Рішення

від 10.05.2011 по справі 958-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

10.05.2011 Справа №5002-32/958-2011

Господарський суд Автоном ної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому суд овому засіданні справу

За позовом Товариства з об меженою відповідальністю «Т ульчинка-Юг» ( 99040, АР Крим, м. Сев астополь, вул.. Коломійця, 11-Б ід ентифікаційний код 34541410)

До відповідача Приватного підприємства «Центральне то ргове об' єднання» (95015, АР Крим , м. Сімферополь, пр. Кірова, 1 ід ентифікаційний код 36228438)

Про стягнення 22 634, 41 грн.

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_1., довіреність № 05 від 14.02.2011р. у спра ві.

Від відповідача - не з' я вився.

Представнику роз'яснено пр ава і обов'язки передбачені с т. 22 Господарського процесуал ьного кодексу України, зокре ма право відводу судді, відпо відно до статті 20 Господарськ ого процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Товарист во з обмеженою відповідальн істю «Тульчинка-Юг» звернуло ся до Господарського суду Ав тономної Республіки Крим з п озовом до Приватного підприє мства «Центральне торгове об ' єднання» про стягнення 22 634, 41 грн., у тому числі 17 928, 63 гр н. суми основного боргу, 2 980, 57 гр н. - пені, 1 289, 63 грн. - інфляційн их втрат, 435, 69 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського су ду від 17.03.2011 року порушено прова дження у справі та розгляд сп рави призначено на 28.03.2011 року, п ро що сторони були своєчасно та належним чином повідомле ні.

З підстав зазначених в ухва лах господарського суду від 28.03.2011р., від 12.04.2011р., від 26.04.2011р., від 05.05.2011 р. розгляд справи відкладавс я, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п .3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України , затвердженої наказом Голов и ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 - рекоменд ованою поштою.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обо в' язків за договором купівл і-продажу № 4 від 10.11.2008р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслі док чого за відповідачем утв орилась заборгованість в роз мірі 17 928, 63 грн., що і стало приво дом для звернення позивача д о суду із позовом про стягнен ня вказаної заборгованості у примусовому порядку.

05.05.2011р. до канцелярії Господа рського суду АР Крим від пози вача надійшла заява в порядк у статті 22 Господарського про цесуального кодексу України , відповідно до якої позивач п росив суд стягнути з відпові дача 17 928, 63 грн. - суми основног о боргу, 3 504, 08 грн. - інфляційни х втрат, 1 036, 24 грн. - 3% річних.

У пункті 17 інформаційного л иста від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 "Про деякі пи тання практики застосування норм Господарського процесу ального кодексу України, пор ушені у доповідних записках про роботу господарських суд ів у 2005 році та в I півріччі 2006 рок у" Вищий господарський суд Ук раїни зазначив, що у разі змен шення позовних вимог, якщо йо го прийнято господарським су дом, має місце нова ціна позов у, виходячи з якої й вирішуєть ся спір. Питання щодо поверне ння зайво сплаченої суми дер жавного мита у зв'язку із змен шенням позовних вимог вирішу ється господарським судом на загальних підставах і в поря дку, визначених законодавств ом.

В Інформаційному листі від 29.06.2010 р. N 01-08/369 «Про деякі питання, п орушені у доповідних записка х про роботу господарських с удів України у 2009 році щодо зас тосування норм Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни» на питання: Якими мают ь бути дії господарського су ду, якщо в процесі розгляду сп рави позивач зменшив розмір позовних вимог? Вищий Господ арський суд України відповів , що відповідно до частини чет вертої статті 22 ГПК позивач вп раві до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити роз мір позовних вимог. Про зменш ення розміру позовних вимог господарський суд зазначає в описовій частині рішення зі справи; розгляд останньої і п рийняття рішення в ній здійс нюється виходячи з нового ро зміру позовних вимог (якщо су дом не буде застосовано прип ис частини шостої згаданої с татті щодо неприйняття зменш ення розміру позовних вимог) .

Отже, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача та подальший розгляд справи здійснювати в межах заявлен их в ній позовних вимог.

