Рішення
від 04.04.2011 по справі 530-2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Н евського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

04.04.2011 Справа №5002-24/530-2011

За позовом Приватного пі дприємства «Сайт»(98500, м.Алуш та, вул.60 років СРСР, 10, кв.45)

До відповідача Товариств а з обмеженою відповідальн істю «Скінія-Тур»( 98500, м.Алушта , с.Кипарисне, вул. партизанськ а, 5 // 98600, м.Ялта, пер.Халтурина, 2 3, кв.43)

про стягнення 55 672,04 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосов а

пред ставники:

Від позивача - ОСОБА_3 , представник, довіреність 3131 в ід 26.01.2011 р.

Від відповідача - ОСОБА _4, представник за довіреніс тю від 28.02.2011р., НОМЕР_1 видани й 27.01.1998р.

Обставини справи: до господ арського суду звернулося При ватне підприємство «Сайт» з позовом до Товариства з о бмеженою відповідальністю « Скінія-Тур» про стягнення 55 672, 04грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним: між ПП «Сайт» та ТО В «Скінія-Тур» 17 серпня 2010р. був укладений договір безвідсот кової позики за №17/08/20101.

Відповідно п.1 договору пози ки позивач передає відповіда чу грошові кошти у розмірі 75000,0 0 грн., а відповідач зобов' язу ється повернути грошові кошт и позикодавцю в строк до 14 лис топада 2010р.(п.5.1. договору).

Платіжним дорученням №80 від 17.08.10р. у розмірі 500000,00 грн., та №87 від 20.08.10р. у розмірі 25000,00 грн., позивач у відповідності з вимогами п .2.1. договору перерахував на ро зрахунковий рахунок відпові дача грошові кошти у загальн ій сумі 75000,00 грн.

Відповідач платіжним дору ченням №392 від 01.10.10р. у розмірі 960,00 грн., №418 від 21.10.10р. у розмірі 15400,00 гр н., №428 від 28.10.10р. у розмірі 3300,00 грн., ч астково повернув позивачу су му позики у розмірі 19660,00 грн.

Як зазначає позивач, станом на січень 2011 року відповідач н е повернув позивачу 55340,00грн.

Позивач стверджує, що 10.12.10р. с прямував на адресу відповіда ча претензію та лист, в яких пр осив сплатити 55340,00 грн., та на ча с подання позову відповіді н е отримав.

П.6.1. договору передбачено, у разі несвоєчасного повернен ня позики відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,01% за кожний день прострочення.

Ґрунтуючись на вищевиклад еному, позивач просить суд ст ягнути з відповідача на кори сть позивача 55672,04 грн., у тому чи слі - заборгованість за дог овором 55340,00 грн., пеня у розмірі 332,04 грн.

Відповідач клопотанням пр осив суд зупинити провадженн я по справі до розгляду позов у ТОВ «Скінія - Тур» до ПП «Са йт» про визнання недійсним д оговору позики №17/08/20101 від 17.08.2010 р. Відповідач зауважує на тому, що у разі задоволення вказан ого позову суттєво зміниться ситуація по даній справі та п равове положення сторін.

У підтвердження того, що вка заний позов було прийнято до розгляду відповідачем було представлено копію ухвали ГС АР Крим від 31.03.2011 р. по справі №5002- 21/1217-2011.

Позивач проти зупинення пр овадження по справі заперечу вав.

Суд дійшов висновку відмов ити у задоволенні вказаного клопотання в зв' язку з наст упним.

Відповідно до частини 1 стат ті 69 чинного Господарського процесуального кодексу Укра їни процесуальні строки розг ляду справи судом обмежені двохмісячним строком, який о бчислюється від дня одержан ня позовної заяви.

З урахуванням змін, внесени х до статті 69 Господарського процесуального кодексу Укра їни Законом України «Про суд оустрій та статус суддів», що набрав чинності 30 липня 2010 рок у, у виняткових випадках за кл опотанням сторони, з урахува нням особливостей розгляду с пору, господарський суд ухва лою може продовжити строк ро згляду спору, але не більш як н а п'ятнадцять днів.

Однак суд зауважує на тому, що строк розгляду справи, виз начений вищевказаною нормою , спливає 10.04.2011 р. Клопотань стор ін про продовження строку ро згляду справи від сторін не н адходило.

Таким чином, у разі зупиненн я провадження по даній справ і та її подальшого поновленн я та призначення для подальш ого розгляду, суд буде вимуше ний вийти за межі встановлен ого Законом двомісячного стр оку, що є порушенням норм чинн ого законодавства України.

