Рішення

від 19.05.2011 по справі 1051-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1051-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

19.05.2011Справа №5002-32/1051-2011

Господарський суд Автономної республіки Крим  у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом –  Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Долоси" Міністерства охорони здоров'я України (98651, АР Крим, м. Ялта, смт. Совєтське,  ідентифікаційний код 01995775).

До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Геокрим" (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Фурмана, 2, ідентифікаційний код 33876359).

Про спонукання до виконання певних дій

За участю представників:

Від позивача –  не з'явився

Від відповідача –  не  з'явився.

Обставини справи: Державний заклад "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Долоси" Міністерства охорони здоров'я України звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геокрим" про зобов'язання відповідача передати технічний звіт землеустрою з відновлення меж ділянки на місцевості санаторія «Долоси», виконаний за умовами договору від 03.03.2010р. № 01/ТГР.

Ухвалою господарського суду від 23.03.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 31.03.2011 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 31.03.2011р., від 12.04.2011р.  розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

У судових засіданнях 26.04.2011р., 10.05.2011р. оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обов'язків за договором № 01/ТГР в частині надання послуг.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи заперечення відсутністю кваліфікованих співробітників, які б могли виконати роботи обумовлені в договорі.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників  сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.2010 року між Державним закладом "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Долоси" Міністерства охорони здоров'я України ( Замовник) ( позивач) та  Товариством з обмеженою відповідальністю "Геокрим" (Виконавець) (відповідач) був укладений Договір на виконання робіт № 01/ТГР (а.с. 8-9).  

За своєю правовою природою, зазначений договір є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1.1 Договору сторони передбачили, що Виконавець зобов'язується на підставі Завдання на виконання робіт власними силами виконати із дотриманням вимог діючого законодавства України топографо-геодезичні роботи з відновлення меж земельної ділянки санаторія «Долоси», а Замовник – прийняти та оплатити їх.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, отриманий внаслідок виконання робіт «Технічний звіт землеустрою з відновлення меж земельної ділянки на місцевості ( виніс в натуру) санаторія «Долоси», розташованого за адресою: 98651, АР Крим, м. Ялта, смт. Совєтське, Масандрівської селищної ради» є власністю Замовника.

Відповідно до пункту 3.1 Договору приймання виконаних робіт оформлюється Актом виконаних робіт.

Строк виконання робіт сторони встановили пунктом 4.2 Договору, де визначили, що він становить 15 календарних днів за умовою своєчасного надання Замовником даних, необхідних для виконання робіт по дійсному договору.

Крім того, сторони передбачили початок виконання робіт протягом 2-х днів з дня виконання Замовником умов пункту 2.2 Договору – тобто  своєчасного перерахування 70% авансового платежу в розмірі  4 752, 00 грн.

У відповідності до вищезгаданого пункту 2.2 Договору Замовник був зобов'язаний  здійснити 70% оплати протягом 3-х днів з дня підписання дійсного договору.

Загальна вартість робіт становить 6 789, 00 грн., у відповідності до пункту 2.1 Договору.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України,  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пунктом 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, позивач в обґрунтуванні своїх позовних вимог посилається на те, що позивачем була здійснена оплата виконаних робіт, проте відповідачем технічний звіт не був переданий відповідачеві.

Оплата робіт не заперечується й самим відповідачем.

Однак відповідач посилається на те, що на його підприємстві відсутні спеціалісти, які б могли виконати роботи за договором, виконавчий директор, як головний спеціаліст, знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною, у зв'язку із чим відповідач вважає, що в нього відсутній обов'язок виконати роботи за договором.

Проте, доводи відповідача не можуть бути прийняті судом, як докази відсутності обов'язку виконати умови договору.

Пунктом 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Укладаючи договір, відповідач взяв на себе обов'язок виконати топографо-геодезичні роботи.

Надані позивачем довідки про знаходження виконавчого директора  у відпустці по догляду за дитиною та про звільнення старшого інженера – геодезиста не є підставою для звільнення від обов'язків за договором з огляду на те, що по-перше старший інженер-геодезист звільнений з 31.12.2010р., тобто набагато пізніше, ніж повинні були виконатись роботи, а відпустка по догляду за дитиною надана з 08.12.2008р., що означає, що на момент укладання договору відповідачеві це вже було відомо, а отже якщо б це було перешкодою у виконанні робіт, відповідач не уклав би договір.

Крім того, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що закріплено в статті 627 Цивільного кодексу України.

Укладаючи договір № 01/ТГР  відповідач фактично підтвердив сою спроможність його виконати.

Отже посилання відповідача на відсутність спеціалістів не може бути прийняті судом, оскільки нічим не підтверджуються.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт виконаних робіт, відповідно до якого роботи виконані в повному обсязі, якісно та у встановлений строк ( а.с. 14), з чого можна зробити висновок, що відповідач виконав технічний звіт, проте проігнорував обов'язок за договором передати його позивачеві.

Посилання відповідача на те, що грошові кошти були повернуті, також не є підставою для звільнення від обов'язку виконати роботи за договором, оскільки матеріали справи не містять будь-якого доказу розірвання договору, визнання його недійсним у судовому порядку, тощо. Тоді, як сторони самостійно в договором визначили строк його дії до повного виконання обов'язків сторонами. ( пункт 9.1 Договору).

Одностороння відмові від договору не допускається, отже повернення грошових коштів не може ототожнюватися із розірванням договору, а отже й припиненням обов'язків за ним у сторін.

Невиконання відповідачем обов'язку передати  технічного звіту, як то передбачено пунктом 3.2 Договору, грубо порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, який , в свою чергу, добросовісно виконав свої обов'язки за договором, проте через неналежне виконання умов договору відповідачем, позбавляється права використовувати технічний звіт за власними потребами.

Матеріали справи не містять будь –яких доказів, які б твердили про звільнення відповідача від обов'язку передати технічний звіт.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, що є підставою для їх задоволення.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати  Товариство з обмеженою відповідальністю "Геокрим" (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Фурмана, 2, ідентифікаційний код 33876359) передати Державному закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Долоси" Міністерства охорони здоров'я України (98651, АР Крим, м. Ялта, смт. Совєтське,  ідентифікаційний код 01995775) «Технічний звіт землеустрою з відновлення меж земельної ділянки на місцевості (виніс в натуру) санаторія «Долоси», розташованого за адресою: 98651, АР Крим, м. Ялта, смт. Совєтське, Масандрівської селищної ради», виконаний за умовами договору від 03.03.2010р. № 01/ТГР.

3.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геокрим" (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Фурмана, 2, ідентифікаційний код 33876359) на користь Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Долоси" Міністерства охорони здоров'я України (98651, АР Крим, м. Ялта, смт. Совєтське,  ідентифікаційний код 01995775) 85, 00 грн. державного мита та 236, 00   грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 19.05.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського  процесуального кодексу України та підписана 19.05.2011р.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.