ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М
Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люк сембург/Речна, 29/11, к. 317
РІШЕННЯ
Іменем України
09.03.2011 Справа №5002-28/59-2011
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Євпаторійський» (96555, АР Кр им, Сакський район, с. Уютне, ву л. Аксабай, 9; поштова адреса: 97 400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Еск адронна, 22).
До відповідача - Державно го підприємства «Військовий радгосп «Євпаторійський» Мі ністерства оборони України ( 97402, м. Євпаторія, ГСП - 2, Ділянк а нова).
Про визнання недійсним дог овору.
Суддя С.О. Лукачов
представники:
Від позивача - ОСОБА_1. - представник, довіреність ві д 25.08.2009р.
Від відповідача - не з' яв ився, повідомлений належним чином.
Суть спору: Товариство з об меженою відповідальністю «В С Євпаторійський» звернулос ь до господарського суду АР К рим з позовною заявою до Держ авного підприємства «Військ овий радгосп «Євпаторійськи й» Міністерства оборони Укра їни про визнання договору до ручення від 19.09.2006 р. недійсним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір уклад ено не уповноваженими на це о собами, та засновані на полож еннях ст.ст. 203, 207 Цивільного код ексу України.
Представник відповідача у засідання суду тричі не з' я вився, відзив на позов не нада в, про час розгляду справи пов ідомлений належним чином. Пр о причини неявки суд не повід омив.
Справа розглядається за на явними у неї матеріалами в по рядку статті 75 ГПК України.
Розгляд справи відкладавс я відповідно до ст. 77 ГПК Украї ни.
Після вияснення всіх обста вин справи та перевірення до казів, суд видалявся для прий няття рішення по справі до на радчої кімнати.
Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
06 червня 2005 року між Фондом ма йна Автономної Республіки Кр им (орендодавець) та ТОВ «ВС Єв паторійський» (орендар) укла дено договір оренди цілісног о майнового комплексу Держав ного підприємства «Військов ий радгосп «Євпаторійський» , який розташовано за адресою : м. Євпаторія, ГСП - 2, дільниця нова.
19 вересня 2006 року між Військо вим радгоспом «Євпаторійськ ий» Міністерства оборони Укр аїни та Товариством з обмеже ною відповідальністю «ВС Євп аторійський» укладено догов ір доручення (а. с. 10).
Відповідно до ст. 1000 Цивільно го кодексу України, за догово ром доручення одна сторона (п овірений) зобов'язується вчи нити від імені та за рахунок д ругої сторони (довірителя) пе вні юридичні дії. Правочин, вч инений повіреним, створює, зм інює, припиняє цивільні прав а та обов'язки довірителя. Дог овором доручення може бути в становлено виключне право по віреного на вчинення від іме ні та за рахунок довірителя в сіх або частини юридичних ді й, передбачених договором. У д оговорі можуть бути встановл ені строк дії такого доручен ня та (або) територія, у межах я кої є чинним виключне право п овіреного.
Договором доручення визна чено, що повірений (позивач) зо бов' язується здійснювати в ід імені довірителя (відпові дача) наступні юридичні дії: о плачувати борги ДП «Військов ий радгосп «Євпаторійський» перед Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» ві дповідно до укладеної додатк ової угоди про реструктуриз ацію заборгованості № 1/53 від 19 вересня 2006р. в сумі 194345,91 грн.
Відповідно до п. 7 договору, д аний договір укладено на стр ок з 19.09.2006р. по 31.12.2009р.
Позивач просить визнати до говір доручення від 19.09.2006 р. нед ійсним, у зв' язку з тим, що до говір укладено не уповноваже ними на це особами.
Дослідивши матеріали спра ви, суд вважає, що вимоги позив ача підлягають задоволенню з наступних підстав.
В силу ч. 7 ст. 179 Господарськог о кодексу України, господарс ькі договори укладаються за правилами, встановленими Цив ільним кодексом України з ур ахуванням особливостей, пере дбачених цим кодексом, іншим и нормативно-правовими актам и щодо окремих видів договор ів.
Загальні вимоги, додержанн я яких є необхідним для чинно сті правочину, визначені ст. 20 3 Цивільного кодексу України . При цьому, відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія о соби, спрямована на набуття, з міну або припинення цивільни х прав та обов'язків; правочин и можуть бути дво- чи багатост оронніми (договори).
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України з міст правочину не може супер ечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам сус пільства.
