Рішення

від 21.04.2011 по справі 457-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

21.04.2011 Справа №5002-7/457-2011

За позовом Товариства з об меженою відповідальністю «А нді» (69120, Запорізька область, Ш евченківський район, м. Запор іжжя, вул. Мікояна, 22, кв. 6; 69035, м. За поріжжя, вул. Північне шосе, 3-г , ідентифікаційний код 30201777)

До відповідача Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_1 (95022, АДРЕСА_1; 95006, АДРЕСА_2)

Про стягнення 11 647,96 грн.

Суддя І. І. Дворний

пред ставники:

Від позивача - ОСОБА_2 , предст., дов. від 14.04.2011 р.

Від відповідача - не з' явився.

Суть справи: Товариств о з обмеженою відповідальніс тю «Анді» звернулось до Госп одарського суду АР Крим з поз овом про стягнення з Фізично ї особи-підприємця ОСОБА_1 11 647,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відпо відачем своїх обов' язків за договором купівлі-продажу № 9 від 03.04.2009 р. в частині повної опл ати вартості отриманого това ру, у зв' язку з чим заборгова ність Фізичної особи-підприє мця ОСОБА_1 перед Товарист вом з обмеженою відповідальн істю «Анді» складає 10078,83 грн., як а до часу звернення до суду в д обровільному порядку не пога шена. Крім того, позивач також просить стягнути з відповід ача 778,97 грн. пені, 520,93 грн. інфляці йних втрат та 3% річних в розмі рі 269,23 грн.

Відповідач у судове засіда ння жодного разу не з' явивс я, відзив на позов не надав, пр о причини неявки суд не повід омив, про час та місце слуханн я справи був проінформований належним чином рекомендован ою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характериз ують взаємовідносини сторін , суд не вбачає підстав для ві дкладення розгляду справи. П ри цьому суд вважає за можлив е розглянути справу за наявн ими в ній матеріалами у поряд ку статті 75 господарського пр оцесуального кодексу Україн и.

Розгляд справи відкладавс я у порядку статті 77 Господарс ького процесуального кодекс у України.

Розглянувши матеріал и справи, дослідивши предста влені докази, заслухавши поя снення представника позивач а, суд

ВСТАНОВИВ :

03.04.2009 р. між Товариством з обме женою відповідальністю «Анд і» (Продавець) та Фізичною осо бою-підприємцем ОСОБА_1 (П окупець) був укладений догов ір купівлі-продажу №9, пунктом 1.1 якого передбачено, що Прода вець продає, а Покупець купує кабельно-провідникову та ел ектротехнічну продукцію, тар у окремими партіями в кілько сті та асортименті, вказаном у в погоджених специфікаціях , які є невід' ємною частиною договору.

Найменування, кількість, ці на за одиницю, вартість, загал ьна вартість товару вказують ся в погоджених специфікація х (п.1.2 Договору).

В пункті 2.2 Договору сторони домовилися, що датою поставк и вважається дата передачі т овару, вказану в накладних, пі дписаних уповноваженими пре дставниками сторін.

Строк поставки та оплати ко жної партії товару вказуєтьс я в погоджених специфікаціях (додатках) до цього договору, які є його невід' ємними час тинами (п. 2.3 Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Дого вору оплата Покупець за відв антажений Продавцем товар зд ійснюється на поточний рахун ок Продавця в строки, обумовл ені в погодженій специфікаці ї.

З матеріалів справи вбачає ться, що на виконання умов укл аденого договору позивачем з а період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. був пос тавлений відповідачеві това р на загальну суму 41 609,39 грн., про що свідчать наступні видатк ові накладні:

- №А-00002906 від 01.10.2009 р. на суму 1915,73 грн .;

- №А-00002907 від 01.10.2009 р. на суму 1306,15 грн .;

- №А-00002908 від 01.10.2009 р. на суму 3475,73 грн .;

- №А-00002910 від 01.10.2009 р. на суму 12317,78 грн .;

- №А-00002932 від 02.10.2009 р. на суму 1184,40 грн .;

- №А-00002933 від 02.10.2009 р. на суму 754,08 грн .;

- №А-00003019 від 09.10.2009 р. на суму 11559,20 грн .;

- №А-00003141 від 16.10.2009 р. на суму 9096,32 грн .

