Рішення

від 10.03.2011 по справі 284-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люк сембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

10.03.2011 Справа №5002-33/284-2011

за позовом товариства з об меженою відповідальністю «П ласт-Гласс-Крим» (95000, м. Сімферо поль, вул. Космічна, 5/13, кв. 110)

до товариства з обмеженою в ідповідальністю «Науково-ви робниче підприємство «Агро» (95000, м. Сімферополь,вул. Комунал ьна, 34)

про стягнення 12 833,28 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Позивача: ОСОБА_1, предст авник, довіреність від 20.12.2010 р., Т ОВ «Пласт-Гласс-Крим».

Відповідача: ОСОБА_2 пре дставник, довіреність №1 від 21 .02.2011 р., ТОВ «Науково-виробниче п ідприємство «Агро».

Суть спору: товариство з об меженою відповідальністю «П ласт-Гласс-Крим» звернулося до господарського суду АР Кр им з позовною заявою та проси ть суд стягнути з відповідач а, товариства з обмеженою від повідальністю «Науково-виро бниче підприємство «Агро», в ідсотки за користування безп ідставно отриманими грошами в сумі 6 359.19 грн., інфляційні втр ати в сумі 5 192.07 грн. та 3 % річних в сумі 1 281.02 грн. за несвоєчасне в иконання грошового зобов' я зання.

При цьому, позивач посилаєт ься на рішення господарськог о суду АРК від 06 травня 2008 року у справі № 2-30/1946-2008, яким стягнуто з товариства з обмеженою відп овідальністю «Науково-вироб ниче підприємство «Агро» на користь товариства з обмеже ною відповідальністю «Пласт -Гласс-Крим» 23 434.00 грн. безпідст авно отриманих грошових кошт ів та 397.38 грн. відсотків за кори стування ними, та зазначає, що оскільки це рішення було вик онане відповідачем в примусо вому порядку лише 20 липня 2010 ро ку, ним були нараховані штраф ні санкції в порядку статей 536 та 625 Цивільного кодексу Укра їни за період, протягом якого відповідач безпідставно, з о гляду на вимоги статей 1212, 1214 Цив ільного кодексу України, кор истувався належними позивач у грошами.

Представник відповідача п озовні вимоги не визнав з тих підстав, що позивачем, на його думку, не було надано доказів користування безпідставно о триманими спірними коштами, як і доказів набуття прибутк у від цього, що унеможливлює в розумінні статті 1214 Цивільно го кодексу України, нарахува ння відсотків за таке корист ування (а.с. 50-51).

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Гос подарського процесуального кодексу України в судовому з асіданні представникам стор ін роз'яснені процесуальні п рава та обов'язки.

За клопотанням представни ків сторін, відповідно до ста тті 10 Конституції України, ста тті 12 Закону України «Про судо устрій та статус суддів», поя снення та клопотання по спра ві надавалися ними російськ ою мовою.

Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши представлені докази, заслухавши поясненн я представників сторін, суд -

встанов ив:

Рішенням господарського с уду АР Крим від 06 травня 2008 року у справі № 2-30/1946-2008, залишеним без змін постановою Вищого госп одарського суду України від 02 жовтня 2008 року, з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприєм ство «Агро» стягнуто на кори сть товариства з обмеженою в ідповідальністю «Пласт-Глас с-Крим» 23 434.00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 397.38 грн. відсотків за користув ання ними за період з 10 червня 2007 року по 24 січня 2008 року (а.с. 26-32).

31 жовтня 2008 року видано наказ про примусове виконання ріш ення господарського суду АР Крим від 06 травня 2008 року, який б уло пред' явлено до виконанн я до ВДВС Центрального РУЮ м. С імферополя (а.с. 33).

Постановою державного вик онавця ВДВС Центрального РУЮ м. Сімферополя від 14 листопад а 2008 року відкрито виконавче п ровадження з виконання рішен ня господарського суду АР Кр им від 06 травня 2008 року у справі № 2-30/1946-2008 (а.с. 34).

Вищевказане рішення було в иконане товариством з обмеже ною відповідальністю «Науко во-виробниче підприємство «А гро» 20 липня 2010 року, що підтвер джується витягом з особистог о рахунку (а.с. 35).