Також суд зауважує на тому, що у разі якщо позов ТОВ «Ск інія - Тур» по справі №5002-21/1217-2011 б уде задоволено та це рішення суду вступить в законну силу , то ТОВ «Скінія - Тур» буде м ати можливість звернутися до суду з заявою про перегляд рі шення суду по даній справі за нововиявленими обставинами .

Також суд вважає, що матеріа ли справи в достатній мірі ха рактеризують правовідносин и, що склалися між сторонами, у сі документи, зокрема, оригін али, були досліджені у судово му засіданні за участю предс тавників обох сторін та вваж ає за можливе розглянути спр аву за наявними в ній матеріа лами в порядку статті 75 Господ арського процесуального код ексу України.

Розгляд справи відкладавс я та оголошувалася перерва, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу Укра їни.

Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши представлені докази, заслухавши поясненн я представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2010 року між позивачем по сп раві ( Позикодавець ) та відпов ідачем ( Позичальни к ) був укладений договір пози ки №17/08/20101 ( поверненої фінансов ої допомоги ).

Пунктом 1.1 вказаного догово ру передбачено, що позивач пе редає позичальнику 75 000 грн., а в ідповідач зобов' язався їх п овернути до закінчення строк у позики.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору позикодавець не ма є права на отримання процент ів.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору позивач зобов' яза вся надати позику на протязі 3 - х днів ( в строк до 20.08.2010 р. ) з м оменту підписання даного дог овору. Позика надається шлях ом перерахування на рахунок відповідача.

Судом встановлено, що позив ач в повному обсязі виконав в зяті на себе зобов' язання щ одо надання позики, що підтве рджується платіжними доруч еннями від 17.08.2010 р. №80 на суму 50 000 г рн. та від 20.08.2010 р. №87 на суму 25 000 грн . ( а. с. 6 - 7 ), а також банківським и виписками.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору строк надання пози ки складає 90 днів з моменту пі дписання даного договору.

При цьому відповідно до п. 3.2 вказаного договору вказани й строк не може бути продовже но за згодою сторін шляхом пі дписання додаткової угоди.

Суду не було надано доказів того, що сторонами по справі б уло укладено додаткову угоду щодо продовження строку над ання позики.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору по закінченню стро ку, вказаного у п. 3.1 даного дого вору, позичальник зобов' яза вся на протязі трьох днів пов ернути суму позики позикодав цю.

Позика повертається шляхо м перерахування на рахунок п озикодавця або шляхом внесен ня до каси готівки.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору він вступає в силу з моменту підписання його сто ронами і діє до 14.11.2010 р.

Таким чином, з урахуванням в ищевказаних умов договору, а саме п. п. 3.1, 4.1, до 17.11.2010 р. включно відповідач повинен був пове рнути позивачу суму позики.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діло вого обороту або інших вим ог, що звичайно ставляться. А налогічне положення містить ся в частині 1 статті 193 Господа рського кодексу України, яко ю визначено, що суб' єкти гос подарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов' язання належним чино м відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимо г щодо виконання зобов' язан ня - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ста вляться.

Статтею 525 Цивільного кодек су України передбачено, що од ностороння відмова від зоб ов'язання або одностороння з міна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановле но договором або законом.

Відповідно до статті 530 Циві льного кодексу України якщо у зобов' язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більш е сторін, спрямована на встан овлення, зміну або припиненн я цивільних прав та обов' яз ків.

Згідно зі статтею 629 Цивільн ого кодексу України договір є обов' язковим для виконанн я сторонами Договору.

Відповідно до ст. 1046 Цивільно го кодексу України за догово ром позики одна сторона (пози кодавець) передає у власніст ь другій стороні (позичальни кові) грошові кошти або інші р ечі, визначені родовими озна ками, а позичальник зобов'язу ється повернути позикодавце ві таку ж суму грошових кошті в (суму позики) або таку ж кіль кість речей того ж роду та так ої ж якості. Договір позики є у кладеним з моменту передання грошей або інших речей, визна чених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК Украї ни позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві поз ику (грошові кошти у такій сам ій сумі або речі, визначені ро довими ознаками, у такій самі й кількості, такого самого ро ду та такої самої якості, що бу ли передані йому позикодавце м) у строк та в порядку, що вста новлені договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може б ути повернена позичальником достроково, якщо інше не вста новлено договором.

Позика вважається поверну тою в момент передання позик одавцеві речей, визначених р одовими ознаками, або зараху вання грошової суми, що позич алася, на його банківський ра хунок.