Однак, вартість отриманого товару відповідачем в повно му обсязі сплачена не була. Та к, враховуючи наявність стан ом на 01.10.2009 р. переплати в розмір і 10 432,14 грн. та здійснені частко ві платежі в сумі 21 098,42 грн., забо ргованість Фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_1 перед Тов ариством з обмеженою відпові дальністю «Анді» складає 10078,83 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного к одексу України зобов' язанн ям є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов' язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов' язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господ арського кодексу України гос подарським визнається зобов 'язання, що виникає між суб'єкт ом господарювання та іншим у часником (учасниками) віднос ин у сфері господарювання з п ідстав, передбачених цим Код ексом, в силу якого один суб'єк т (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний в чинити певну дію господарськ ого чи управлінсько-господар ського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роб оту, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощ о), або утриматися від певних д ій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредито р) має право вимагати від зобо в'язаної сторони виконання ї ї обов'язку. При цьому, майново -господарськими, згідно з ч. 1 с т. 175 ГК України, визнаються цив ільно-правові зобов'язання, щ о виникають між учасниками г осподарських відносин при зд ійсненні господарської діял ьності, в силу яких зобов'язан а сторона повинна вчинити пе вну господарську дію на кори сть другої сторони або утрим атися від певної дії, а управн ена сторона має право вимага ти від зобов'язаної сторони в иконання її обов'язку. Майнов і зобов'язання, які виникають між учасниками господарськи х відносин, регулюються Циві льним кодексом України з ура хуванням особливостей, перед бачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и зобов'язання має виконуват ися належним чином відповідн о до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ц ивільного законодавства, а з а відсутності таких умов та в имог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інши х вимог, що звичайно ставлят ься. Аналогічне положення ст осовно господарських зобов' язань міститься в ч. 1 ст.193 Госп одарського кодексу України, якою визначено, що суб' єкти господарювання та інші учас ники господарських відносин повинні виконувати господар ські зобов' язання належним чином відповідно до закону, і нших правових актів, договор у, а за відсутності конкретни х вимог щодо виконання зобов ' язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться. До виконання г осподарських договорів заст осовуються відповідні полож ення Цивільного кодексу Укра їни з урахуванням особливост ей, передбачених цим Кодексо м.

Відповідно до ст. 530 Цивільно го кодексу України якщо у зоб ов' язанні встановлений стр ок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це й строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу Укр аїни передбачено, що односто роння відмова від зобов'язан ня або одностороння зміна йо го умов не допускається, якщо інше не встановлено договор ом або законом.

Не допускаються односторо ння відмова від виконання зо бов'язань, крім випадків, пере дбачених законом, а також від мова від виконання або відст рочка виконання з мотиву, що з обов'язання другої сторони з а іншим договором не було вик онано належним чином (ч. 7 ст. 193 Г осподарського кодексу Украї ни).

Як вже було вказано вище, ум овами укладеного між сторона ми договору було обумовлено, що строки для оплати вартост і товару мали бути визначені у відповідних специфікаціях .

Проте, суд звертає увагу на те, що специфікації та товар, п оставлений за вищевказаними накладними, складені не були , тобто строк для оплати визна чений не був.

У той же час, наведене не зві льняє відповідача від обов' язку оплатити вартість отрим аного товару, оскільки поста вка продавцем товару виклика є у покупця зустрічний обов' язок по оплаті товару на підс таві статті 538 Цивільного коде ксу України.

Крім того, відповідно до час тини 1 статті 692 ЦК України поку пець зобов'язаний оплатити т овар після його прийняття аб о прийняття товаророзпорядч их документів на нього, якщо д оговором або актами цивільно го законодавства не встановл ений інший строк оплати това ру. Отже, невизначення сторон ами строку для оплати товару не є підставою для ухилення п окупця від виконання своїх д оговірних обов' язків, при ц ьому покупець зобов' язаний оплатити вартість отриманог о товару, не чекаючи пред' яв лення кредитором претензії. Вказане правило відповідає п риписам частини 1 статті 222 Гос подарського кодексу України , якою визначено, що учасники г осподарських відносин, що по рушили майнові права або зак онні інтереси інших суб'єкті в, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм прет ензії чи звернення до суду.

Відповідач не надав суду до казів погашення заборговано сті перед позивачем в сумі 10078,8 3 грн., у той час як відповідно д о приписів статей 33, 34 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести суду ті обстави ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та за перечень, способом, передбач еним чинним законодавством У країни для доведення фактів такого роду.

