Рішення

від 07.04.2011 по справі 764-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

764-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

07.04.2011Справа №5002-16/764-2011

За позовом Спільного українсько – німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю  (04053, м. Київ, провулок Нестеровський, б.7/9 ідентифікаційний код 14364757)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Елінко - К» (95000, м. Сімферополь, вул.. Пушкіна/ К.Маркса, б. 6/8-10,  ідентифікаційний код 34058315)

Про стягнення 9446,36 грн.

Суддя ГС АР Крим М. О. Білоус

представники:

Від позивача –  не з'явився

Від відповідача  -  не з'явився

Обставини справи: Спільне українсько – німецьке підприємство «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю   звернулось  до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елінко - К»,  в якій просить суд  стягнути з  відповідача  9 446,36 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків по повній та своєчасній оплаті товарів,  наданих  позивачем за договором  купівлі – продажу  № 3728 від 09.11.2009р., через що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Елінко - К»  перед Спільним  українсько – німецьким  підприємством «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю  складає  8687,68  грн., яка  в  добровільному порядку не погашена.  Крім того, позивач просить стягнути з відповідача  пеню у сумі 446,40 грн., 3% річних у розмірі 86,40 грн. та інфляційні втрати у сумі 225,88 грн. на підставі ст.. 625 Цивільного кодексу України.

В судове засідання 07.04.2011р. позивач явку представника  не забезпечив, але раніше, в судовому засіданні 30.03.2011р. підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку представника до судового засідання  жодного разу не забезпечив,  про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить підпис уповноваженої особи у поштовому повідомленні. (а.с.47).

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального  кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасникові судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Так, як вбачається з витягу з ЄДРПОУ на відповідача  станом на 09.02.2011р.  адресою державної реєстрації  відповідача є : 95000, м. Сімферополь, вул.. Пушкіна/К. Маркса, б.6/8-10

Вказана адреса також вказана позивачем у позовній заяві, а відтак усі документи направлялися судом за вказаною  юридичною адресою.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України   від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Крім цього, явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України – це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача,  суд

                                            ВСТАНОВИВ :

09.11.2009 р. між Спільним  українсько – німецьким  підприємством «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елінко - К»   (Покупець) був укладений договір  купівлі – продажу,  згідно п. 1.1 якого Продавець   зобов'язується    продати у власність Покупцю за його  заявками товари народного споживання належної якості – в подальшому «Товар», а Покупець зобов'язується  протягом  дії цього Договору купувати товар   і своєчасно  сплачувати його вартість (а.с.12-14)

Конкретний асортимент (номенклатура), кількість і вартість товару вказуються в накладних на товар, які після оформлення є невід'ємною частиною Договору. Асортимент, що вказаний в накладних, може бути змінений, при цьому загальна сума Договору перед та після заміни товару  одного асортименту  на інший залишається незмінною. (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.2.2. Договору датою купівлі - продажу вважається дата прийняття товару Покупцем.

Згідно з   п. 4.1. Договору ціна на товар вказана у накладній (специфікації) у національній валюті України. Загальна сума Договору складається з суми цін усіх товарів, що вказані в накладних. (п.4.2. Договору)

Відповідно  до п.4.3 Договору покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок Продавця в гривнях у розмірі повної вартості отриманого за накладною товару не пізніше    21  діб від дати приймання товару.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору Спільним українсько – німецьким підприємством «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю   був поставлений відповідачу товар  в період  листопад 2009 – вересень 2010р.  на підставі  видаткових накладних. (а.с.23-33)

-          Видаткова накладна  № 8У005635 від 26.11.2009р.  на суму 2504,40 грн.

-          Видаткова накладна  № 8У005931 від 10.12.2009р.  на суму 320,82 грн.

-          Видаткова накладна  № 8У001635 від 30.03.2010р.  на суму 1660,98 грн.

-          Видаткова накладна  № 8У001820 від 07.04.2010р.  на суму 114,12 грн.

-          Видаткова накладна  № 8У002034 від 15.04.2010р.  на суму 516,24 грн.

-          Видаткова накладна  № 8У002055 від 16.04.2010р.  на суму 590,04 грн.

-          Видаткова накладна  № 8У002263 від 27.04.2010р.  на суму 1200,00 грн.

-          Видаткова накладна  № 8У004484 від 21.07.2010р.  на суму 1259,28 грн.

-          Видаткова накладна  № 8У004741 від 26.07.2010р.  на суму 348,90 грн.

-          Видаткова накладна  № 8У006519 від 06.09.2010р.  на суму 833,16 грн.

-          Видаткова накладна  № 8У006933 від 21.09.2010р.  на суму 146,34 грн.

Загальна сума поставленого товару за видатковими накладними  складає 9494,28 грн.

Зазначений товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис  уповноваженої особи   у вказаних  вище накладних.

Частина товару була сплачена відповідачем у добровільному порядку на загальну суму 806,60 грн.,   що підтверджується  довідкою банку. (а.с.37-42)

Згідно акту зведення взаєморозрахунків за період з 01.01.2009р. по 14.01.2011р. борг клієнта  ТОВ «Елінко-К» перед  СП «Марком» становить 8687,68 грн. (а.с. 51)

Таким чином несплаченою залишилася сума  у розмірі 8687,68 грн., яка утворилась за період з 01.01.2009р. по 14.01.2011р. та  яку позивач просить стягнути з відповідача  у примусовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

При таких обставинах  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого йому  товару за договором купівлі – продажу  № 3728 від 09.11.2009р. в сумі 8687,68 грн.  та вимоги позивача засновані на нормах діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною  1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п. 4.4. Договору № 3728 від 09.11.2009 р. сторони передбачили, що  у  разі  затримки  оплати за товар Покупець зобовьязаний сплатити пеню у розмірі  повідйної обілкової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день просроки платежу, що діяла  у період, за який нараховується пеня.

Перевіривши  уточнений розрахунок пені позивача в сумі 446,40  грн., суд приходить до висновку щодо правильного  його обчислення.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що сума 3% річних у розмірі 86,40  грн.  та інфляційні втрати у сумі 225,88 грн. обчислена позивачем правомірно, через що вимоги Спільного українсько – німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю  про їх стягнення з ТОВ «Елніко -К»  підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача  слід стягнути  9446,36 грн., у тому числі  основного боргу у сумі 8687,68 грн, пеню у сумі 446,40 грн., 3% річних у розмірі 86,40 грн. та інфляційні втрати  у сумі 225,88 грн.,  а також державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд також приймає до уваги  що відповідач не надав своїх обґрунтованих заперечень по заявленому позову та доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 9446,36 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елінко - К» (95000, м. Сімферополь, вул.. Пушкіна/ К.Маркса, б. 6/8-10,  ідентифікаційний код 34058315, р/р 26006440455280 в  Кримській республіканській філії ПАТ «УСБ» м. Сімферополь, МФО 324010)  на користь Спільного українсько – німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю  (04053, м. Київ, провулок Нестеровський, б.7/9,  ідентифікаційний код 14364757, р/р 26005262400648 в ВАТ «ВіЕйБі банк» у м. Києві, МФО 380537)   9446,36 грн., у тому числі  основного боргу у сумі 8687,68 грн, пеню у сумі 446,40 грн., 3% річних у розмірі 86,40 грн. та інфляційні втрати  у сумі 225,88 грн.,   а також 102,00  грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ  після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоус М.О.