Ухвала

від 26.04.2011 по справі 1356-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1356-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 305

УХВАЛА

26.04.2011Справа №5002-30/1356-2011

За заявою Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі, м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 3 (ЄДРПОУ 23191787).

До боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримськотатарський культурно – етнографічний центр «Коккоз» (ЄДРПОУ 30933450), Бахчисарайський район, с. Соколине, вул. Тітова, 46 (Бахчисарайський район, с. Соколине, вул. Ялтинська, 7).

Про порушення справи про банкротство.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від кредитора – не з'явився.

Від боржника – не з'явився.

Суть спору: кредитор – Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі, м. Бахчисарай (ЄДРПОУ 23191787) звернувся до господарського суду АРК з заявою про  порушення справи про банкрутство у відношенні боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримськотатарський культурно – етнографічний центр «Коккоз» (ЄДРПОУ 30933450), Бахчисарайський район, с. Соколине, згідно ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Застосування ініціюючим кредитором ст.52 Закону мотивоване тим, що боржник має борг по штрафним санкціям та пені перед податковою інспекцією у розмірі 2106,41 грн. та не надає до податкових органів звітність протягом року, не здійснює господарську (підприємницьку) діяльність (ч. 1 ст. 52 Закону).

Представник кредитора та боржника у судове засідання не з'явилися, про день та час судового засідання були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією, вимоги суду не виконали, витребувані документи не надали. Причини неявки суду не відомі.

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак у сукупності, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» неплатоспроможність – це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до вимог ст. 52 Закону заява по порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника і строку виконання зобов'язань.

Окрім визначених у вказаній статті особливостей, обов'язковою підставою для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є визначена ст. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону наявність безспірних вимог до боржника.

Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі, м. Бахчисарай, як ініціюючий кредитор заявила про наявність кредиторських вимог до боржника, які складаються з 2106,41 грн., а саме: штрафної санкції у розмірі 1862,48 грн. та пені в сумі 243,93 грн., відповідно до представленого розрахунку.

По штрафним санкціям у боржника є заборгованість у розмірі 1862,48 грн., яка склалася відповідно до:

-          акту № 278\1501\30933450 від 09.09.2008р. за не подання звітності, по якому було прийнято податкове повідомлення – рішення № 0001861501\0 від 23.09.2008р. на суму 332,48 грн.;

-          акту № 00092\1501\30933450 від 06.04.2010р. за не подання звітності, по якому було прийнято податкове повідомлення – рішення № 0000891501\0 від 14.04.2010р. на суму 1530,00 грн.

Дана сума добровільно боржником не сплачена.

Пеня з податку на прибуток приватних підприємств була нарахована відповідно до:

-          податкового повідомлення – рішення № 0001861501\0 від 23.09.2008р., становить 110,39 грн.;

-          податкового повідомлення – рішення № 0000891501\0 від 14.04.2010р., становить 133,54 грн.

Дана заборгованість також добровільно боржником не сплачена.

Отже, загальна сума заборгованості становить 2106,41 грн.

Для погашення даного боргу боржнику були скеровані податкові повідомлення - рішення щодо сплати податкового зобов'язання, які повернувся  з відміткою поштового відділення – «за зазначеною адресою не проживає».

З метою стягнення заборгованості Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі, м. Бахчисарай звернулась до Окружного адміністративного суду АРК, який постановою від 02.07.2009р. по справі № 2а-3872\09\2\0170 позов Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримськотатарський культурно – етнографічний центр «Коккоз» (ЄДРПОУ 30933450), Бахчисарайський район, с. Соколине задовольнив та стягнув з боржника 332,48 грн. заборгованості, яка також є штрафною санкцією.

16 жовтня 2009р. Окружним адміністративним судом АРК був виданий виконавчий лист про стягнення з боржника суми заборгованості.

Однак 18.08.2010р. постановою ВДВС Бахчисарайського РУЮ виконавчий документ був повернутий стягувачу у зв'язку з неможливістю стягнення, оскільки боржник за зазначеною адресою не знаходиться, відповідно до відповідей ОДАІ, СМ БРТІ, ДПІ в Бахчисарайському районі майно за боржником не числиться.

Згідно положень абзацу 7 статті 1 Закону грошове зобов'язання – є зобов'язанням боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому, зокрема, недоїмка (пеня та штраф) до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються.

Частина 2 статті 2 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Закон не відносить суми неустойки (штрафу, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з положення Закону України «Про державну податкову службу в Україні» пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до складу грошового зобов'язання, що складає кредиторські вимоги до боржника (у тому числі безспірні), не зараховуються недоїмка (пеня та штраф).

Відповідна правова позиція викладена в п. 29 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», постанові Вищого господарського суду України від 14.09.2010р. № Б38\30-10 та постанові Вищого господарського суду України від 14.04.2010р. № б-21\51.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Отже, оскільки визначені кредитором грошові вимоги до боржника складаються лише з сум штрафних санкцій та пені за порушення податкового законодавства, такі вимоги не зараховуються до складу грошових зобов'язань, що покладаються в основу кредиторських вимог відповідно до ст. 1 Закону.

При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі, яка регулюється ст. 52 Закону, в площі безспірності грошових вимог, а саме – справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону, встановленого для їх погашення. Всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбачені та врегульовані ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», регулюються загальними нормами Закону.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, заява Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі, м. Бахчисарай про порушення справи про банкрутство обґрунтована тим, що боржник – Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримськотатарський культурно – етнографічний центр «Коккоз» (ЄДРПОУ 30933450), Бахчисарайський район, с. Соколине має перед кредитором заборгованість по податку, який складається зі штрафних санкцій у розмірі 1862,48 грн. та пені у розмірі 243,93 грн.

Отже, при вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обов'язковими платежами) під час порушення справи про банкрутство, суми фінансових санкцій та пені не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

У зв'язку цим, суд вважає, що заява Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі, м. Бахчисарай є безпідставною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14 вересня 2010р. у справі № Б38\30-10 та у постанові Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. у справі № 3329\09.

Як вказано в пункті 36 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора, за заявою якого  було порушено справу про банкрутство боржника, або коли провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Отже, ініціюючим кредитором на момент звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не надано належних доказів безспірності грошових вимог до боржника.

Таким чином, оскільки господарські суди розглядають заяви про порушення справ про банкрутство у разі наявності передбачених ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підстав, а також з урахуванням особливостей передбачених ст. 52 цього Закону, суд приходить до висновку про недоведеність Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі, м. Бахчисарай підстав для визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримськотатарський культурно – етнографічний центр «Коккоз» (ЄДРПОУ 30933450), Бахчисарайський район, с. Соколине відсутнім боржником, а відтак, припиняє провадження у справі.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 1 - 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Провадження у справі про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримськотатарський культурно – етнографічний центр «Коккоз» (ЄДРПОУ 30933450), Бахчисарайський район, с. Соколине припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.