Таким чином, матеріалами сп рави підтверджується поруше ння відповідачем умов укладе ного між сторонами договору купівлі-продажу №9 від 03.04.2009 р. в ч астині повної оплати вартост і отриманого товару, у зв' яз ку з чим вимоги Товариства з о бмеженою відповідальністю « Анді» про примусове стягненн я з Фізичної особи-підприємц я ОСОБА_1 10078,83 грн. заборгова ності є обґрунтованими та та кими, що підлягають задоволе нню.

Крім того, позивачем заявле ні вимоги про стягнення з від повідача пені в сумі 778,97 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК Україн и передбачено, що виконання з обов' язання може забезпечу ватися неустойкою, порукою, г арантією, заставою, притрима нням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст . 548 ЦК України виконання зобов ' язання (основного зобов' я зання) забезпечується, якщо ц е встановлено договором або законом. Під неустойкою, відп овідно до ст. 549 ЦК України розу міється грошова сума або інш е майно, які боржник повинен п ередати кредиторові у разі п орушення боржником зобов' я зання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках ві д суми невиконаного або нена лежно виконаного зобов' яза ння. Пенею є неустойка, що обчи слюється у відсотках від сум и несвоєчасно виконаного гро шового зобов' язання за коже н день прострочення виконанн я.

Отже, види забезпечення вик онання зобов' язань є спеціа льними мірами майнового хара ктеру, які стимулюють належн е виконання зобов' язання бо ржником шляхом встановлення додаткових гарантій задовол ення вимог кредитора, а тому з абезпечення виконання зобов ' язань будь-яким з видів, пер едбачених ст. 546 Цивільного ко дексу України, також створює зобов' язувальні правовідн осини між кредитором та борж ником.

Статтею 611 ЦК України передб ачено, що у разі порушення зоб ов'язання настають правові н аслідки, встановлені договор ом або законом, зокрема, сплат а неустойки.

В пункті 7.2 Договору сторони передбачили, що за несвоєчас ну оплату товару покупець сп лачує продавцю пеню в розмір і 0,3%, але не більше подвійної об лікової ставки НБУ, від суми н есплаченого товару, за кожен день прострочення.

Згідно зі статтею 253 Цивільн ого кодексу України перебіг строку починається з наступн ого дня після відповідної ка лендарної дати або настання події, з якою пов'язано його по чаток.

Як вже було вказано вище, сп ецифікація на товар сторонам и погоджена не була, тобто чіт кий строк виконання зобов' я зання (і як наслідок - почато к перебігу строку для обчисл ення санкцій за порушення гр ошового зобов' язання) визна чений не був.

Частиною 2 статті 530 Цивільно го кодексу України передбаче но, що якщо строк (термін) вико нання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог и, кредитор має право вимагат и його виконання у будь-який ч ас. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення ви моги, якщо обов'язок негайног о виконання не випливає із до говору або актів цивільного законодавства.

Позивач стверджує, що ним на адресу відповідача була нап равлена претензія про сплату боргу від 06.10.2010 р. (а. с. 23). Однак, су д звертає увагу на те, що до ма теріалів позову не були дода ні докази направлення цієї п ретензії на адресу боржника та її отримання відповідачем , що унеможливлює застосуван ня до спірних правовідносин ч. 2 ст. 530 ЦК України. У зв' язку з цим, відповідні докази були в итребувані ухвалами суду від 04.02.2011 р., 24.02.2011 р., 31.03.2011 р., 12.04.2011 р. Однак, вк азані вимоги суду позивачем виконані не були, що позбавля є суд можливості здійснити р озрахунок суми належної до с плати пені. При цьому суд не мо же погодитися з твердженням позивача про те, що відповідн е обчислення має починатися з 02.03.2010 р. - наступного дня від п овідомлення відповідача №34 в ід 01.03.2010 р., оскільки згідно з пол оженнями чинного законодавс тва України вказаний лист не може бути розцінений в якост і підстави для визначення по чатку перебігу строку для на рахування пені.

Крім того, ненадання позива чем доказів направлення прет ензії унеможливлює також і о бчислення заявлених позивач ем до відшкодування 520,93 грн. ін фляційних втрат та 3% річних в розмірі 269,23 грн.

Суд зазначає, що процесуаль ні наслідки ненадання позива чем витребуваних судом доказ ів визначені статтею 81 Господ арського процесуального код ексу України, пункт 5 частини 1 якої передбачає залишення п озову без розгляду, якщо пози вач без поважних причин не по дав витребувані господарськ им судом матеріали, необхідн і для вирішення спору, або пре дставник позивача не з' явив ся на виклик у засідання госп одарського суду і його нез' явлення перешкоджає вирішен ню спору.

Відповідно до пункту 7 Роз' яснень Вищого арбітражного с уду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 “Про деякі питання практики заст осування статей 80 та 81 Господа рського процесуального Коде ксу України” при вирішенні п итання щодо залишення позову без розгляду слід мати на ува зі, що застосування пункту 5 ці єї статті можливо лише за ная вності таких умов: - додаткові документи вважаються витреб уваними, тільки якщо про це за значено у відповідному проце суальному документі; - витреб увані документи чи явка пред ставника позивача дійсно нео бхідні для вирішення спору; п озивач не подав витребувані документи чи не направив сво го представника в засідання господарського суду без пова жних причин.

Суд звертає увагу на те, що д окази направлення на адресу відповідача претензії від 06.10 .2010 р. витребувалися судом у поз ивача в чотирьої ухвалах.

Пунктом 1 статті 43 Господарс ького процесуального кодекс у України передбачено, що гос подарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім перекон анням, що ґрунтується на всеб ічному, повному і об'єктивном у розгляді в судовому процес і всіх обставин справи в їх су купності, керуючись законом.

Неодноразове невиконання позивачем покладених на ньог о судом обов' язків є перешк одою для додержання судом ви мог вищезазначеної статті Го сподарського процесуальног о кодексу України та перевір ки правильності обчислення п озивачем сум річних, інфляці йних втрат та пені.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватися належн ими їм процесуальними правам и і неухильно виконувати про цесуальні обов'язки.

Позивачем вказані вимоги з акону та суду були проігноро вані.

Суд зазначає, що обов' язок щодо доведення суду ті обста вин статтями 33, 34 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни покладений саме на поз ивача. В свою чергу, статтями 4 -2 та 4-3 ГПК України закріплені п ринципи рівності всіх учасни ків судового процесу перед з аконом і судом та здійснення судочинства на засадах змаг альності. Аналогічні положен ня про принцип рівності закр іплені в статті 129 Конституції України та ст. 9 Закону Україн и «Про судоустрій і статус су ддів». Принцип рівності пере д законом і судом означає рів ність суб' єктивних процесу альних прав усіх учасників с удового процесу. З принципу р івності перед законом і судо м випливає, що правосуддя зді йснюється незалежно від прав ового статусу учасників проц есу, їхнього майнового стану , форми власності й інших крит еріїв; процесуальне становищ е учасників судочинства визн ачається тільки процесуальн им законодавством і ніяким і ншим; процесуальний порядок вирішення справ визначаєтьс я процесуальною формою. Змаг альність полягає в тому, що ст орони у процесуальній формі доводять перед судом свою пр авоту, за допомогою доказів п ереконують суд у правильност і власної правової позиції. П ринцип змагальності передба чає покладання тягаря доказу вання на сторін, покладання н а них відповідальності за до веденість їхніх вимог чи зап еречень, звільнення суду від обов' язку збирання доказів . Принцип змагальності вимаг ає від сторін ініціативи та а ктивності в реалізації їхніх процесуальних прав, тобто об умовлює мотивацію поведінки сторін під час розгляду спра ви. Як вже було вказано вище, в ідповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК Украї ни сторони та інші особи - у часники процесу обґрунтовую ть свої вимоги і заперечення поданими господарському су ду доказами. Саме у цьому пол ягає активність сторін та ін ших учасників процесу в змаг альності. Оскільки суд зобов ' язаний попередити про насл ідки вчинення або невчинення процесуальних дій, ризик нас тання цих наслідків покладає ться на сторони та інших осіб , які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене та пр иймаючи до уваги неодноразов е відкладення розгляду справ и та передбачений 69 Господарс ького процесуального кодекс у України двухмісячний строк , в межах якого спір має бути в ирішено господарським судом , та який вже був продовжений у зв' язку з необхідністю вит ребувати у позивача документ и, необхідні для розгляду спр ави, суд вважає, що ним створен і належні умови для надання п озивачем доказів, якими пози вач без поважних причин не ск ористався, у в зв' язку з чим с уд вважає, що позов в частині с тягнення з відповідача 778,97 грн . пені, 520,93 грн. інфляційних втра т та 3% річних в розмірі 269,23 грн. п ідлягає залишенню без розгля ду.

В пункті 31 Інформаційного л иста «Про деякі питання заст осування норм Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, порушені у доповідних з аписках про роботу господарс ьких судів у 2007 році» від 18.03.2008 р. N 01-8/164 (з наступними змінами та до повненнями) Вищий господарсь кий суд України зазначив, що п итання про припинення провад ження у справі в частині позо вних вимог, а так само про зали шення позовних вимог у певні й частині без розгляду можут ь бути вирішені господарськи м судом в єдиному процесуаль ному документі, яким закінчу ється розгляд справи, - рішенн і суду. З урахуванням цього, су д не вважає за доцільне винес ення окремого процесуальног о документу в частині залише ння позову без розгляду.

Щодо заявленої позивачем д о відшкодування суми вартост і послуг адвоката у розмірі 3 000,00 грн. суд вважає за необхідн е повідомити наступне.

Відповідно до ст. 28 Господар ського процесуального кодек су України справи юридичних осіб в господарському суді в едуть їх органи, що діють у меж ах повноважень, наданих їм за конодавством та установчими документами, через свого пре дставника. Керівники підприє мств та організацій, інші осо би, повноваження яких визнач ені законодавством або устан овчими документами, подають господарському суду докумен ти, що посвідчують їх посадов е становище. Представниками юридичних осіб можуть бути т акож інші особи, повноваженн я яких підтверджуються довір еністю від імені підприємств а, організації. Довіреність в идається за підписом керівни ка або іншої уповноваженої н им особи та посвідчується пе чаткою підприємства, організ ації. Повноваження сторони а бо третьої особи від імені юр идичної особи може здійснюва ти її відособлений підрозділ , якщо таке право йому надано у становчими або іншими докуме нтами. Громадяни можуть вест и свої справи в господарсько му суді особисто або через пр едставників, повноваження як их підтверджуються нотаріал ьно посвідченою довіреністю . Тобто, вказана норма не обмеж ує юридичних осіб чи громадя н у виборі осіб, котрі будуть з дійснювати їх представництв о в господарському суді, що зн айшло своє підтвердження в р ішенні Конституційного Суду України від 16.11.2000 р. у справі №1-17/2 000.

Ст. 44 ГПК України передбачен о, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвок ата. В контексті цієї норми, су дові витрати за участь адвок ата при розгляді справи підл ягають сплаті лише в тому вип адку, якщо вони сплачені адво кату стороною, котрій такі по слуги надавались, та їх сплат а підтверджується відповідн ими фінансовими документами .

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК Укр аїни витрати, що підлягають с платі за послуги адвоката, ви значаються у порядку, встано вленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного з акону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно до ст. 2 Закону Ук раїни «Про адвокатуру» №2887-ХІ І від 19.12.1992 р. (з наступними зміна ми та доповненнями) адвокато м може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтвердже ну дипломом України або відп овідно до міжнародних догово рів України дипломом іншої к раїни, стаж роботи у галузі пр ава не менше двох років, волод іє державною мовою, склала кв аліфікаційні іспити, одержал а в Україні свідоцтво про пра во на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Прися гу адвоката України.

Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування су м як судових витрат, які були с плачені стороною за отриманн я послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

В матеріалах справи наявне свідоцтво, що підтверджує пр аво ОСОБА_3 на зайняття ад вокатською діяльністю. Також позивачем був наданий суду д оговір №14/01 від 14.01.2011 р. про наданн я юридичних послуг, розділом 4 якого передбачено, що оплата за надання адвокатських пос луг здійснюється одноразови м авансовим платежем в момен т підписання даного договору або протягом трьох банківсь ких днів з моменту підписанн я акта виконаних робіт в сумі 3 000,00 грн. Приймання-здача викон аних робіт здійснюється за а ктом, який Виконавець надає З амовнику після того, як всі об ов' язки сторін за договором будуть виконані в повному об сязі.

У той же час, суд звертає ува гу на те, що відповідний акт пр иймання-здачі наданих послуг , який би підтверджував факт н адання юридичних послуг, пре дставником позивача наданий не був, а банківська виписка в ід 03.02.2011 р. (а. с. 6) містить наступне призначення платежу: «повер нення помилково перерахован их коштів за послуги згідно д оговору від 14.01.2011 р.», а тому не мо же бути розцінена судом в яко сті належного доказу понесен ня позивачем адвокатських ви трат.

Також суд звертає увагу, що Закон України «Про адвокатур у» передбачає дотримання Пра вил адвокатської етики як од ного з основних зобов' язань адвоката, які він бере на себе , складаючи Присягу адвоката України.