Відповідач явку повноважн ого представника в судове за сідання не забезпечив, не зва жаючи на те, що був належним чи ном повідомлений про день, ча с та місце розгляду даної спр ави рекомендованою поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Роз' яснень Вищого арбітражного с уду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі з мінами та доповненнями) особ и, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими пр о час і місце її розгляду судо м, якщо ухвалу про порушення п ровадження у справі надіслан о за поштовою адресою, зазнач еною у позовній заяві. Отже, в ідповідач вважається повідо мленим про час та місце судов ого розгляду справи.

Адреса, зазначена в позовні й заяві повністю співпадає і з адресою, вказаною у Витягу з ЄДРЮОФОП на відповідача, зал ученому до матеріалів справи . ( а.с. 37).

В пункті 11 Інформаційного л иста «Про деякі питання прак тики застосування норм Госпо дарського процесуального ко дексу України, порушені у доп овідних записках про роботу господарських судів у 2006 році » Вищий господарський суд Ук раїни зазначив, що до повнова жень господарських судів не віднесено установлення факт ичного місцезнаходження юри дичних осіб або місця прожив ання фізичних осіб - учасникі в судового процесу на час вчи нення тих чи інших процесуал ьних дій. Тому відповідні про цесуальні документи надсила ються господарським судом зг ідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справ и. З цього приводу див. також п ункт 4 інформаційного листа В ищого господарського суду Ук раїни від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі пи тання практики застосування норм Господарського процесу ального кодексу України, пор ушені у доповідних записках про роботу господарських суд ів у 2005 році".

Крім того, в матеріалах спра ви міститься картка поштовог о повідомлення із підписом в ідповідача, що свідчить про о повіщеність його про розгляд справи у суді. (а.с. 16).

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового зас ідання.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватись належни ми їм процесуальними правами .

Відповідач не скористував ся своїм правом подання відз иву на позовну заяву та надан ня доказів в порядку статті 33 Господарського процесуальн ого кодексу України.

Враховуючи те, що норми стат ті 38 Господарського процесуа льного кодексу України щодо обов' язку господарського с уду витребувати у сторін док ументи і матеріали, необхідн і для вирішення спору, коресп ондуються з диспозитивним пр авом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Кон ституції України визначає од ним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведе нні перед судом їх переконли вості, суд вважає, що господар ським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування сво єї правової позиції.

У зв' язку з тим, що відпові дач не використав наданого з аконом права на участь у судо вому засіданні, подання відз иву на позов та доказів, а мате ріали справи в достатній мір і характеризують взаємовідн осини сторін і неявка відпов ідача не перешкоджає вирішен ню спору, суд вважає за можлив е розглянути справу в порядк у статті 75 Господарського про цесуального кодексу України - за наявними у ній матеріал ами.

Дослідивши представлені д окази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.11.2008 року між Товариством з о бмеженою відповідальністю « Тульчинка-Юг» (Продавець) (по зивач) та Приватним підприєм ством «Центральне торгове об ' єднання» (Покупець) ( відпов ідач) був укладений Договір к упівлі-продажу № 4 (а.с. 10).

Зазначений договір купівл і-продажу укладено у письмов ій формі, підписано повноваж ними представниками обох сто рін, їх підписи засвідчено пе чатками сторін, що відповіда є вимогам статей 207, 208 Цивільно го кодексу України і є правом ірним правочином, в силу стат ті 204 Цивільного кодексу Украї ни.

За своєю правовою природою , зазначений договір є догово ром купівлі - продажу, відпо відно до вимог статті 655 Цивіл ьного кодексу України.

Статтею 655 Цивільного кодек су України визначено, що за до говором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов'язується передати м айно (товар) у власність другі й стороні (покупцеві), а покупе ць приймає або зобов'язуєтьс я прийняти майно (товар) і спла тити за нього певну грошову с уму.

Пунктом 1.1 Договору сторони встановили, що Продавець зоб ов' язується продати та пере дати у власність Покупцеві т овар, а Покупець прийняти та о платити товар на умовах дійс ного договору.

Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що оплата за тов ар здійснюється не пізніше 5 б анківських днів з моменту от римання товару.

Строк дії Договору встанов лений пунктом 7.1 та становить до 31.12.2009р.

Так, на виконання умов Догов ору позивачем була здійснена поставка товару, у відповідн ості до накладних, доданих по зивачем до матеріалів справи .

Проте, надаючи оцінку зазна ченим накладним, суд вважає з а необхідне зауважити, що нак ладні № СН-0011889 від 04.08.2009р. на суму 4 800, 00 грн., № СН-0013352 від 25.08.2009р. на суму 4 320, 00 грн., № СН-0013004 від 19.08.2009р. на суму 3 840, 00 грн., № СН-0012417 від 11.08.2009р. на суму 3 840, 00 грн. не можуть слугувати п ідставою для стягнення з від повідача суми за договором к упівлі-продажу № 4, з огляду на те, що в них отримувачем зазн ачений ПП. ОСОБА_2, який не є відповідачем у справі, не є ст ороною по договору, який пози вач покладає в основу позовн их вимог.

Крім того, позивачем не нада но будь-яких доказів, що особа , яка отримала товар за цими на кладними ( ПП ОСОБА_2) уповн оважена відповідачем на його отримання.

Отже, вищезазначені наклад ні не обґрунтовують наявніст ь зобов' язання у відповідач а оплатити товар, оскільки з них не можна зробити висново к, що відповідачем цей товар б ув отриманий.

Належним доказом отриманн я відповідачем товару є вида ткова накладна № СН-0007714 від 26.05.2009р . на суму 543, 13 грн. та № СН-0008125 від 02.06. 2009р. на суму 585, 50 грн.

За змістом статті 9 Закону У країни "Про бухгалтерський о блік та фінансову звітність в Україні", первинні документ и для надання їм юридичної си ли і доказовості повинні мат и такі обов'язкові реквізити : назву підприємства, установ и, від імені яких складено док умент, назву документа (форми ), дату і місце складання, зміс т, обсяг та одиницю виміру гос подарської операції, посади осіб, відповідальних за здій снення господарської операц ії і правильність їх оформле ння, особистий підпис або інш і дані, що дають змогу ідентиф ікувати особу, яка брала учас ть у здійсненні господарсько ї операції.

До документів, що підтверджують рух товарн о-матеріальних цінностей від носиться, зокрема, накладна, ф орма якої є типовою формою пе рвинного обліку, затверджено ю відповідними нормативно-пр авовими актами.

Хоча у зазначених накладни х відсутнє посилання на дого вір, у суду немає підстав вва жати, що поставка була здійсн ена поза договором, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що між сторонами існує інший догов ір, ніж той, на який посилаєтьс я позивач, і який є у матеріала х справи.

Товар отриманий відповіда чем, про що свідчить підпис та відтиск штампу підприємства відповідача на накладних.

Хоча й позивачем не надані д овіреності на отримання това ру, у суду немає підстав сумн іватися, що товар за цими накл адними був отриманий саме ві дповідачем, оскільки, печатк а підприємства могла знаходи тись на зберіганні лише у упо вноваженого представника.

Крім того, довіреність на от римання цінностей - не єдин ий документ, що підтверджує ф акт поставки. Навіть якщо поз ивачем не надані довіреності на отримання товару, це не озн ачає, що факт правовідносин н і до чого не зобов' язує поку пця.

Так, неналежне виконання ум ов договору відповідачем при звело до утворення заборгова ності, яка й стала причиною дл я звернення позивача із відп овідним позовом до суду.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частин ою 1 статті 173 Господарського к одексу України, зобов' язан ням є правовідношення, в яком у одна сторона (боржник) зобов ' язана вчинити на користь д ругої сторони (кредитора) пев ну дію (передати майно, викона ти роботу, надати послугу, спл атити гроші тощо) або утримат ися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржн ика виконання його обов' язк у.

При цьому, майново-господар ськими, згідно з частиною 1 ста тті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільн о-правові зобов'язання, що вин икають між учасниками господ арських відносин при здійсне нні господарської діяльност і, в силу яких зобов'язана стор она повинна вчинити певну го сподарську дію на користь др угої сторони або утриматися від певної дії, а управнена ст орона має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку. Майнові зобо в'язання, які виникають між уч асниками господарських відн осин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванн ям особливостей, передбачени х цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог, в ідповідно до звичаїв ділов ого обороту або інших вимо г, що звичайно ставляться. Ан алогічне положення стосовно господарських зобов' язань міститься в частині 1 статті 1 93 Господарського кодексу Укр аїни, якою визначено, що суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов' язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов' язання - відповідно д о вимог, що у певних умовах зви чайно ставляться. До виконан ня господарських договорів з астосовуються відповідні по ложення Цивільного кодексу У країни з урахуванням особлив остей, передбачених цим Коде ксом.