Однак відповідач, у порушен ня умов вищевказаного догово ру, у жовтні 2010 р. лише частково сплатив позивачу суму позик и, а саме: у розмірі 19 660 грн., що пі дтверджується платіжними до рученнями №392 від 05.10.2010 р. на суму 960 грн., №418 від 21.10.2010 р. на суму 15 400 гр н. і №428 від 28.10.2010 р. на суму 3300 грн. ( а . с. 41 - 43 ).

Як вбачається з призначень платежу у вказаних платіжни х дорученнях відповідач спла чував саме повернення позики відповідно до договору №17/08/20101 від 17.08.2010 р.

Відповідач, у порушення вим оги ст. 33 ГПК України, не предст авив суду доказів повернення позивачу позики у розмірі 55 340 грн.

При таких обставинах, позов ні вимоги в частині стягненн я суми позики за вищевказани м договором у розмірі 55 340 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стяг нути з відповідача пеню у роз мірі 332,04 грн. за неповернення с уми позики.

Відповідно до ст. 1050 ЦК Украї ни якщо позичальник своєчас но не повернув речі, визначен і родовими ознаками, він зобо в'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цьог о Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути п овернуті, до дня їх фактичног о повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процент ів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 546 Цивільно го кодексу України передбаче но, що виконання зобов' язан ня може забезпечуватися неус тойкою, порукою, гарантією, за ставою, притриманням, завдат ком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу Україн и виконання зобов' язання (о сновного зобов' язання) забе зпечується, якщо це встановл ено договором або законом. Пі д неустойкою, відповідно до с татті 549 Цивільного кодексу У країни розуміється грошова с ума або інше майно, які боржни к повинен передати кредиторо ві у разі порушення боржнико м зобов' язання. Штрафом є не устойка, що обчислюється у ві дсотках від суми невиконаног о або неналежно виконаного з обов' язання. Пенею є неусто йка, що обчислюється у відсот ках від суми несвоєчасно вик онаного грошового зобов' яз ання за кожен день простроче ння виконання.

Отже, види забезпечення вик онання зобов' язань є спеціа льними мірами майнового хара ктеру, які стимулюють належн е виконання зобов' язання бо ржником шляхом встановлення додаткових гарантій задовол ення вимог кредитора, а тому з абезпечення виконання зобов ' язань будь-яким з видів, пер едбачених статтею 546 Цивільно го кодексу України, також ств орює зобов' язувальні право відносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 стат ті 230 Господарського кодексу У країни штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються го сподарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штр аф, пеня), яку учасник господар ських відносин зобов' язани й сплатити у разі порушення н им правил здійснення господа рської діяльності, невиконан ня або неналежного виконання господарського зобов' язан ня. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу Укр аїни, штрафні санкції за пору шення грошових зобов' язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається об ліковою ставкою Національно го банку України, за увесь час користування чужими коштами , якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або д оговором.

Згідно частини 6 статті 232 Гос подарського кодексу України нарахування штрафних санкці й за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не вст ановлено законом або договор ом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'яз ання мало бути виконано.

Оскільки при розгляді спра ви судом була встановлена на явність прострочення з боку відповідача щодо оплати плат ежів, суд визнає вимоги позив ача щодо стягнення з відпові дача пені обґрунтованими.

Відповідно до п. 6.2 договору п озики у разі порушення строк у повернення позики позичаль ник сплачує позикодавцю пеню у розмірі 0,01% за кожен день про строчення.

Договірні правовідносини між платниками та одержувача ми грошових коштів щодо відп овідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов' я зань регулюються Законом Укр аїни “Про відповідальність з а несвоєчасне виконання грош ових зобов' язань” N 543/96-ВР ві д 22 листопада 1996 року.

Статтями 1, 3 цього Закону вст ановлено, що платники грошов их коштів сплачують на корис ть одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в ро змірі, що встановлюється за з годою сторін. Розмір пені обч ислюється від суми простроче ного платежу та не може перев ищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак при цьому позивачем б уло надано декілька розрахун ків пені ( а. с. 5 на суму 442,72 грн., а. с. 30 на суму 592,14 грн., а. с. 45 на суму 747,09 грн. ).

Однак суд зауважує на тому, що у поданому позові позивач просить стягнути пеню у розм ірі 332,04 грн., а у вищевказаних ро зрахунках ( а. с. 30, 45 ) сума пені по стійно збільшувалася в зв' я зку зі збільшенням строку за який нараховується пеня ( з по чатку до 01.03.2011 р., а потім до 29.03.2011 р. ).

Однак позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, правом на збіль шення розміру позовних вимо г в частині стягнення пені не скористався, а тому сума пені , що вказана у позові, залишаєт ься незмінною.