Ч. 2 ст. 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою квалі фікаційної комісією адвокат ури при Кабінеті Міністрів У країни протоколом №6/УІ від 1-2.10 .1999 р., передбачено, що гонорар, о тримуваний адвокатом за нада ння правової допомоги, повин ен бути законним за формою і п орядком внесення і розумно о бґрунтованим за розміром. Пр ичому, в ч. 3 вказаної статті вс тановлено, що фактори, що пови нні братися до уваги при визн аченні обґрунтованого розмі ру гонорару, включають в себе :

1) обсяг часу і роботи, що вима гаються для належного викона ння доручення; ступінь склад ності та новизни правових пи тань, що стосуються дорученн я; необхідність досвіду для й ого успішного завершення;

2) вірогідність того, що прий няття доручення перешкоджат име прийняттю адвокатом інши х доручень або суттєво ускла днить їх виконання в звичайн ому часовому режимі;

3) необхідність виїзду у від рядження;

4) важливість доручення для клієнта;

5) роль адвоката в досягненн і гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;

6) досягнення за результатам и виконання доручення позити вного результату, якого бажа є клієнт;

7) особливі або додаткові ви моги клієнта стосовно строкі в виконання доручення;

8) характер і тривалість про фесійних відносин даного адв оката з клієнтом;

9) професійний досвід, науко во-теоретична підготовка, ре путація, значні професійні з дібності адвоката.

В пункті 12 роз'яснення прези дії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 «Про деякі питання практики застосуван ня розділу VI Господарського п роцесуального кодексу Украї ни» зазначено, що вирішуючи п итання про розподіл судових витрат, господарський суд ма є враховувати, що розмір відш кодування названих витрат, к рім державного мита, не повин ен бути неспіврозмірним, тоб то явно завищеним. За таких об ставин суд з урахуванням обс тавин конкретної справи, зок рема, ціни позову, може обмежи ти цей розмір з огляду на розу мну необхідність судових вит рат для даної справи.

В абзаці третьому пункту 11 і нформаційного листа Вищого г осподарського суду України в ід 14.12.2007 N 01-8/973 «Про деякі питання п рактики застосування у виріш енні спорів окремих норм про цесуального права» закріпле но, що у визначенні розумно не обхідного розміру сум, які пі длягають сплаті за послуги а двоката, можуть братися до ув аги, зокрема: встановлені нор мативно-правовими актами нор ми видатків на службові відр ядження (якщо їх установлено ); вартість економних транспо ртних послуг; час, який міг би витратити на підготовку мате ріалів кваліфікований фахів ець; вартість оплати відпові дних послуг адвокатів, яка ск лалася в країні або в регіоні ; наявні відомості органів ст атистики або інших органів п ро ціни на ринку юридичних по слуг; тривалість розгляду і с кладність справи тощо. Доказ и, які підтверджують розумні сть витрат на оплату послуг а двоката, повинна подавати ст орона, що вимагає відшкодува ння таких витрат.

Проте, в порушення вказаних вимог, представник позивача не надав суду детальний та об ґрунтований розрахунок суми вартості послуг адвоката та не зазначив за яким принципо м було здійснено обчислення суми правової допомоги у роз мірі 3 000,00 грн.

Враховуючи наведене, у суду відсутні правові підстави д ля стягнення з відповідача а двокатських витрат в сумі 3000,00 грн.

Відповідно до положень ста тті 49 Господарського процесу ального кодексу України судо ві витрати за суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовни х вимог.

З урахуванням викладеного , керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. ст. 82-85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити ч астково.

2. Стягнути з Фізичної о соби-підприємця ОСОБА_1 (9502 2, АДРЕСА_1; 95006, АДРЕСА_2) на користь Товариства з обмеже ною відповідальністю «Анді» (69120, Запорізька область, Шевче нківський район, м. Запоріжжя , вул. Мікояна, 22, кв. 6; 69035, м. Запорі жжя, вул. Північне шосе, 3-г, іден тифікаційний код 30201777) заборго ваність в розмірі 10 078,83 грн., 100,79 гр н. державного мита та 204,21 грн. ви трат на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу.

3. В частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Анді» 778,97 грн. пені, 520,93 грн. і нфляційних втрат та 3% річних в розмірі 269,23 грн. позов залишит и без розгляду.

4. Видати наказ після на брання судовим рішенням зако нної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Кри м (підп ис) І. І. Дво рний

Рішення підписано 26.04.2011 р.

Суддя Господарсько го суду

Автономної Республіки Кр им Дво рний І.І.