Рішення

від 20.07.2006 по справі 291/3-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

291/3-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" липня 2006 р.                                                                              Справа № 291/3-06

за позовом    Закритого акціонерного товариства “Укрнафтогаз”, м. Київ                       

до                   Відкритого акціонерного товариства „Ірпіньмаш”, м. Ірпінь

про                 стягнення 39 831,77 грн.

  Суддя  Коротун О.М.

Представники:

позивача       Шитікова Г.М. –представник за довіреністю № 133 - РГ від 19.07.2006р.;

відповідача   Корнієнко І.П. –представник за довіреністю № 214 від 13.04.2006р.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 20.07.2006 року було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч.2 ст.85 ГПК України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області звернулась з позовом Закрите акціонерне товариство “Укрнафтогаз” (далі –Позивач) до Відкритого акціонерного товариства „Ірпіньмаш” (далі –Відповідач)  про стягнення 39 831,77 грн., з яких 36 532,48 грн. –основний борг та 3 299,29 грн. –пеня.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору на постачання природного газу № 118/102- РГ - 2006 від 01.12.2005р., щодо оплати одержаного протягом січня-лютий 2006 року газу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2006р. прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи на 20.07.2006р.

В судовому засіданні представник позивача подав уточнення позовних вимог, в якому зменшив позовні вимоги у зв'язку з частковою оплатою 12.07.2006р. відповідачем суми боргу, а саме 3 000 грн.

В судовому засіданні 20.07.2006р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві, з врахуванням уточнення до неї.

Відповідач в судовому засіданні подав відзив на позов, в якому заборгованість не спростував (абз. 3 видзиву № 635 від 20.07.2006р. на позовну заяву), та пояснив заборгованість відсутністю грошових коштів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2005 року між Закритим акціонерним товариством “Укрнафтогаз” та Відкритого акціонерного товариства „Ірпіньмаш” було укладено договір на постачання природного газу № 118/102- РГ - 2006 (далі - Договір), відповідно до якого (п. 1.1) позивач зобов'язується у 2006 році поставляти відповідачу природній газ, а відповідач –приймати та оплачувати його вартість в строки та в порядку, обумовленому цим Договором.

Пунктами 2.1.,3.3.. 3.4., 4.1. та 4.4. Договору передбачено, що позивач передає відповідачу в 2006 році газ в обумовлених обсягах (тис.куб.м.), в тому числі з визначенням зокрема за місяцях. Відповідач щомісячно, до 5 числа місяця, що настає за звітним, надає позивачу акт про обсяги фактично використаного газу за місяць, підписаний уповноваженими представниками. Позивач і відповідач на підставі акту, зазначеного в п. 3.3. Договору, щомісячно складають акт приймання-передачі газу, в якому зазначають обсяги переданого газу. Ціна на газ узгоджується між позивачем та відповідачем шляхом підписання додаткових угод, які є невід'ємною частиною даного Договору. Оплата за газ здійснюються відповідачем грошовими коштами на розрахунковий рахунок позивача на умовах 50 % як передоплата не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця споживання; остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа наступного за звітним місяця.

На підставі зазначеного Договору позивачем протягом січня-лютого 2006р. було поставлено відповідачу природній газ в об'ємі 128,748 тис. м3, на загальну суму 69 087,29 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (копії в матеріалах справи).

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення своїх Договірних зобов'язань за отриману протягом січня-лютого 2006р. природній газ розрахувався частково у сумі 35 554,81 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий протягом січня-лютого 2006р. природний газ за Договором становить 33 532,48 грн. (69 087,29 грн. –35 554,81 грн.), що не заперечується відповідачем у відзиві на позов, та у судовому засіданні сторона визнала цю заборгованість.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за природний газ за Договором № 118/102- РГ - 2006 від 01.12.2005р. на постачання природного газу у сумі 33 532,48 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Пунктом. 5.1. Договору сторони узгодили, що за несвоєчасно проведені розрахунки відповідно до п. 4.4. Договору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

          В силу ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

          Згідно з ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач нарахував 3 299,29 грн. пені в межах строку позовної давності, за період: з 02.01.2006 року по 03.07.2006 року. Судом перевірено розрахунок пені. Оскільки прострочення платежу триває, то позивачем обґрунтовано нараховано пеню, яка підлягає стягненню з відповідача.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 ГПК України покладаються на відповідача.

Судові витрати в частині стягнення основного боргу покладаються на відповідача повністю, оскільки частково (3 000 грн.) було сплачено після звернення з позовом до суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Ірпіньмаш” (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 94, код 00240135; р/р 260074 в Ірпінській філії АППБ „Аваль”, МФО 321961) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Закритого акціонерного товариства “Укрнафтогаз” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 26/2, код 21647194; р/р 260003319 в АБ „Український професійний банк” м. Київ, МФО 300205) 33 532,48 грн. (тридцять три тисячі п'ятсот тридцять дві грн. 48 коп.) основного боргу, 3 299,29 грн. (три тисячі двісті дев'яносто дев'ять грн. 29 коп.) –пені, а також судові витрати: держмито у розмірі 398,32 грн. (триста дев'яносто вісім грн. 32 коп.) та 118 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

21.07.2006р.

Суддя                                                                                Коротун О.М.