Відповідно до ст. 207 Цивільно го кодексу України, правочин вважається таким, що вчинени й у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у лис тах, телеграмах, якими обміня лися сторони. Правочин вважа ється таким, що вчинений у пис ьмовій формі, якщо воля сторі н виражена за допомогою теле тайпного, електронного або і ншого технічного засобу зв'я зку.
Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій форм і, якщо він підписаний його ст ороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юриди чна особа, підписується особ ами, уповноваженими на це її у становчими документами, дові реністю, законом або іншими а ктами цивільного законодавс тва, та скріплюється печатко ю.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного ві дтворення підпису за допомог ою засобів механічного або і ншого копіювання, електронно -числового підпису або іншог о аналога власноручного підп ису допускається у випадках, встановлених законом, іншим и актами цивільного законода вства, або за письмовою згодо ю сторін, у якій мають містити ся зразки відповідного анало га їхніх власноручних підпис ів.
Якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадо ю не може підписатися власно ручно, за її дорученням текст правочину у її присутності п ідписує інша особа.
Підпис іншої особи на текст і правочину, що посвідчуєтьс я нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою ос обою, яка має право на вчиненн я такої нотаріальної дії, із з азначенням причин, з яких тек ст правочину не може бути під писаний особою, яка його вчин яє.
Підпис іншої особи на текст і правочину, щодо якого не вим агається нотаріального посв ідчення, може бути засвідчен ий відповідною посадовою осо бою за місцем роботи, навчанн я, проживання або лікування о соби, яка його вчиняє.
Судом встановлено, що спірн ий договір укладено Військов им радгоспом «Євпаторійськи й» Міністерства оборони Укра їни в особі директора Вовкод авець С.В., який діє на підстав і статуту, з одного боку та ТОВ «ВС Євпаторійський» в особі заступника генерального ди ректора Османова Е.Я., який діє на підставі статуту, з іншого боку.
Матеріали справи містять к онтракт № 7 з керівником підпр иємства, що є у загальнодержа вній власності від 05 серпня 2003 року (а. с. 11- 13), відповідно до яко го, громадянин Вовкодавець С ергій Вікторович наймається (назначається) на посаду дире ктора Військового радгоспу « Євпаторійський» на термін з 05.08.2003р. по 05.08.2004р.
17.08.2004р. наказом начальника Уп равління сільського господа рства Міністерства оборони У країни № 198/246 (а. с. 14) продовжено д ію контракту № 7 до 05.08.2005р.
Як свідчить трудова книжка БТ-І № 5671054 (а. с. 15), 06.08.2005р. Вовкодавця С.В. було звільнено з займаної посади по закінченню дії кон тракту.
Таким чином, на момент уклад ання спірного договору, 19.09.2006р. Вовкодавець Сергій Вікторов ич не знаходився у трудових в ідносинах з Військовим радго спом «Євпаторійський» Мініс терства оборони України, а та кож, в матеріалах справи відс утні докази надання зазначен ому громадянину повноважень на укладання договору доруч ення.
Крім того, судом також дослі джено статут Товариства з об меженою відповідальністю «В С Євпаторійський» та встанов лено наступне. Відповідно до п. 8.10 статуту, директор товарис тва має право без довіреност і діяти від імені товариства , укладає угоди, контракти, в т ому числі зовнішньоекономіч ні, видає довіреності. Директ ор може передавати свої повн оваження (частину повноважен ь) іншим посадовим особам тов ариства на визначений ним те рмін (п. 8.11 статуту) (а. с. 24).
З огляду на те, що в матеріал ах справи відсутні документи , які визначають повноваженн я заступника генерального ди ректора ТОВ «ВС Євпаторійськ ий», а також відсутня довірен ість на укладання спірного д оговору на ім' я заступника генерального директора това риства Е.Я. Османова, суд дійшо в висновку, що останній діяв з перевищенням повноважень пі д час укладання спірного дог овору.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 237 Цив ільного кодексу України, пре дставництвом є правовідноше ння, в якому одна сторона (пред ставник) зобов'язана або має п раво вчинити правочин від ім ені другої сторони, яку вона п редставляє. Представництво в иникає на підставі договору, закону, акта органу юридично ї особи та з інших підстав, вст ановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 238 ЦК Україн и, представник може бути упов новажений на вчинення лише т их правочинів, право на вчине ння яких має особа, яку він пре дставляє. Представник не мож е вчиняти правочин, який відп овідно до його змісту може бу ти вчинений лише особисто ті єю особою, яку він представля є.