А таким чином, суд приймає д о уваги період нарахування п ені, що вказаний у розрахунку , що був доданий до позову перв існо, тобто з 14.11.2010 р. по 01.02.2011 р. ( а. с. 5 ).

Однак при цьому суд не погод жується з початком періоду н арахування пені - 14.11.2011 р., оскі льки, як вже було вказано вище у пункті 4.1 вказаного договор у позики було зазначено, що по закінченню строку, вказаног о у п. 3.1 даного договору ( 90 днів ( 17.08.2010 р. по 14.11.2010 р.) ), позичальн ик зобов' язався на протязі трьох днів повернути суму по зики позикодавцю.

Тобто суму позики відповід ач повинен був повернути не д о 14.11.2010 р., а до 17.11.2010 р. включно.

Таким чином, розрахунок пен і необхідно розпочинати з 18.11.20 10 р.

При таких обставинах за неп овернення позики розмір пені за період з 18.11.2010 р. по 01.02.2011 р. склад ає 420,58 грн.

Однак, оскільки позивач пра вом на збільшення розміру по зовних вимог не скористався, а суд позбавлений права вихо дити за межі заявлених позов них вимог, то позовні вимоги в частині стягнення пені у роз мірі 332,04 грн. підлягають задово ленню.

Державне мито у розмірі та в итрати на інформаційно-техні чне забезпечення судового пр оцесу підлягають віднесенню на відповідача, відповідно д о вимог статті 49 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни.

Відповідно до ст. 47 Господар ського процесуального кодек су України державне мито під лягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених зак онодавством.

Згідно ст. 8 Декрету Кабінет у міністрів України «Про дер жавне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями сплачене державне мито підл ягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж п ередбачено чинним законодав ством.

Відповідно до підпункту ”а ” пункту 2 статті 3 Декрету Каб інету міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 р оку N 7-93 зі змінами та доповненн ями із заяв майнового характ еру, що подаються до господар ських судів, встановлена ста вка державного мита у розмір і 1 відсотка ціни позову, але н е менше 6 неоподаткованих мін імумів доходів громадян (102 гр н.) і не більше 1500 неоподаткован их мінімумів доходів громадя н (25500 грн.).

Як вбачається з позовної за яви, позивач просив суд стягн ути з відповідача 55 672,04 грн.

Так 1 відсоток від вказаної суми становить 556,72 грн., тоді як з квитанції №116 від 11.01.2011 р. вбача ється, що держмито сплачено у розмірі 591,00 грн.

Отже, сума зайве сплаченого державного мита у розмірі 34,28 г рн. підлягає поверненню пози вачу.

В судовому засіданні оголо шені вступна та резолютивна частини рішення згідно статт і 85 Господарського процесуал ьного кодексу України та пов ідомлено, що повне текст ріше ння буде складено 06.04.2011 р. Повни й текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарськ ого процесуального кодексу У країни 06.04.2011 р.

З урахуванням викладеного , керуючись статями 33, 34, 49, 82 - 84, 85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Скінія-Тур», 98500, м. Алушта, с. Ки парисне, вул. Партизанська, 5 // 9 8600, м. Ялта, пер. Халтурина, 23, кв .43, ( р/р 26002310052601 в ФАБ «Південний» , м. Ялта, МФО 384522, ЗКПО 33955325 ) на кори сть приватного підприємств а «Сайт», 98500, м. Алушта, вул.60 ро ків СРСР, 10, кв.45, ( р/р НОМЕР_2 в «Райффайзен Банк Аваль », м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 31817259 ) борг у розмірі 55 340 грн., пеню у розмі рі 332,04 грн., а також 556,72 грн. держа вного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забез печення судового процесу.

3. Повернути з Державного бю джету м. Сімферополя ( р/р 31115095700002; Одержувач - Державний бюдже т м. Сімферополя; Код платежу - 22090200 ; ЄДРПОУ - 34740405; Банк - Г У ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) на користь приватного під приємства «Сайт», 98500, м. Алушт а, вул.60 років СРСР, 10, кв.45, ( р/р НОМЕР_2 в «Райффайзен Бан к Аваль», м. Київ, МФО 380805, ЄДРПО У 31817259 ) 34,28 грн. державного мита зайво сплаченого на підставі квитанції №116 від 11.01.2011 р.

Накази видати після набран ня судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.

СудГосподарський суд Автономної Республіки Крим
Дата ухвалення рішення04.04.2011
Оприлюднено16.06.2011
Номер документу16095301
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —530-2011

Рішення від 04.04.2011

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

Колосова Г.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні