Рішення

від 29.04.2011 по справі 565-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

565-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

29.04.2011Справа №5002-17/565-2011

За позовом  Сімферопольської районної державної адміністрації

До відповідача  Фірма  «Авіс»

Третя особа без самостійних вимог на предмет позову  Мазанська сільська рада

про розірвання Договору оренди земельної ділянки, укладеного 17.08.2006 року між Сімферопольською районною державною адміністрацією та Фірмою «Авіс», зареєстрованого в державному реєстрі земель 09.10.2006 року за № 6/1-040600100003

                                                 Суддя В.І. Гайворонський                                                                                              

                П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від  позивача - Воронін Д.О., представник

Від  відповідача - не з'явився

Від третьої особи – Кліменчук Л.В., представник  

Сутність спору:  Позивач просить розірвати Договір оренди земельної ділянки, укладений 17.08.2006 року між Сімферопольською районною державною адміністрацією та Фірмою «Авіс», зареєстрованого в державному реєстрі земель 09.10.2006 року за № 6/1-040600100003, у зв'язку з тим, що Фірма «Авіс» не уклала договорів оренди гідротехнічних споруд та поверхневого водного об'єкту, а також в порушення умов договору не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, та почав забудову прибережної зони ставку.

         Відповідач у  відзиві позов не визнав, та вказав, що  спірний договір має строк дії до 24.07.2055 року, текст договору не містить у собі будь-яких вказівок на необхідність додаткових договорів, та згідно п. 7 договору «інших особливостей об'єкту оренди, що можуть вплинути на орендні відносини немає», та вважає, що спроба позивача спонукати відповідача до здійснення декількох господарських договорів є неправомірною.

         Третя особа без самостійних вимог на предмет спору Мазанська сільська рада у відзиві  підтримує позовні вимоги, та вказує, що до теперішнього часу договір оренди гідротехнічних споруд  ставка  між Фірмою «Авіс» та Мазанською сільською радою  не укладений. Фірма «Авіс» протягом тривалого часу безкоштовно користується гідроспорудами, чим наносить істотну шкоду місцевому бюджету.  

         Від відповідача надійшло клопотання про відкладення справи слуханням на більш тривалий строк, у зв'язку з відрядженням представника до Севастопольського апеляційного господарського суду.

         Згідно статті 84 ГПК в описовій частині  процесуального документу вказуються заяви та клопотання сторін, в мотивувальній частині вказуються доводи, за якими  господарський суд відхилив  їх.

         Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання  до справи матеріалів є правом сторони, а не обов'язком.  

         По справі оголошену вступну та резолютивну частину  рішення.

  Розглянувши матеріали справи, суд –

                                                               ВСТАНОВИВ:

   Згідно Договору оренди землі від 17 серпня 2006 року Орендодавець (Сімферопольська районна державна адміністрація) поновлює договір оренди земельної ділянки від 17.05.2001 року, укладений між Сімферопольською районною радою та фірмою «Авіс», та надає, а Орендар (Фірма «Авіс») приймає у платне користування земельну ділянку загальною площею 13,7 га, у т.ч. по угіддям: 1,6 га посовища, 1,5 га кущів, 10,6 га під водою для риборозведення із земель запасу Мазанської сільської ради (п.1).

   Згідно п. 27  Договору оренди землі від 17 серпня 2006 року  Орендар зобов'язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, з дотриманням при цьому вимог діючого  земельного й екологічного законодавства.

  Згідно п. 8 Договору, цей договір укладено на 49 років до 24.07.2055 року.

         Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних обставин:

          Сторонами укладений договір, і відповідно, відносини між ними регулюються  цим  договором і нормами, що відносяться  до договорів.

У встановленому Законом порядку даний договір з будь-яких підстав  недійсним не визнаний та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі  давати оцінку  договорам на предмет  їх  невідповідності законодавству, про що також указується в постанові  Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

          Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип  змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом, свобода в наданні доказів та в доведенні перед судом їх переконливості.

          Згідно  ст. 8  Конституції  України   вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

         В постанові  Пленуму  Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування  норм Конституції України при здійсненні  правосуддя” вказується, що  суди вправі  застосовувати безпосередньо  норми Конституції як норми прямої  дії.

         Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним,  якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

        Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

       Зацікавленою особою не надано доказів того,  що договір чи окремі його пункти визнані судом недійсними.

       При цьому необхідно відмітити, що згідно ст. 129 Конституції України  передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

       Таким чином суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

        Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати  до справи після  винесення  рішення по справі.

          Таким чином, договір є дійсним, та, відповідно, зацікавлена сторона вправі вимагати його розірвання.

          Розірвання договору передбачене ст. 188 ГК України та ст.ст. 651, 652 ЦК України.

          В порушення п.1, п. 27  Договору оренди землі від 17 серпня 2006 року  відповідач  не використовує земельну ділянку  для  риборозведення.

          У всякому разі  відповідач відповідних доказів не надав.

          Більш того, згідно Акту обстеження від 18.08.2010 року при огляді території виявлені самовільно збудовані   споруди, призначені для відпочинку.

          У всякому випадку відповідачем не надано доказів того, що будівлі споруджені у встановленому порядку, та призначені для риборозведення.

         Окрім цього, ч. 1 ст. 51 Водного кодексу України  передбачено, що у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

          Більш того, у відповідності з нормами діючого законодавства, викладеними в п. 2 Порядку надання в користування поверхневих водних об'єктів місцевого значення на умовах оренди (затвердженого постановою Верховної Ради АР Крим від 22.09.2006 року № 175-5/06), а також згідно статті 51 Водного кодексу України  право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

             Відповідачем також не надано доказів  укладення  відповідного договору.

         Більш того, п. 2 Порядку надання в користування поверхневих водних об'єктів місцевого значення на умовах оренди (затвердженого постановою Верховної Ради АР Крим від 22.09.2006 року № 175-5/06) передбачено, що підготовка та надання  документів уповноваженому органу  щодо розгляду питання про надання водного об'єкту в оренду покладається саме на орендаря.

         Вказаним пунктом  на орендаря також покладене укладення договору оренди гідротехнічних споруд.

         Доказів укладення вказаного договору відповідачем також не надано.

         Оскільки відповідач бажає займатись діяльністю щодо риборозведення у ставку, відповідно йому необхідно дотримуватись законодавства, що регулює відповідні взаємовідносини.

         Окрім цього, про необхідність укладення вказаних договорів відповідач повідомлявся позивачем та третьою особою, про що свідчать листи від 13.08.2008 року (вих. № 400), від 17.12.2008 року (вих. № 5242/04-28), від 12.07.2010 року (вих. № 429/02-12), від 01.12.2010 року (вих. № 706/02-12), а також  підписи про вручення кореспонденції, поштова квитанція  та поштове повідомлення.

         Про те, що відповідач знав про необхідність укладення відповідних договорів свідчить також його звернення з  позовом до Господарського суду АР Крим (рішення по справі  № 2-17/1005-2009  від  14.06.2010 року).

         Однак, до цього часу відповідні договори не укладені.

         Суд також приймає до уваги те, що відповідач мав більш, ніж достатньо часу для вирішення відповідних питань по укладенню договорів. Тобто, в розумні строки відповідач  вказаних договорів не укладав.

         Відповідно, не укладення відповідачем вказаних договорів при викладених обставинах також не відповідає  основним принципам цивільного права, закріпленим в ст. 3 ЦК України – принципам розумності та добросовісності.

          Посилання відповідача на  те, що умовами договору оренди земельної ділянки не передбачене укладання договорів оренди  водного об'єкту та гідротехнічної споруди не може бути прийняте до уваги, оскільки права та обов'язки  згідно ст. 526 ЦК України виникають не тільки із договорів, але і з актів цивільного законодавства або інших вимог, що звичайно ставляться.

          При цьому  необхідно також відмітити, що вимоги Порядку надання в користування поверхневих водних об'єктів місцевого значення на умовах оренди (затвердженого постановою Верховної Ради АР Крим від 22.09.2006 року № 175-5/06) не могли бути вказані у договорі оренди земельної ділянки, оскільки вказане Положення прийняте після укладення цього договору.

          Окрім цього, підстава щодо того, що відповідач не використовує земельну ділянку для риборозведення витікає саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору.

          Таким чином, існує декілька обставин, кожна із яких є самостійною підставою для розірвання договору.

          Невикористання земельної ділянки для цілей, що передбачені договором, суд вважає істотним порушенням умов договору, оскільки згідно ст. 15  Закону України «Про оренду землі» цільове призначення  використання земельної ділянки є істотною умовою договору.

          Окрім цього, прийняття Порядку надання в користування поверхневих водних об'єктів місцевого значення на умовах оренди (затвердженого постановою Верховної Ради АР Крим від 22.09.2006 року № 175-5/06)  істотно змінило обставини щодо вимог до користування орендованою земельною ділянкою, та суд вважає, що із суті зобов'язань, які відповідачем не виконуються щодо укладення договорів оренди водного об'єкту та гідротехнічних споруд є підстави для розірвання цього договору оренди земельної ділянки.

          Таким чином, вимога про розірвання договору  законна, обґрунтована, та підлягає задоволенню.

          Клопотання відповідача про відкладення справи слуханням на більш тривалий строк суд відхиляє, оскільки у суду, з врахуванням певних строків розгляду справи, не існує часу ще раз, в порушення процесуальних строків розгляду справи, відкладати справу.

         Більш того, з врахуванням визначених законом строків розгляду справи,  підстав  для відкладення справи  у  даному випадку не існує.

         При цьому суд звертає увагу  на те, що відповідач в порушення  ч. 3 ст. 22 ГПК України зловживає  процесуальними правами.

         Так, в засіданні суду, що відбулось 04.04.2011 року  представник  відповідача був попереджений про дату наступного засідання суду під підпис. Окрім  цього, на адресу відповідача спрямовувалась ухвала.

         Однак, представник відповідача в засідання суду, що відбулось 18.04.2011 року не з'явився, будь-яких клопотань від нього не надійшло.  

         Тобто, неявка відбулась без поважних  причин.

         Після цього, вже в теперішній час, в засідання суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, будь-яких доказів зайнятості представника не надано. Тобто, відповідач також не надав доказів в обґрунтування свого клопотання, та, відповідно, підстав приймати його до уваги не існує.

         Судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.

         Відповідно  до п. «б» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі  із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х5=85 грн.).

         Відповідно до  п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум  встановлений у розмірі 17 грн.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825 у господарських справах встановлений розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за ставкою 236,00 грн.  

          Судові витрати  позивача підтверджуються  квитанцією № 947.99.4 від 15.12.2010 року на суму 85,00 грн. (з державного мита), та квитанцією № 947.99.1 від 15.12.2010 року на суму 236,00 грн. (на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

         На підставі вищевикладеного, а також керуючись  ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85  ГПК України, суд –

                                                                     ВИРІШИВ:

           Позов задовольнити.

          Розірвати Договір оренди земельної ділянки, укладений 17.08.2006 року між Сімферопольською районною державною адміністрацією (95000, АР Крим, вул. Павленко буд. 1, ідентифікаційний номер: 04055558) та Фірмою «Авіс» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 147, кв. 36, ідентифікаційний номер: 2843255), зареєстрований в державному реєстрі земель 09.10.2006 року за № 6/1-040600100003

         Стягнути  з  Фірми «Авіс»  (95050, АР Крим,  м. Сімферополь, вул. Київська 147, кв. 36, р/р 2600338279001 в КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, ідентифікаційний код 25143255) на користь  Сімферопольської районної державної адміністрації (95000, АР Крим, вул. Павленко буд. 1, ідентифікаційний номер: 04055558) судові витрати з державного мита в сумі 85,00 грн., та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу  в сумі 236,00 грн.

         Видати наказ.   

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.