Відповідно до статті 530 Циві льного кодексу України якщо у зобов' язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодек су України передбачено, що од ностороння відмова від зобо в'язання або одностороння зм іна його умов не допускаєтьс я, якщо інше не встановлено до говором або законом.

Не допускаються односторо ння відмова від виконання зо бов'язань, крім випадків, пере дбачених законом, а також від мова від виконання або відст рочка виконання з мотиву, що з обов'язання другої сторони з а іншим договором не було вик онано належним чином (частин а 7 статті 193 Господарського ко дексу України).

Згідно статті 33 Господарськ ого процесуального кодексу У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано док азів оплати товару в повному обсязі.

Беручи до уваги вищенаведе не, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується заб оргованість в розмірі 1 128, 63 грн . та підлягає стягненню з відп овідача.

Крім того, позивач просить с тягнути з відповідача суму і нфляційних втрат у зв' язку з невиконанням відповідачем своїх зобов' язань у розмір і 3 504, 08 грн. 3% річних у розмірі 1 036, 24 грн.

Припиняється нарахування інфляційних втрат в лютому 2011 р., а 3% річних - 11.03.2011р., оскільки ві дповідно до штампу поштового відділення на поштовому кон верті, в якому надійшла позов на заява на адресу суду, позив ач звернувся із позовом до су ду 12.03.2011р.

Так, частиною 2 статті 625 Циві льного кодексу України встан овлено, що боржник, який прост рочив виконання грошового зо бов' язання, на вимогу креди тора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахуванням вст ановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Період прострочення забор гованості за накладною № СН-0 007714 від 26.05.2009р. починає спливати з 01.06.2009р.

Таким чином сума інфляційн их втрат за накладною № СН-0007714 від 26.05.2009р. за період з червня 2009р . по лютий 2011 р. повинна обчисл юватись наступним чином:

інфляційні втрати = ( (543, 13 грн. х 101,1 х 99,9 х 99,8 х 100,8 х 100,9 х 101,1 х 100,9 х 101,8 х 10 1,9 х 100,9 х 99,7 х 99,4 х 99,6х 99,8 х 101,2 х 102,9 х 100,5 х 100,3 х 100,8 х 101,0 х100,9 ) / 100 ) - 543, 13 грн. = 88, 36 г рн.

сума інфляційних втрат за н акладною № СН-0008125 від 02.06.2009 р. за п еріод з червня 2009р. по лютий 2011 р. повинна обчислюватись нас тупним чином:

інфляційні втрати = ( (585,5 грн. х 101,1 х 99,9 х 99,8 х 100,8 х 100,9 х 101,1 х 100,9 х 101,8 х 101,9 х 100,9 х 99,7 х 99,4 х 99,6х 99,8 х 101,2 х 102,9 х 100,5 х 100, 3 х 100,8 х 101,0 х100,9 ) / 100 ) - 585, 5 грн. = 95, 25 г рн.

Отже, сума інфляційних втра т за період з червня 2009р. по лют ий 2011р. в розмірі 183, 61 грн. підтве рджується матеріалами справ и, а тому саме в цій сумі підля гає стягненню з відповідача.

Положення частини 2 статті 6 25 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов' язк у боржника по сплаті на корис ть кредитора 3% річних від прос троченої суми суд вважає так им, що кореспондується зі ста ттями 536 та 692 Цивільного кодекс у України, які встановлюють, що в разі прострочення оплат и товару, продавець має право вимагати оплати товару та сп лати процентів за користуван ня чужими грошовими коштами.

Так, відповідно до статті 625 Ц ивільного кодексу України бо ржник, який прострочив викон ання грошового зобов' язанн я, на вимогу кредитора зобов' язаний сплатити три проценти річних від простроченої сум и, якщо інший розмір проценті в не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума 3% річних № С Н-0007714 від 26.05.2009р. за період з 01.06.2009р. п о 11.03.2011р. повинна бути розрахов ана наступним чином :

543, 13 грн. х 643 дня прострочення х 3% / 365 днів = 28, 70 грн.