Відповідно до ст. 241 ЦК Україн и, правочин, вчинений предста вником з перевищенням повнов ажень, створює, змінює, припин яє цивільні права та обов'язк и особи, яку він представляє, л ише у разі наступного схвале ння правочину цією особою. Пр авочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, як у він представляє, вчинила ді ї, що свідчать про прийняття й ого до виконання. Наступне сх валення правочину особою, як у представляють, створює, змі нює і припиняє цивільні прав а та обов'язки з моменту вчине ння цього правочину.
Як пояснював представник п озивача, на момент винесення рішення по справі рішень щод о схвалення договору доручен ня - не існує.
Відповідно до ст. 203 ЦК Україн и, зміст правочину не може суп еречити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавс тва, а також моральним засада м суспільства. Особа, яка вчин яє правочин, повинна мати нео бхідний обсяг цивільної дієз датності. Волевиявлення учас ника правочину має бути віль ним і відповідати його внутр ішній волі. Правочин має вчин ятися у формі, встановленій з аконом. Правочин має бути спр ямований на реальне настання правових наслідків, що обумо влені ним. Правочин, що вчиняє ться батьками (усиновлювачам и), не може суперечити правам т а інтересам їхніх малолітніх , неповнолітніх чи непрацезд атних дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК Укра їни, підставою недійсності п равочину є недодержання в мо мент вчинення правочину стор оною (сторонами) вимог, які вст ановлені частинами першою - т ретьою, п'ятою та шостою статт і 203 цього кодексу.
Відповідно до п. 8. Постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни «Про судову практику ро згляду цивільних справ про в изнання правочинів недійсни ми» № 9 від 06.11.2009 року № 9, відповід но до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійс ності правочину є недодержан ня стороною (сторонами) вимог , які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчине ння правочину.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які ф актичні дані, на підставі яки х господарський суд у визнач еному законом порядку встано влює наявність чи відсутніст ь обставин, на яких ґрунтують ся вимоги і заперечення стор ін, а також інші обставини, які мають значення для правильн ого вирішення господарськог о спору.
Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог або запер ечень способом, який встанов лений законом для доведення такого роду фактів.
Відповідач не використав с вого права та не представив с уду належних доказів, які спр остовують доводи позивача.
Викладені обставини свідч ить про те, що договір доручен ня від 19.09.2006 року укладено не уп овноваженими на це особами, у зв' язку з чим суд дійшов вис новку, що спірний договір не в ідповідає приписам ст. 203 ЦК Ук раїни, що відповідно до п. 1 ст. 2 15 ЦК України є підставою для в изнання його недійсним.
Судові витрати по оплаті де ржавного мита та витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу, суд п окладає на відповідача у від повідності до ст. 49 ГПК Україн и.
Вступна та резолютивна час тини рішення оголошені - 09.03.20 11р.
Рішення оформлено відпові дно до ст. 84 ГПК України - 14.03.2011р .
Враховуючи викладене та ке руючись статями 49, 82-85 Господар ського процесуального кодек су України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати договір дору чення від 19.09.2006 року, укладений між Державним підприємством «Військовий радгосп «Євпато рійський» Міністерства обор они України (97402, м. Євпаторія, ГС П - 2, Ділянка нова, код ЄДРПОУ 08413983) та Товариством з обмежено ю відповідальністю «ВС Євпат орійський» (96555, АР Крим, Сакськ ий район, с. Уютне, вул. Аксабай , 9, код ЄДРПОУ 32945562) - недійсним.
3. Стягнути з Державног о підприємства «Військовий р адгосп «Євпаторійський» Мін істерства оборони України (9740 2, м. Євпаторія, ГСП - 2, Ділянка нова, код ЄДРПОУ 08413983) на корист ь Товариства з обмеженою від повідальністю «ВС Євпаторій ський» (96555, АР Крим, Сакський ра йон, с. Уютне, вул. Аксабай, 9, код ЄДРПОУ 32945562) державне мито у роз мірі 85,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу.
4. Наказ видати після на брання рішенням законної сил и.
Суддя Господарськог о суду
Автономної Республіки Кр им Лук ачов С.О.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 09.03.2011 |
Оприлюднено | 17.06.2011 |
Номер документу | 16093870 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Лукачов С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні