоенергосервіс» звернувся до Господарського суду АР Крим з заявою про визнання банкрутом приватного підприємства «Теплоенергосервіс» відповідно до ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом».

          Згідно Рішення № 3 учасника приватного підприємства «Теплоенергосервіс» від 25 січня 2011 року вирішено припинити ПП «Теплоенергосервіс» шляхом ліквідації, затвердити ліквідаційний баланс ПП «Теплоенергосервіс».

          Так, приватне підприємство «Теплоенергосервіс» 01 лютого 2010 року уклало з приватним підприємством «Сельхозконтакт» Договір купівлі-продажу №1.

          Відповідно до п.1.2 Договору вартість найменування, одиниці виміру, загальна кількість та якість продукції та/або партії продукції, що є предметом цього Договору, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), погоджується сторонами за попередньою домовленістю та визнаються у товарних накладних на кожну окрему повну або часткову поставку продукції.

Відповідно до п.1.3 Договору загальна ціна продукції за цим Договором дорівнює її вартості, відображеній у товарних накладних на передачу кожної окремої повної  або часткової партії продукції, з урахуванням податку на додану вартість по ставці 20%. Ціна продукції визначається з урахуванням вартості зберігання постачальником до моменту відвантаження.

          Сторонами укладений Договір, і відповідно, відносини між ними регулюються  цим договором і нормами, що відносяться  до договорів.

У встановленому Законом порядку даний Договір з будь-яких підстав  недійсним не визнаний та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129  Конституції України принципу диспозитивності  сторін суд не вправі  давати оцінку  договору на предмет  його невідповідності законодавству, про що також указується  в постанові  Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

          Так, статтею 129 Конституції України  закріплений принцип  змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

          Згідно  ст. 8  Конституції  України   вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

            В постанові  Пленуму  Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування  норм Конституції України при здійсненні  правосуддя” вказується, що  суди вправі  застосовувати безпосередньо  норми Конституції як норми прямої  дії.

         Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним,  якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

        Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що Договір чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

       Зацікавленою особою не надано доказів того,  що Договір або окремі його пункти визнані судом недійсними.

       При цьому необхідно відмітить, що згідно ст. 129 Конституції України  передбачено, що  сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

       Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

       Оскільки відповідні докази відсутні у справі до винесення ухвали, немає підстав їх залучати  до справи після  винесення  ухвали  по справі.

        Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

        Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватись.  

        Отримання товару ПП «Теплоенергосервіс» за Договором купівлі-продажу №1 від 01 лютого 2010 року підтверджується видатковою накладною №01028 від 01 лютого 2010 року та податковою накладною №01028 від 01 лютого 2010 року на суму  90061,22 грн.

          Окрім цього, 15 вересня 2010 року між приватним підприємством «Сельхозконтакт» та боржником складений акт звірки взаємних розрахунків за договором купівлі-продажу №1 від 01 лютого 2010 року станом на 15 вересня 2010 року.

          Згідно балансу боржника активів щодо погашення боргу немає.

          Таким чином, боржник має заборгованість і не здатний задовольнити вимоги кредитора за грошовими зобов'язаннями на суму 90900,61грн.

          Відповідно до ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом» якщо вартості майна боржника – юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна) комісія зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

          Таким чином, боржник повинен в даному випадку звернутися з відповідною заявою.

          Рішення власника щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності є його правом.

          Якщо виникнуть будь-які обставини, які мають суттєве значення для справи, зацікавлена сторона вправі звернутись із заявою про перегляд цієї постанови за нововиявленими обставинами.

          Згідно витягу з ЄДРПОУ боржник є юридичною особою та значиться в ЄДРПОУ.

          При викладених обставинах суд вважає за можливе визнати боржника банкрутом та відкрити відносно нього ліквідаційну процедуру.

          Згідно ч.2 статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом» за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

          Суд вважає необхідним призначити ліквідатором Голову ліквідаційної комісії боржника  ПП «Теплоенергосервіс» Приймака М.І.

          По справі оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

          З врахуванням вищевикладеного, а також керуючись ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом», суд -  рського суду АР Крим з заявою про визнання бнкрутом

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.