сума 3% річних № СН-0008125 від 02.06.2009 р . за період з 08.06.2009р. по 11.03.2011р. повин на бути розрахована наступни м чином :

585, 50 грн. х 636 днів простроченн я х 3% / 365 днів = 30, 61 грн.

А отже, сума 3% річних підтве рджується матеріалами справ и лише в розмірі 59, 31 грн. та сам е в цій сумі визнається тако ю, що підлягає стягненню з від повідача.

Крім того, суд вважає за нео бхідне зауважити, що пунктом 13 Постанови Кабінету Міністр ів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 « Про затвердження Порядку опл ати витрат з інформаційно-те хнічного забезпечення судов их процесів, пов'язаних з розг лядом цивільних та господарс ьких справ, та їх розмірів» по вернення коштів, внесених дл я оплати витрат, здійснюєтьс я у випадках та у розмірі, пере дбачених процесуальним зако нодавством, шляхом їх перера хування на рахунок платника, відкритий в установі банку, г рошового переказу через іншу фінансову установу або відд ілення поштового зв'язку піс ля звернення особи. Повернен ня зазначених коштів здійсню ється у порядку, передбачено му для повернення державного мита (судового збору).

Відповідно до підпункту 1 ча стини 1 статті 8 Декрету Кабіне ту міністрів України «Про де ржавне мито» сплачене держав не мито підлягає поверненню частково або повністю у випа дку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чин ним законодавством.

Так, в матеріалах справи міс тяться 2 платіжних доручення на суму 236, 00 грн. на оплату інфор маційно-технічного забезпеч ення судового процесу.

Обидва платіжних дорученн я містять відмітки установи банку про зарахування оплати до Державного бюджету Украї ни.

За таких обставин, суд вважа є за доцільне повернути пози вачеві надлишкову оплату інф ормаційно-технічного забезп ечення судового процесу, кер уючись статтею 47 Господарськ ого процесуального кодексу У країни.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу пок ладаються на сторін пропорці йно до розміру задоволених п озовних вимог відповідно до статті 49 Господарського проц есуального кодексу України.

З урахуванням викладеного , керуючись статями 33, 34, 47, 49, 75, 82-85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити ч астково.

2. Стягнути з Приватног о підприємства «Центральне т оргове об' єднання» (95015, АР Кри м, м. Сімферополь, пр. Кірова, 1 і дентифікаційний код 36228438) на ко ристь Товариства з обмежено ю відповідальністю «Тульчин ка-Юг» ( 99040, АР Крим, м. Севастопо ль, вул.. Коломійця, 11-Б ідентифі каційний код 34541410) 1 128, 63 грн. забор гованості, 183, 61 грн. інфляційни х втрат, 59, 31 грн. 3% річних, 13, 71 грн. д ержавного мита та 14, 30 грн. витр ат за інформаційно-технічне забезпечення судового проце су.

3. В іншій частині позов у відмовити.

4. Повернути з Державно го бюджету України (р/р 3121426470002, в б анку одержувача: Головне Упр авління держказначейства Ук раїни в АР Крим, м. Сімферополь , МФО 824026, одержувач: Держбюджет , м. Сімферополь, ОКПО 34740405) на ко ристь Товариства з обмежено ю відповідальністю «Тульчин ка-Юг» ( 99040, АР Крим, м. Севастопо ль, вул.. Коломійця, 11-Б ідентифі каційний код 34541410) 236, 00 грн. надлиш ково сплаченого інформацій но-технічного забезпечення с удового процесу платіжним д орученням № 398 від 06.05.2011р.

5. Накази видати в поряд ку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу Укра їни.

У судовому засіданні 10.05.2011р. о голошено вступну і резолютив ну частини рішення. Мотивува льна частина рішення оформле на відповідно до статті 84 Госп одарського процесуального кодексу України та підписана 12.05.2011р.

Рішення може бути оскаржен о в порядку та строки передба чені статтями 91-93 Господарськ ого процесуального кодексу У країни. Рішення набирає зако нної сили відповідно до стат ті 85 Господарського процесуа льного кодексу України.

Суддя Господарсько го суду

Автономної Республіки Кр им Бар сукова А.М.