З огляду на вищевказані обс тавини, позивачем було нарах овано за період з дати набутт я рішенням господарського су ду АР Крим від 06 травня 2008 року у справі № 2-30/1946-2008 законної сили - 02 жовтня 2008 року по час його фак тичного виконання - 20 липня 2 010 року відсотки за користуван ня своїми грошами, інфляційн і втрати від їх знецінення та 3 % річних, відмова сплатити як і з' явилася підставою для з вернення товариства з обмеже ною відповідальністю «Пласт -Гласс-Крим» до господарсько го суду АР Крим із даною позов ною заявою до товариства з об меженою відповідальністю «Н ауково-виробниче підприємст во «Агро».

Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши представлені докази, заслухавши поясненн я представників сторін, суд в важає позовні вимоги такими, що підлягають частковому за доволенню з наступних підста в.

Оскільки спірні правовідн осини виниклі у зв' язку з бе зпідставним набуттям та кори стуванням чужих грошових кош тів, вони повинні регулювати ся положеннями глави 83 Цивіль ного кодексу України та глав и 49 Цивільного кодексу Україн и в частині забезпечення вик онання зобов' язання щодо їх повернення.

З матеріалів справи вбачає ться, що рішенням господарсь кого суду АР Крим від 06 травня 2008 року у справі № 2-30/1946-2008, залишен им без змін постановою Вищог о господарського суду Україн и від 02 жовтня 2008 року, з товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Науково-виробниче під приємство «Агро» стягнуто на користь товариства з обмеже ною відповідальністю «Пласт -Гласс-Крим» 23 434.00 грн. безпідст авно отриманих грошових кошт ів та 397.38 грн. відсотків за кори стування ними за період з 10 че рвня 2007 року по 24 січня 2008 року (а. с. 26-32).

Згідно з частиною 2 статті 35 Г осподарського процесуально го кодексу України факти, вст ановлені рішенням господарс ького суду під час розгляду о днієї справи, не доводяться з нову при вирішенні інших спо рів, в яких беруть участь ті са мі сторони.

Отже, судом при розгляді спр ави № 2-30/1946-2008 був встановлений фа кт безпідставності набуття товариством з обмеженою відп овідальністю «Науково-вироб ниче підприємство «Агро» гро шових коштів в сумі 23 434.00 грн., що належали товариству з обмеж еною відповідальністю «Плас т-Гласс-Крим».

У зв' язку з тим, що рішення господарського суду АР Крим від 06 травня 2008 року, що набуло ч инності 02 жовтня 2008 року, яким з адоволено вимогу про поверне ння вказаних коштів, було вик онано відповідачем лише 20 лип ня 2010 року, товариством з обмеж еною відповідальністю «Плас т-Гласс-Крим» за період з 02 жов тня 2008 року по 20 липня 2010 року бул о нараховано товариству з об меженою відповідальністю «Н ауково-виробниче підприємст во «Агро» відсотки за корист ування безпідставно отриман ими грошами в сумі 6 359.19 грн., інф ляційні втрати в сумі 5 192.07 грн. та 3 % річних в сумі 1 281.02 грн. за не своєчасне виконання грошово го зобов' язання.

Відповідно до частини 1 стат ті 509 Цивільного кодексу Украї ни зобов' язанням є правовід ношення, в якому одна сторона (боржник) зобов' язана вчини ти на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передат и майно, виконати роботу, нада ти послугу, сплатити гроши то що) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вима гати від боржника виконання його обов' язку.

Згідно зі статтею 598 Цивільн ого кодексу України зобов' я зання припиняється частково або у повному обсязі на підст авах, встановлених договором або законом.

Зобов' язання припиняєтьс я виконанням, проведеним нал ежним чином (стаття 599 Цивільн ого кодексу України).

Так, чинне законодавство не пов' язує припинення зобов' язання з наявністю судового рішення чи відкриттям викона вчого провадження з примусов ого виконання рішення.

Якщо зобов' язання викона но неналежним чином, то воно н е припиняється, але на сторон у, яка допустила неналежне ви конання, покладаються додатк ові юридичні обов' язки, в то му числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України , згідно з якою боржник, який п рострочив виконання грошово го зобов' язання, на вимогу к редитора зобов' язаний спла тити суму боргу з урахування м встановленого індексу інфл яції за весь час простроченн я, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо і нший розмір процентів не вст ановлений договором або зако ном.

Право кредитора вимагати с плати боргу з урахуванням ін дексу інфляції та трьох проц ентів річних є способами зах исту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знеціне ння грошових коштів внаслідо к інфляційних процесів та от риманні компенсації (плати) в ід боржника за користування утримуваними ним грошовими к оштами, належними до сплати к редиторові.

Крім того, якщо після прийня ття господарським судом ріше ння про відшкодування збиткі в їх розмір збільшився в резу льтаті росту цін на майно або роботи, кредитор не позбавле ний права подати новий позов до винної особи.

Тому посилання на обов' яз ковість пред' явлення письм ової вимоги як необхідної ум ови для стягнення трьох проц ентів річних та інфляційних втрат, суд знаходить такими, щ о не мають під собою правовог о обґрунтування.

При цьому, виходячи зі зміст у вищенаведених статей Цивіл ьного кодексу України, право кредитора на новий позов про сплату боргу з урахуванням і ндексу інфляції та процентів річних не ставиться в залежн ість від зупинення виконавчо го провадження та заходів пр имусового виконання рішень щ одо боржника.

Аналогічні за своїм змісто м висновки викладені в поста нови Вищого господарського с уду України від 16 вересня 2009 ро ку (справа № 2-11/712-2009).

Так, позивач, посилаючись на приписи статей 1212, 1214 Цивільног о кодексу України, вважає, що в ідповідачем було порушено зо бов' язання щодо своєчасног о повернення коштів в сумі 23 434 .00 грн., у зв' язку з чим останнь ому за період з 02 жовтня 2008 року по 20 липня 2010 року було нарахов ано відсотки за користуванн я безпідставно отриманими гр ошами в сумі 6 359.19 грн., інфляцій ні втрати в сумі 5 192.07 грн. та 3 % рі чних в сумі 1 281.02 грн..

Згідно з частиною 2 статті 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержа ння чи збереження грошей нар аховуються проценти за корис тування ними (стаття 536 цього К одексу).

Статтею 536 Цивільного кодек су України встановлено, що за користування чужими грошови ми коштами боржник зобов' яз аний сплачувати проценти, як що інше не встановлено догов ором між фізичними особами. Р озмір процентів за користува ння чужими грошовими коштами встановлюється договором, з аконом або іншим актом цивіл ьного законодавства.

Отже, як вбачається зі зміст у даної правової норми, вона н е встановлює розміру процент ів за користування грошовими коштами, віддаючи це на виріш ення на рівні договору або за кону.

Оскільки у даному випадку м ав місце випадок простроченн я повернення грошей, який не б ув передбачений договором, у кладеним між сторонами, розм ір процентів за користування цими коштами повинен бути ви значений законом.

Зокрема, стаття 625 Цивільног о кодексу України надає можл ивість кредитору боржника, я кий прострочив виконання гро шового зобов' язання, стягув ати з нього три проценти річн их від простроченої суми.

Однак, позивач, посилаючись на відсутність будь-яких дом овленостей з відповідачем що до розміру процентів, які мож уть бути нараховані за корис тування коштами, при обчисле нні виходів з розміру подвій ної облікової ставки НБУ (а.с. 36) з огляду на положення поста нови правління НБУ № 492 від 29 гр удня 2007 року, № 107 від 21 квітня 2008 ро ку «Про регулювання грошово- кредитного ринку».

Одночасно, позивачем з поси ланнями на статтю 625 Цивільног о кодексу України за цій пері од (з 02 жовтня 2008 року по 20 липня 20 10 року) було нараховано 3 % річни х від простроченої суми та ін фляційні втрати від знецінен ня коштів на час їх поверненн я.

Отже, з викладеного слід зро бити висновок, що позивач не о тотожнює поняття 3 відсотків річних та відсотків за корис тування грошовими коштами и вважає, що вони можуть бути ст ягнені одночасно, однак, суд н е може погодитися з такою поз ицією, виходячи з наступного .

Так, необхідно зазначити, що положення статей 536 та 625 Цивіл ьного кодексу України, якими встановлено право вимагати сплати відсотків за користув ання грошовими коштами, заст осовуються за умови настання факту порушення зобов' язан ня, а саме - прострочення вик онання грошового зобов' яза ння.

При цьому, в розумінні обох статей, відсотки дійсно є не в ідповідальністю, а платою за весь час користування кошта ми.

Водночас, положеннями стат ті 536 Цивільного кодексу Украї ни не передбачено право стор ін встановлювати відповідни й розмір процентів за корист ування чужими грошовими кошт ами. Тоді як, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України сторонам надано право встан овлювати іншій, ніж 3 % річних р озмір процентів в договорі. Н аведене свідчить, що статтею 536 Цивільного кодексу України фактично конкретизоване пер едбачене статтею 625 цього Коде ксу право на вимогу сплати ві дсотків 3 % річних за весь час п рострочення, якщо іншій розм ір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, зі змісту стате й 536, 625 Цивільного кодексу Укра їни випливає, що договором мо же бути встановлений лише ін ший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислен ня, і за своєю правовою природ ою проценти річних є платою з а користування чужими грошов ими коштами.

Аналогічного висновку дій шов Вищий господарський суд України в своєї постанові ві д 15 квітня 2010 року при розгляді справи № 2-24/2341-2009.

Разом з тим, позивачем не бу ло враховано, що згідно з прип исами статті 549 Цивільного код ексу України, грошовою сумою , яку боржник повинен передат и кредитору у раз порушення з обов' язання, що обчислюєтьс я у відсотках від сумі несвоє часно виконаного грошового з обов' язання за кожен день п рострочення виконання, є пен я.

Аналогічні за своїм змісто м положення містяться в стат ті 230 Господарського кодексу У країни.

Крім того, статтею 231 цього Ко дексу встановлено, що розмір штрафних санкцій може бути в становлено договором у відсо тковому відношенні до сумі н евиконаної частини зобов' я зання або у певній, визначені й грошовій сумі, або у відсотк овому відношенні до суми зоб ов' язання незалежно від сту пеня його виконання, або у кра тному розмірі до вартості то варів (робіт, послуг).

Саме частиною 6 статті 231 Госп одарського кодексу України п ередбачено, що штрафні санкц ії за порушення грошових зоб ов' язань встановлюються у в ідсотках, розмір яких визнач ається обліковою ставкою Нац іонального банку України.

Таким чином, дослідивши пра вову природу нарахованих поз ивачем процентів, суд дійшов висновку, що вказані ним проц енти ідентичні та є платою за користування чужими грошови ми коштами, у зв' язку з чим не можуть бути одночасно стягн ути з відповідача.

Отже, оскільки як вже було в становлено, позивачем необґр унтовано було здійснено розр ахунок процентів за користув ання коштами виходячи з розм іру подвійної облікової став ки НБУ, а домовленості щодо ін шого розміру, ніж передбачен о статтею 625 Цивільного кодекс у України, сторонами досягну то не було, суд вбачає правові підстави для задоволення по зовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1 281.02 грн. за період з 02 жовтня 2008 ро ку по 20 липня 2010 року, в частині с тягнення 6 359.19 грн. процентів за користування безпідставно о триманими грошами - в позов і слід відмовити.

Також, позивачем було заявл ено вимогу про стягнення з ві дповідача інфляційних втрат за період з 02 жовтня 2008 року по 2 0 липня 2010 року в сумі 5 192.07 грн..

Таке право кредитора, як вже зазначалося, передбачено ст аттею 625 Цивільного кодексу Ук раїни.

Судом був проведений розра хунок інфляційного збільшен ня суми 23 434.00 грн. за період з 02 жо втня 2008 року по 20 липня 2010 року, як ий склав з урахуванням індек су інфляції за заданий періо д (1.220) - 5 155.48 грн., у якому розмірі і підлягає стягненню з відпо відача, в частині стягнення 36. 59 грн. інфляційних втрат - слід відмовити.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового проце су покладаються на відповіда ча пропорційно задоволеним в имогам, відповідно до вимог с татті 49 Господарського проце суального кодексу України.

У судовому засіданні були о голошені вступна та резолюти вна частини рішення згідно с татті 85 Господарського проце суального кодексу України. П овне рішення складено 11 берез ня 2011 року.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 49, 82-84 Господа рського процесуального Коде ксу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити ч астково.

2. Стягнути з товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Науково-виробниче підпр иємство «Агро» (95000, м.Сімферопо ль, вул. Комунальна, 34; ЗКПО 19011532, р /р26003003661 в АБ «Морской» МФО 324742) на к ористь товариства з обмежено ю відповідальністю «Пласт-Гл асс-Крим» (95000, м.Сімферополь, ву л. Космічна, 5/13, кв.110; ЗКПО 33530387, МФО 324010, р/р 26005452269001 в КРФ АКБ «Укрсоцба нк») інфляційні втрати в сумі 5 155.48 грн., 3 % річних в сумі 1 281.02 грн. , 64.36 державного мита та 236.00 грн. в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу.

3. Видати наказ після н абрання рішенням законної си ли.

4. В частині стягнення 6 359.19 грн. процентів за користув ання грошовими коштами та ін фляційних втрат в сумі 36.59 грн. - в позові відмовити.

Суддя Господарськог о суду

Автономної Республіки Кр им Рад вановська Ю.А.